Стажування в Глобальному центрі моніторингу пожеж (GFMC) та вивчення досвіду Німеччини для відновлення лісів України, що постраждали від війни
Доцент кафедри лісівництва, начальник відділу міжнародних проєктів НУБіП України Олександр Сошенський з 26 жовтня по 6 листопада 2026 року перебував із робочим візитом у Глобальному центрі моніторингу пожеж (Global Fire Monitoring Center, GFMC). Центр працює при Інституті хімії Макса Планка та Фрайбурзькому університеті (Німеччина). Візит відбувся в межах проєкту «Управління лісовими ризиками на територіях з високим ризиком лісових пожеж та на територіях, що постраждали від війни (FoRiMa)». Проєкт фінансує Німецький федеральний екологічний фонд (Deutsche Bundesstiftung Umwelt, DBU) за Ініціативою DBU з підтримки України (Az. 30025/120-46). Програма візиту поєднала наукове стажування у Фрайбурзі, участь у церемонії вручення Німецької екологічної премії 2026 в Аахені та доповідь на 10-й Міжнародній конференції з досліджень лісових пожеж у Коїмбрі (Португалія).
Проєкт FoRiMa «Управління ризиками на територіях з високим ризиком лісових пожеж та на територіях, що постраждали від війни» реалізується за підтримки Німецького федерального екологічного фонду (DBU). Його мета полягає в підвищенні стійкості лісів України до пожеж і зміни клімату та в розробленні підходів до управління лісами, де через війну та забруднення вибухонебезпечними предметами звичайні методи охорони від пожеж стали неможливими. Проєкт поєднує прикладні дослідження, польові обстеження та консультації з лісівниками, аналіз даних супутникового моніторингу пожеж і вивчення досвіду Німеччини та інших країн щодо управління забрудненими територіями.
Візит розпочався з участі в заходах DBU в Аахені. 24 жовтня я взяв участь у зустрічі учасників Ініціативи DBU з підтримки України, а 25 жовтня відвідав урочисту церемонію вручення Німецької екологічної премії (Deutscher Umweltpreis), яку DBU присуджує вже втридцятьчетверте. Премію 2026 року порівну розділили двоє лауреатів (https://www.presseportal.de/pm/6908/6377285). Юристку-екологиню д-ра Роду Ферхаєн (Roda Verheyen) відзначили за багаторічну боротьбу за кліматичну та екологічну справедливість правовими засобами. Інженер д-р Клаус Фоссенкауль (Klaus Vossenkaul) отримав премію за розроблення інноваційної технології мембранних фільтрів для очищення стічних вод і повторного використання води. Церемонію відвідав Федеральний президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр, який також зустрівся з українськими учасниками Ініціативи DBU.
Після Аахена візит продовжився в Глобальному центрі моніторингу пожеж (GFMC) у Фрайбурзі. Стажування було присвячене німецькому досвіду управління лісами, забрудненими вибухонебезпечними предметами, інтегрованому управлінню пожежами в соснових лісах і спільній роботі над результатами проєкту FoRiMa.
Разом з проф. Йоганном Голдаммером обговорили проміжні результати проєкту, зокрема аналіз пожеж в Україні за роки війни та результати польових обстежень соснових лісів Полісся. Значну увагу приділено лісам, які ще довго залишатимуться недоступними через забруднення. Розглядалися можливості адаптації до українських умов німецького досвіду, зокрема контрольованого випалювання на замінованих територіях, що може поєднуватися з розмінуванням, обмеження поширення вогню та сучасні технології для захисту таких лісів від пожеж. Однією з найцінніших частин стажування став польовий виїзд у гірський ліс Шауінсланду (Schauinsland), частину міського лісу Фрайбурга у Шварцвальді. Ліс піднімається від долини Ґюнтерсталь майже на 900 м по висоті. Ще наприкінці XVIII століття значна частина цих схилів була пасовищами та полями, а сьогодні це мішаний гірський ліс і природоохоронна територія. Саме тут добре видно, що ландшафт Центральної Європи століттями формувався людиною, зокрема випасанням тварин і використанням вогню. Тут же видно й наслідки посух останніх років.
