«ПРАВДА ПЕРЕМОЖЕНИХ» – Голодомор в історичній пам’яті та свідомості української молоді

85 роковини Голодомору викликали новий сплеск інтересу українського суспільства до трагічних подій ХХ століття і, водночас, дістали міжнародний резонанс. 

У вересні цього року, на засіданні 72 сесії Генеральної асамблеї ООН президент П. Порошенко закликав держави-члени ООН визнати Голодомор в Україні в 1932–1933 роках геноцидом українського народу. Голодомор 1932–1933 рр. в Україні визнано на парламентському рівні геноцидом у Грузії, Еквадорі, Естонії, Колумбії, Латвії, Литві, Мексиці, Парагваї, Перу, Польщі, Угорщині. Окрім цього, на парламентському та регіональному рівні, у Австралії, Канаді, Португалії. На регіональному (муніципальному) рівні відповідні рішення було ухвалено в Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Іспанії, Італії та США. В Іспанії, Франції, Чилі, Чехії, Словаччині, Андоррі, Аргентині та Мексиці відзначають пам’ять жертв Голодомору в Україні. Сенат та Загальні збори штату Нью-Джерсі (США) прийняли спільну резолюцію про визнання листопада 2017 р. як місяця для вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду в Україні.

 

Українська молодь також активно долучається до меморіальних заходів із вшанування пам’яті жертв геноциду Українського народу – Голодомору 1932–1933 рр.

30 листопада за ініціативи декана гуманітарно-педагогічного факультету, проф. Шинкарука В.Д. на базі кафедри історії і політології було проведено круглий стіл «Історична пам’ять та травма великої трагедії».

 

Анонс заходу викликав зацікавлену реакцію студентів різних факультетів – гуманітарно-педагогічного, захисту рослин, механіко-технологічного, аграрного менеджменту, ветеринарної медицини, інформаційних технологій, економічного, юридичного, харчових технологій та якості продукції АПК, землевпорядкування, лісогосподарського – на засіданні були присутні понад 80 осіб. Тези для публікації у Збірнику матеріалів подали 54 студенти; із доповідями виступило 14 осіб. Слід особливо відмітити активність студентів гуманітарно-педагогічного факультету спеціальності «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії», які практично повним складом брали участь в роботі круглого столу.

 

На зібранні були присутні завідувач кафедри історії і політології проф. Білан С.О., доц. Асатуров С.К., Кропивко О.М. та Лановюк Л.П.

Проблеми, які обговорювалися: Природа Голодомору: геноцид чи етноцид?; Регіональні аспекти Голодомору 1932–1933 рр.; Голодомор 1932–1933 років як інструмент політики деукраїнізації; Особливості репресивної політики радянської влади в українському селі; Діти – жертви Голодомору; Демографічні наслідки Голодомору в Україні у 30-ті – 80-ті роки ХХ століття в оцінці сучасних вітчизняних і зарубіжних дослідників; Усна історія: свідчення очевидців щодо методів і механізмів спланованих системних заходів тоталітарного комуністичного режиму; Осмислення Голодомору у світлі конвенції ООН про геноцид – вказують на прагнення української молоді глибше усвідомити процеси, які в певній мірі деформували українську ментальність. Забуття минулого як результат маніпулювання історичною свідомістю суспільства витіснили з історичної пам’яті на кілька десятиліть факти репресій, приниження, знищення окремих людей або цілих соціальних груп. Сьогодні українська модель історичної пам’яті не може не формуватись без включення в неї «правди переможених» – мільйонів знищених тоталітарною системою селян, інтелігенції, прямих політичних опонентів – в результаті цього картина минулого стає більш вірогідною.

 

Показовим є те, що доповідачі намагалися неупереджено, на основі принципу науковості проаналізувати процеси розгортання Голодомору на регіональному рівні, задіюючи як документальну базу державних архівів: Центрального державного архіву вищих органів влади України, Державного архіву Хмельницької області – Гаріян Ольга (факультет захисту рослин), останні наукові публікації і монографії – Красновид Ольга (факультет ветеринарної медицини), так і джерела «усної історії» – свідчення очевидців – Діденко Валерія (факультет аграрного менеджменту), Таран Андрій (факультет інформаційних технологій), Кучерук Зоряна (факультет аграрного менеджменту). Значний резонанс аудиторії викликав виступ із презентацією Лук’янової Дарії (факультет захисту рослин), яка досліджувала явище Дитячого голоду і на основі аналізу нормативно-правової бази переконливо довела злочинність дій радянських органів державної влади і партійних структур щодо найменш захищеної групи українського населення.

 

Зацікавленість студентів нашого університету в аналізі «важких питань» української історії доводить, що молодь усвідомлює свою відповідальність за збереження пам’яті про Голодомор і формування на цій основі поваги до людської гідності і головного людського права – права на життя. 

 

 

Олена Кропивко,

доцент кафедри історії і політології