Конференція у міжнародників: «Сучасний тероризм: виклики і загрози для України і світу»

Сучасний тероризм є однією з найсерйозніших загроз для безпеки як окремих країн, так і міжнародної спільноти загалом. У контексті глобалізації та розвитку технологій терористичні організації набули нових можливостей для реалізації своїх планів. Серед основних викликів і загроз тероризму для України і світу можна виділити такі аспекти: глобалізація тероризму, кібертероризм, радикалізація і вербування через інтернет, загроза терористичних атак з боку екстремістських організацій, тероризм як інструмент гібридної війни, терористичні загрози для України в контексті російсько-української війни.
Ці проблеми сьогодні, 14 жовтня 2024 року, обговорювались на конференції «Сучасний тероризм: виклики і загрози для України і світу» з гуртківцями секції «Міжнародник» студентського наукового гуртка «Історія України. Історія рідного краю. Історія родини», що є нині діючим на гуманітарно-педагогічному факультеті НУБіП України з 2001 року. Модератор заходу – студентка групи МВ-21001б Ковальова Софія.

Дійшли висновку, що для ефективної боротьби з тероризмом необхідна міжнародна координація, обмін інформацією, посилення контролю за фінансовими потоками, а також вдосконалення технологій для попередження та виявлення терористичних загроз. Україні варто зосередитися на зміцненні своїх спецслужб, а також співпрацювати з міжнародними партнерами для протидії терористичним загрозам на своїй території та за її межами.
Україна та її союзники на міжнародному рівні розглядають дії росії як терористичні через численні порушення норм міжнародного гуманітарного права та цілеспрямовані удари по цивільному населенню та інфраструктурі. До дій, що визначають терористичний характер війни з боку росії, належать:
ракетні удари по цивільній інфраструктурі: росія здійснює масовані атаки на українські міста та села, завдаючи ударів по житлових будинках, лікарнях, школах, енергетичних об’єктах, що спричиняє значні людські жертви та гуманітарну катастрофу;
використання тактики терору та залякування: російські війська ведуть воєнні дії, спрямовані на посіяти страх серед українського населення та зламати його волю до спротиву;
фільтраційні табори: зі свідчень численних очевидців відомо, що російські окупанти створюють табори, де затримують, допитують та катують українців, щоб знайти будь-яку інформацію про підтримку української армії чи національної ідентичності;
депортація українських громадян: ООН та інші організації звітують про незаконну депортацію українців, зокрема дітей, до росії, що порушує норми міжнародного права та розцінюється як спроба асиміляції та знищення української нації;
масові страти та насильство: звірства російських військових у Бучі, Ірпені, Маріуполі та інших містах є визнаними міжнародною спільнотою фактами масових воєнних злочинів.
У відповідь Україна отримує підтримку від міжнародної спільноти у вигляді поставок зброї та фінансової допомоги, а також санкцій проти росії як країни-терориста та країни-спонсора тероризму.
Українці демонструють стійкість та готовність захищати свою незалежність, культуру й демократію. Ця боротьба стала прикладом для багатьох націй світу та сприяє перегляду політики щодо авторитарних режимів у міжнародному масштабі.

Наталія Кравченко,
доцент кафедри міжнародних відносин і суспільних наук,

керівник гуртка