КАТЕРИНА МАРКОВСЬКА: «Вступаючи в університет в 25 років, чітко розумію кінцеву ціль»

- Представтесь та розкажіть про себе.
- Мене звати Марковська Катерина Андріївна, мені 25 років. Народилася і виросла в Києві. В мене середня спеціальна освіта, за професією я кухар 4-го розряду, але за фахом я працюю в лісовому наметовому таборі для дітей. З дитинства мріяла стати ветеринарним лікарем, я дуже люблю тварин, але після школи не склалося рухатися в цьому напрямі.

- Чому саме НУБіП?
- Дуже просте й водночас складне питання. По-перше, майже усі мої знайомі з ветеринарного оточення, закінчили або навчаються у НУБіП України. По-друге, я хочу навчатися у найкращих. А, по-третє, мене підкорила Юлія Василівна Палиця, заступник відповідального секретаря Приймальної комісії, коли я зателефонувала схвильована, з горою питань. Дуже нервувала і була невпевнена в собі до кінця. Юлія Василівна спокійно і дуже люб’язно відповіла на всі мої питання, розповіла те, чого я не спитала, і, найголовніше, заспокоїла мене й вселила непохитну віру в себе! Я зробила висновок, що я на правильному шляху і це саме те місце, де я хочу навчатись. І в мене склалося враження, що мене там вже чекають!
- Звідки дізнались про факультет ветеринарної медицини?
- Мій шлях у ветеринарії розпочався три роки тому: випадково я потрапила на роботу в ветеринарну клініку адміністратором до чудового директора, практикуючого лікаря і гарної людини Манжело Віктора Петровича, котрий, побачивши як в мене горять очі і як мені все цікаво в цьому новому світі, підтримав мій ентузіазм, розповів багато цікавого, дав відповіді на мої запитання й дозволяв бути присутньою при деяких маніпуляціях. За майже три роки роботи адміністратором у ветеринарній клініці, мала змогу познайомитися з іншими лікарями і неймовірною жінкою, лікаркою з 45(!)-річним стажем в ветеринарній медицині Кращенко Галиною Антонівною (вона мене дуже вразила). Спостерігала за роботою інших лікарів, спілкувалася з ними і дійшла висновку, що це моє покликання. А саме з тим, як цей шлях розпочинався, я і дізналася про факультет ветеринарної медицини.

 
- Чого очікуєте від навчання в університеті? Що плануєте після закінчення навчання?
- Чого ж можна очікувати від навчання в університеті?! Звісно ж - знань. Я очікую, що буду «напаковувати» в свою голову теоретичні знання та практичні навички, а чудові і терплячі викладачі допоможуть мені у цьому. Я прекрасно розумію, що, в першу чергу, все залежить від мене. Після закінчення навчання я планую бути лікарем ветеринарної медицини. Я навіть не знаю що тут додати, цією фразою все сказано, адже я, вступаючи в університет в 25 років, чітко розумію кінцеву ціль.

- Які маєте уподобання?
- Моє уподобання – це ветеринарія, без перебільшень все зводиться до неї. Подобається проводити вільний час с друзями, або на природі, проживаючи в наметах. Подобається вивчати історію України, адже останнім часом стають відомими ті факти, які раніше замовчували.

Доцент кафедри фармакології, паразитології і тропічної ветеринарії Юлія Палиця