Під час стажування окремо обговорювалася роль пожежі як природного екологічного чинника. Багато нинішніх заповідних територій Європи насправді є культурними ландшафтами, які століттями формувалися випасанням худоби, заготівлею біомаси та використанням вогню. Саме завдяки таким порушенням вони мають високе біорізноманіття. Тому, як наголосив проф. Голдаммер, завдання полягає не в тому, щоб запобігти всім пожежам, а в тому, щоб ними управляти.
Іншою темою обговорення стала зміна клімату як чинник, що змінюватиме пожежні режими протягом наступних десятиліть. Ще у 1980-х роках у тропічних лісах Індонезії з'явилися перші ознаки таких змін, а сьогодні вони помітні й у Німеччині. Посуха 2026 року виснажила джерела та ґрунтові води Шварцвальду. Близько 80 % лісів Німеччини мають пошкоджені посухою крони, зокрема букові, а пожеж у листяних насадженнях тепер реєструють більше, ніж у хвойних. Тривалі посухи, зменшення опадів і нові екстремальні погодні явища підвищують ризик пожеж. Повністю передбачити наслідки цих змін для лісів сьогодні неможливо. Тому дослідження впливу клімату на лісові екосистеми стає спільним завданням пожежної науки та лісівництва.
Окрему увагу приділено впливу війни. Ситуація в Україні має виняткову складність, адже країна водночас стикається з радіоактивним забрудненням після Чорнобильської аварії, забрудненням вибухонебезпечними предметами внаслідок війни та досі поширеним спалюванням сільськогосподарських решток. Пожежі з різних джерел взаємодіють, і вогонь із зони бойових дій або з полів поширюється на ліси та природоохоронні території.
Корисним для України є досвід Німеччини, де ліси на місцях колишніх боїв і військових полігонів досі забруднені боєприпасами. Небезпека з часом не зменшується, а зростає. Корпуси боєприпасів кородують, і в Німеччині вже фіксують самозаймання фосфорних боєприпасів спекотного літа. Тому розмінування постраждалих територій після завершення бойових дій має отримати найвищий пріоритет.
Водночас ліси в черзі на розмінування зазвичай опиняються останніми, після населених пунктів та інфраструктури, і очистити їх найближчим часом не вдасться. Отже, для лісових ландшафтів потрібні визначення пріоритетних ділянок для обстеження та розмінування, а також моделі господарювання на територіях, що залишатимуться забрудненими. Україна вже має такий досвід, адже десятиліттями веде лісове господарство в Чорнобильській зоні відчуження. Саме цей підхід закладається в стратегію, що розробляється в проєкті FoRiMa.
Професор Голдаммер також розповів про історію та розвиток GFMC, яка почалася зі створення Дослідницької групи з екології пожеж у Фрайбурзькому університеті в 1979 році. У 1998 році заснували GFMC, а згодом під егідою ООН сформували Глобальну мережу з питань природних пожеж. Сьогодні мережа об'єднує 14 регіональних мереж, а її досвід переходить до Глобального центру з управління пожежами (Global Fire Management Hub) при ФАО. Одним із перших регіональних центрів мережі у 2013 році став REEFMC в НУБіП України.
Висловлюю щиру подяку Німецькому федеральному екологічному фонду (DBU) за підтримку у реалізації важливого для України проєкту FoRiMa та можливість цього стажування. Також хочу висловити вдячність команді Ініціативи DBU з підтримки України, зокрема д-ру Ніколь Фрайєр-Вілле, та генеральному секретарю DBU Александеру Бонде. Особлива подяка проф. д-ру Йоганну Георгу Голдаммеру за гостинність, переданий досвід і багаторічну підтримку українських фахівців з пожежної екології.
Результати стажування підтверджують, що управління лісами, які постраждали від війни, не може обмежуватися гасінням пожеж. Потрібен ландшафтний підхід, що враховує роль вогню в екосистемах, довгострокові зміни клімату та реальність забруднених територій. Отриманий досвід буде використано в результатах проєкту FoRiMa, зокрема у стратегії управління природними ландшафтами, забрудненими вибухонебезпечними предметами, у рекомендаціях з управління пожежами та горючими матеріалами в соснових лісах, а також у навчанні студентів НУБіП України та підвищенні кваліфікації лісівників. Співпраця НУБіП, REEFMC і GFMC триває, а після завершення війни партнери планують продовжити спільну роботу безпосередньо в Україні.