Біомедична інженерія в ветеринарній медицині

    Біомедична інженерія (БМІ) – це новітнє спрямування в освіті й науці, яке виникло на перетині інженерних та медико-біологічних наук. На сьогодні створення матеріалів біомедичного призначення, виробів з них та біомедичної техніки, а також високотехнологічних медичних технологій є важливою складовою економічної політики розвинених країн.

    В Україні напрям з біомедичної інженерії був започаткований у 2010 р. і на сьогодні підготовка таких фахівців здійснюється майже в 20 університетах. Проте всі заклади вищої освіти орієнтують своїх випускників винятково на гуманну медицину. Ветеринарна ж при цьому лишається поза увагою українського суспільства. І це в той час, коли в останні роки й саме в нашому університеті вона бурхливо розвивається, залучаючи до процесу діагностування та лікування тварин у лабораторіях кафедр та клінік факультету ветеринарної медицини сучасні технічні діагностичні, лікувальні засоби та технології. Це стверджують і гуманні медики, котрі в останні роки побували на факультеті з екскурсійними цілями. У той же час фахівців, здатних забезпечувати розроблення, ефективну експлуатацію дорого-вартісного обладнання в державі вкрай мало, що пояснюється специфікою їх підготовки: такі інженери повинні розуміти особливості процесів та їх ознаки, що відбуваються в біологічному об’єкті, який піддається діагностуванню чи лікуванню.

     На кафедрі автоматики та робототехнічних систем імені академіка І.І. Мартиненка з 2019 р. розпочала свою педагогічну діяльність Лариса Никифорова, професорка, д.т.н., відомий фахівець наукової спеціальності «Біологічні та медичні прилади і системи». Зазначене й дало підстави кафедрі звернутись до факультету ветеринарної медицини з пропозицією започаткувати в нашому університеті, спільними зусиллями інженерів з автоматизації та ветеринарних медиків, спеціальність «Біомедична інженерія», але орієнтовану саме на ветеринарну медицину. Декан факультету ветеринарної медицини Микола Цвіліховський з ентузіазмом підтримав запропоновану ідею, організував зустрічі таких фахівців і сам був її активним учасником. У бурхливих, але надзвичайно фахових дискусіях народжується оригінальний зміст біологічної складової освітньої програми з підготовки фахівців означеної спеціальності.

     Інженерну складову цієї спеціальності здатна, в основному, забезпечити своїми лабораторіями кафедра автоматики та робототехнічних систем імені академіка І.І. Мартиненка, матеріально-технічна база котрої в останні роки також суттєво зміцніла. Що цікаво, системи автоматизації, які розробляються на кафедрі, стосуються біотехнічних об’єктів, біологічна складова яких суттєво впливає на якість функціонування систем, а тому вони часто реалізуються на основі використання інтелектуальних алгоритмів. Такі ж алгоритми можуть бути використані для діагностики біологічних об’єктів. Саме це є спільним науковим інтересом інженерів з автоматизації та ветеринарних медиків.

     На завершення хочу подякувати декану факультету ветеринарної медицини Миколі Цвіліховському за чітку організацію спільної роботи інженерів з автоматизації та ветеринарних медиків: у спільних зусиллях ми потужніші!

Віталій Лисенко,
завідувач кафедри автоматики та робототехнічних систем
імені академіка І.І. Мартиненка