Природокористування і якість життя - поради лікаря: жовчний міхур - фізіологічна роль, уявні розлади та справжня патологія

  Цей невеликий грушоподібний орган, розташований у верхній правій частині живота, безпосередньо під печінкою. Він депонує та виділяє жовч, яку виробляє печінка. Жовч – є незамінним травним секретом, який допомагає перетравлювати харчові жири та виконує багато інших функцій.

   Важко знайти в нашому організмі інший орган, якому б приписували так багато неіснуючих розладів, намагаючись пояснити ними прояви, які мають зовсім інше походження. Поширені твердження щодо аномалій жовчного міхура та численні діагнози часто є суб’єктивними і потребують другої думки. 

   На моєму досвіді сотні випадків, коли дітям і дорослим встановлювали неіснуючі діагнози та надавали абсолютно безпідставні рекомендації від суворих обмежень у дієті до варварських дуоденальних зондувань.

   Спробуємо розібратися у тому, що є нормою і реальною патологією жовчного міхура.  

 ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ 

   Не зважаючи на невеликі розміри, жовчний міхур є важливою частиною травної системи. Основна його функція — накопичувати жовч. Остання є секретом печінки, найбільшої залози нашого організму і представляє собою насичену суміш холестерину, білірубіну та солей жовчних кислот.

   Жовчний міхур з’єднаний з іншими частинами травної системи через жовчні протоки. Жовчовивідні шляхи (іноді їх називають жовчовивідною системою або жовчовивідним деревом) являють собою трубоподібну систему, що транспортує жовч із печінки в тонкий кишечник.

   Спрощено регуляція роботи жовчного міхура виглядає наступним чином: коли ми відкушуємо перший шматочок їжі головний мозок надсилає сигнали системі травлення, вивільняється гормон холецистокінін, жовчний міхур скорочується і накопичена жовч вичавлюється у протоки. Далі вона потрапляє до загальної жовчної протоки. Через неї проходить у дванадцятипалу кишку, першу частину тонкої кишки, де змішується з їжею, яка очікує на перетравлення. Після того, як ви поїли, жовчний міхур порожніє і нагадує спущену повітряну кульку, яка з часом знову наповнюється жовчу.

 ІНДИВІДУАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ, ЯКІ НЕ ЯВЛЯЮТЬСЯ ПАТОЛОГІЄЮ

   Анатомія жовчного міхура може мати особливості, які часто хибно трактуються в якості причини скарг з боку органів травлення. Вигини, перетинки, особлива форма жовчного міхура не можуть бути причиною нудоти, блювання, відрижки, абдомінального болю, здуття живота, діареї або запору. Вони не повинні бути причиною обмежень у дієті, прийому жовчогінних або інших ліків, сліпого зондування та решти подібних необґрунтованих втручань.

 ПАТОЛОГІЧНІ СТАНИ ТА РОЗЛАДИ

   До захворювань жовчного міхура відносяться:

• Камені в жовчному міхурі — найбільш поширене захворювання. Вони формуються з компонентів, які входять до складу жовчі. Можуть бути крихітними, як піщинки, і великими, як м’ячі для гольфу. Більшість людей дізнаються про наявність каменів випадково, проходячи ультразвукове дослідження органів черевної порожнини.
• Близько 3% людей із конкрементами жовчного міхура щорічно звертаються за допомогою внаслідок появи симптомів – болю у правому верхньому квадранті живота, нудоти та проявів гострого запалення.
• Гострий холецистит — це запалення жовчного міхура. Може виникнути, коли жовчний камінь блокує вихід жовчі з жовчного міхура. Холецистит викликає лихоманку та біль і зазвичай вимагає хірургічного втручання. 
• Хронічний холецистит є дуже поширеним діагнозом під час ультразвукового дослідження. Менше з тим, такий діагноз не є об’єктивним, оскільки за допомогою ультразвуку неможливо виявити запалення органу.
• Жовчнокам’яний панкреатит — запалення підшлункової залози. Відбувається, коли жовчний камінь рухається вниз по загальній жовчній протоці та блокує протоку підшлункової залози безпосередньо перед дренуванням у тонку кишку.
• Функціональні розлади жовчного міхура – це наявність симптомів за відсутності каменів, запалення або новоутворень в органі. Є досить поширеними і можуть мати схожі прояви із іншою патологією жовчного міхура, їх досить важко відрізнити від симптомів захворювань шлунку, кишечнику та підшлункової залози.
• Рак жовчного міхура зустрічається досить рідко. Один із його симптомів — біль у правому верхньому квадранті живота. Але такі самі відчуття можуть виникати й при інших захворюваннях.

