Кращі викладачі університету за версією магістрів. Дмитро Гентош: важливе уміння побачити навіть в самому слабкому студентові те цінне, що дозволить йому зрости як спеціалісту та особистості
Серед кращих викладачів факультету захисту рослин, біотехнологій та екології випускники магістратури 2019 назвали завідувача кафедри фітопатології Дмитра Гентоша. Його педагогічний шлях розпочався чверть віку тому, свого часу він був і заступником декана факультету захисту рослин і заступником директора ННІ рослинництва та ґрунтознавства. Про секрети його успіху у магістрів – наша розмова.
Цьогорічні випускники визнали Вас найкращим викладачем на факультеті. Чи стало це для Вас несподіванкою?
– Випускники декількох років поспіль називали мене кращим викладачем на факультеті. І, чесно кажучи, очікував бути серед кращих і цього разу. Щоб відповідати такій оцінці постійно стараюсь покращувати якісь викладання дисциплін, знаходити щось нове, аби зацікавити студента у вивченні досить складних предметів, які читаю на факультеті. Зупинятись не можна – світ мінливий, і це ще не факт, що наступного разу ти залишишся серед кращих.
Назвіть студентів, які є кращими, на Вашу думку.
– Я читаю чотири дисципліни – “Основи наукових досліджень в захисті рослин”, “Епіфітотіологія”, “Фітопатологія”, “Методологія та організація наукових досліджень в захисті рослин”. Дві – для бакалаврів і дві – для магістрів. І на мою думку, відсотків по 30 серед них – дуже сильні і талановиті студенти, з якими працювати легко. А якщо персонально, то за прізвищами назву декількох: Олександр Воскобійник, Олена Рубан, Вікторія Грищук, Людмила Павлюк, Катерина Мусієнко, Владислав Каплунов, Наталія Васильченко. І це тільки магістри 1-го року навчання. Цей список можна продовжувати.
Кого з викладачів Вашої студентської пори назвали б кращим і чому?
– Вважаю, мені щастило на викладачів. Багатьох з них я сміливо можу назвати вчителями, наставниками. Це Михайло Плиска, Іван Марков, Віктор Зібцев, Микола Кирик, Макар Рубан, Микола Доля. Шкода, що багатьох з них вже немає серед живих – Володимира Пересипкіна, Нонни Березницької, Івана Кошевського, Юрія Калюжного, Миколи Мінька.
Чим мотивуєте студентів до навчання? Чи достатньо для цього лише вимогливості та дисципліни?
– Сучасні студенти інші, навіть порівняно з студентами 10-річної давнини. Вимогливість та дисципліна – це обов'язкова складова навчання, а ще – чесність та відкритість, повага до кожного без виключення, особистий приклад в ставленні до власної роботи, можливість бути доступним не тільки під час занять, а й “24 х 7”. Уміння побачити навіть в самому слабкому студентові те цінне, що дозволить йому зрости як спеціалісту та просто хорошій людині.
Як викладати матеріал, аби зацікавити студента ХХІ століття?
– Важко дати єдиний рецепт, який підходив би будь-якому викладачеві. На мою думку, це поєднання високої теоретичної підготовки з обов’язковим практичним досвідом. Адже 50% магістрів працюють за фахом і здобування практичних навичок для них є важливим.
Частина студентів в своїх анкетах говорять про некомпетентність викладачів. Ваша думка?
– Мені важко відповісти на це питання, адже робота викладача це безперервне навчання та творче і наукове зростання, постійне підвищення своєї кваліфікації. Сподіваюсь, що за весь час роботи мене не назвуть некомпетентним викладачем.
До речі, студенти говорять і про наявність певного дублювання тем в різних дисциплінах. Як, на Вашу думку, цього уникнути?
– Щоб уникнути наявності певного дублювання тем в різних дисциплінах потрібна тісна співпраця кафедр, деканатів та методичних комісій. Але має бути і бажання у викладача покращувати свою роботу та уникати подібних речей.
Чи повинен викладач мати практичний досвід, чи достатньо лише теоретичної підготовки?
– Як я вже говорив, лише у поєднанні високої теоретичної підготовки з обов’язковим практичним досвідом можна досягти відмінних результатів на не легкій викладацькій ниві.
Яка Ваша думка, чи всім викладачам для забезпечення якісного освітнього процесу потрібні знання іноземної мови на рівні В2?
– Знання будь якої іноземної мови, а краще декількох, звісно, не завадить. Але у мене складається враження, що в Україні забули слова Т.Г. Шевченка – “чужого навчайтесь та свого не цурайтесь”. Нам потрібно робити все для того, щоб не тільки ми захоплювались Європою та світом, але щоб Вони також були у захваті від України та вважали за потрібне володіти українською мовою.
Ваше найбільше досягнення в житті і захоплення?
– Найбільше досягнення те, що 25 років тому віддав перевагу викладати в нашому університеті перед роботою у досить відомій фірмі, в якій тоді пройшов співбесіду.
А захоплень маю багато. На першому місці спорт: двічі на тиждень тренуюсь, в основному це міні футбол, стараюсь ходити по 10000 – 15000 кроків в день. Люблю музику (від класики до року, останнім часом слухаю українських виконавців) і театр (з дружиною відвідую його 3-4 рази на рік обов'язково, хотілося б частіше, але графік не завжди дозволяє). Стараюсь частіше спілкуватись з друзями: з віком починаєш розуміти що життя не вічне, а вірних друзів не багато. Останніми роками один раз на тиждень або два ми зустрічаємось в четвер чи п’ятницю, обмінюємось думками і аналізуємо гру улюбленого клубу “Динамо” (Київ).
Розмовляла Ірина Білоус
