Кращі викладачі університету за версією магістрів. Дмитро Гентош
-
Цьогорічні випускники визнали Вас найкращим викладачем на факультеті. Чи стало це для Вас несподіванкою?
– Випускники декількох років поспіль називали мене кращим викладачем на факультеті. І, чесно кажучи, очікував бути серед кращих і цього разу. Щоб відповідати такій оцінці постійно стараюсь покращувати якісь викладання дисциплін, знаходити щось нове, аби зацікавити студента у вивченні досить складних предметів, які читаю на факультеті. Зупинятись не можна – світ мінливий, і це ще не факт, що наступного разу ти залишишся серед кращих.
-
Назвіть студентів, які є кращими, на Вашу думку.
– Я читаю чотири дисципліни – “Основи наукових досліджень в захисті рослин”, “Епіфітотіологія”, “Фітопатологія”, “Методологія та організація наукових досліджень в захисті рослин”. Дві – для бакалаврів і дві – для магістрів. І на мою думку, відсотків по 30 серед них – дуже сильні і талановиті студенти, з якими працювати легко. А якщо персонально, то за прізвищами назву декількох: Олександр Воскобійник, Олена Рубан, Вікторія Грищук, Людмила Павлюк, Катерина Мусієнко, Владислав Каплунов, Наталія Васильченко. І це тільки магістри 1-го року навчання. Цей список можна продовжувати.
-
Кого з викладачів Вашої студентської пори назвали б кращим і чому?
– Вважаю, мені щастило на викладачів. Багатьох з них я сміливо можу назвати вчителями, наставниками. Це Михайло Плиска, Іван Марков, Віктор Зібцев, Микола Кирик, Макар Рубан, Микола Доля. Шкода, що багатьох з них вже немає серед живих – Володимира Пересипкіна, Нонни Березницької, Івана Кошевського, Юрія Калюжного, Миколи Мінька.
-
Чим мотивуєте студентів до навчання? Чи достатньо для цього лише вимогливості та дисципліни?
– Сучасні студенти інші, навіть порівняно з студентами 10-річної давнини. Вимогливість та дисципліна – це обов'язкова складова навчання, а ще – чесність та відкритість, повага до кожного без виключення, особистий приклад в ставленні до власної роботи, можливість бути доступним не тільки під час занять, а й “24 х 7”. Уміння побачити навіть в самому слабкому студентові те цінне, що дозволить йому зрости як спеціалісту та просто хорошій людині.
-
Як викладати матеріал, аби зацікавити студента ХХІ століття?
– Важко дати єдиний рецепт, який підходив би будь-якому викладачеві. На мою думку, це поєднання високої теоретичної підготовки з обов’язковим практичним досвідом. Адже 50% магістрів працюють за фахом і здобування практичних навичок для них є важливим.
-
Частина студентів в своїх анкетах говорять про некомпетентність викладачів. Ваша думка?
– Мені важко відповісти на це питання, адже робота викладача це безперервне навчання та творче і наукове зростання, постійне підвищення своєї кваліфікації. Сподіваюсь, що за весь час роботи мене не назвуть некомпетентним викладачем.
-
До речі, студенти говорять і про наявність певного дублювання тем в різних дисциплінах. Як, на Вашу думку, цього уникнути?
– Щоб уникнути наявності певного дублювання тем в різних дисциплінах потрібна тісна співпраця кафедр, деканатів та методичних комісій. Але має бути і бажання у викладача покращувати свою роботу та уникати подібних речей.
-
Чи повинен викладач мати практичний досвід, чи достатньо лише теоретичної підготовки?
– Як я вже говорив, лише у поєднанні високої теоретичної підготовки з обов’язковим практичним досвідом можна досягти відмінних результатів на не легкій викладацькій ниві.
-
Яка Ваша думка, чи всім викладачам для забезпечення якісного освітнього процесу потрібні знання іноземної мови на рівні В2?
– Знання будь якої іноземної мови, а краще декількох, звісно, не завадить. Але у мене складається враження, що в Україні забули слова Т.Г. Шевченка – “чужого навчайтесь та свого не цурайтесь”. Нам потрібно робити все для того, щоб не тільки ми захоплювались Європою та світом, але щоб Вони також були у захваті від України та вважали за потрібне володіти українською мовою.
-
Ваше найбільше досягнення в житті і захоплення?
– Найбільше досягнення те, що 25 років тому віддав перевагу викладати в нашому університеті перед роботою у досить відомій фірмі, в якій тоді пройшов співбесіду.
А захоплень маю багато. На першому місці спорт: двічі на тиждень тренуюсь, в основному це міні футбол, стараюсь ходити по 10000 – 15000 кроків в день. Люблю музику (від класики до року, останнім часом слухаю українських виконавців) і театр (з дружиною відвідую його 3-4 рази на рік обов'язково, хотілося б частіше, але графік не завжди дозволяє). Стараюсь частіше спілкуватись з друзями: з віком починаєш розуміти що життя не вічне, а вірних друзів не багато. Останніми роками один раз на тиждень або два ми зустрічаємось в четвер чи п’ятницю, обмінюємось думками і аналізуємо гру улюбленого клубу “Динамо” (Київ).
Розмовляла Ірина Білоус