 СИМПТОМИ ЗАХВОРЮВАННЯ ТА ЛІКУВАННЯ

   Прояви захворювань жовчного міхура мають індивідуальні особливості. Гострі ситуації, включаючи запалення, блокування відтоку жовчі, можуть мати важкі прояви ураження жовчного міхура та підшлункової залози та потребують невідкладної допомоги. 

   Серед основних симптомів, що вказують на захворювання жовчного міхура: 

- Біль у верхній правій частині живота.

- Біль у верхній частині живота.

- Біль у верхній правій частині живота, що іррадіює в праве плече або спину.

- Біль після прийому жирної їжі.

- Жовтяниця (пожовтіння шкіри та білків очей).

- Нудота і блювання.

- Лихоманка.

- Озноб.

- Світло-коричнева сеча або світлий кал.

   Лікування захворювань жовчного міхура має бути призначене лікарем. Гострі стани можуть потребувати антибіотикотерапії, невідкладних ендоскопічних та хірургічних втручань. Жовчнокам’яна хвороба, під якою розуміють наявність каменів, що зумовлюють появу симптомів, є показанням для планового видалення жовчного міхура – холецистектомії.

   Хірурги можуть виконувати холецистектомію трьома способами:

• Відкрита холецистектомія: хірург оперує через один великий розріз. Застосовується, якщо жовчний міхур сильно запалений або має рубці.
• Лапароскопічна холецистектомія: хірург оперує через кілька невеликих розрізів. Як правило, призводить до швидшого одужання, меншого болю та менших рубців. У більшості випадків холецистектомія виконується лапароскопічно.
• Роботизована холецистектомія: новіший метод, який доступний у невеликій кількості центрів.

 ВПЛИВ ВАГИ НА УТВОРЕННЯ КАМЕНІВ

   У людей із зайвою вагою, особливо у жінок, частіше розвиваються жовчні камені. Це пов’язане з тим, що люди з надмірною вагою можуть мати більше холестерину в жовчі, що здатне спричинити утворення жовчних каменів. Люди з надмірною вагою також можуть мати більші жовчні міхури, які не працюють належним чином. Занадто швидка втрата ваги здатна збільшити ризик утворення жовчних каменів. Напроти, повільне схуднення допомагає запобігти їх утворенню.

 ЗМІНИ У ДІЄТІ ПІСЛЯ ВИДАЛЕННЯ ЖОВЧНОГО МІХУРА

   Жовчний міхур допомагає перетравлювати жирну їжу. Тому відразу після його видалення слід суттєво обмежити смажену та жирну їжу. Після операції жирові калорії, отримувані з жирів мають складати менше 30% добової калорійності. 

   Зміни транспорту жовчі після хірургічного втручання впливає на стан мікробіому кишечника. Це може проявлятися здуттям живота, порушенням моторики, діареєю або її чергуванням із запорами. 

   Слід поступово розширювати присутність у дієти продуктів, які містять велику кількість харчових волокон (клітковини) – овочів, фруктів, ягід, цільнозернових продуктів, бобових, горіхів та насіння. Варто аналізувати, які з них краще переносяться і уникати тих, що провокують кишечні симптоми. Водночас, відмова від споживання рослинної їжі є абсолютно неприйнятною, не полегшуючи симптомів та погіршуючи композицію мікробіому кишечника з подальшими негативними наслідками.

   Жовчний міхур – один з важливих учасників складного комплексу процесів перетравлення їжі. Здорові харчові звички, споживання корисних харчових продуктів та контроль ваги дозволяє значно знизити ризики його захворювань.

Олег Швець,

к.м.н., професор кафедри технології м'ясних, рибних та морепродуктів,
факультету харчових технологій та управління якістю продукції АПК,
президент Асоціації дієтологів України,
лікар-терапевт вищої категорії, лікар-гастроентеролог
вищої категорії, лікар-дієтолог вищої категорії