Всихання лісів, перспективи радіобіологічної науки та патріотичне виховання молоді – у фокусі вченої ради університету

24 жовтня 2018 року

     24 жовтня відбулося засідання вченої ради університету. Перед початком розгляду питань порядку денного ректор Станіслав Ніколаєнко вже за традицією привітав іменинників та вручив нагороди. Цього разу перехідні кубки і грамоти отримали переможці військово-патріотичних змагань, приурочених Дню захисника України.

     Короткий звіт діяльності університету за останній місяць представив ректор Станіслав Ніколаєнко. За результатами наради із заступниками деканів та директорів з навчальної роботи напрацьовані пропозиції щодо удосконалення навчального процесу в магістратурі. Зокрема, як пілотний проект на деяких факультетах запровадити блочну систему викладання. Всі новації узагальнені та пройдуть апробацію. За їхніми результатами буде вибудована наша власна система підготовки магістрів. Ректор проаналізував надходження навчальної літератури до бібліотеки та торкнувся питання наповнення електронних навчальних курсів – це вимога часу, тому керівники структурних підрозділів мають приділити цьому питанню максимальну увагу. Маємо значні успіхи в культурній і спортивній сфері, про що виходять регулярні репортажі на сторінках офіційного сайту університету. Що ж до наукових досліджень, то вже маємо проміжні результати конкурсу наукових проектів та подали на експертизу 15 проектів молодих вчених. Також позитивом є поліпшення позицій університету в міжнародному рейтингу QS на 12 пунктів.

     25 жовтня пройдуть дві важливих події – день відкритих дверей для випускників коледжів та зустріч ректора зі старостами академічних груп. На 28 грудня запланована конференція трудового колективу, яка розгляне звіт про діяльність університету в 2018 році, отже вся підготовча робота має розпочатися вже зараз.

     Професор Анатолій Гойчук виступив з науковою доповіддю про етіологію і патогенез епіфітотійного всихання лісових насаджень. Наразі в Україні існує велика проблема з всиханням сосни звичайної. Тільки на Поліссі площа таких лісів близько 400 тисяч гектарів. Називаються близько 150 гіпотез чому подібне відбувалося з дібровами. Анатолій Гойчук зупинився на концепції кафедри – ендогенна інфекція. Лише на початку ХХІ століття було встановлено, що дерева можуть бути заражені такими патогенами. А короїди та інші ентомошкідники – вторинні чинники патології. Спільно з фахівцями УЛЯБ АПК колективом кафедри напрацьовані пропозиції щодо припинення розповсюдження цих хвороб.

     В обговоренні завідувач кафедри аграрного, земельного та екологічного права Володимир Єрмоленко поцікавився чи є залежність між всиханням дерев від того, що вони висаджені на сільськогосподарських землях. Нащо Анатолій Федорович зазначив: не можна говорити про пряму залежність, але при масових насадженнях були допущені певні технологічні прорахунки, які не дозволили сформувати відповідне середовище. Декан факультету захисту рослин, біотехнологій та екології Микола Доля з огляду на доповідь висловив необхідність розширення підготовки фахівців з захисту лісу. Ствердну відповідь отримав і професор Василь Горьовий запитання чи є такі дерева, які не всихають. Декан факультету землевпорядкування Тарас Євсюков відзначив пасивність екологічної громадськості, які виступають проти вирубки лісу, в питанні його всихання. Професора Івана Ковальчука цікавило використання аерокосмічних зйомок для оцінки ситуації з всиханням та впливом змін клімату на цей процес. Анатолій Гойчук навів приклади використання дронів та зазначив, що вже зафіксовано декілька змін клімату, зокрема падіння рівня грунтових вод, які певним чином впливали на всихання. Директор УЛЯБ АПК Валерій Ушкалов висловив думку, що проведені дослідження можуть стати основою для розробки вакцин. Але Анатолій Федорович скептично оцінив перспективи створення універсальних засобів боротьби з широким спектром патогенів.

     Звіт про вчених Українського науково-дослідного інституту сільськогосподарської радіології щодо поліпшення науково-дослідної та інноваційної діяльності представив директор Валерій Кашпаров. Колективом постійно проводяться моніторинг радіоактивно забруднених земель, напрацьовуються рекомендації з очищення і профілактики забруднених продуктів харчування тощо для чого має відповідну сучасну технічну базу. В 2018 році виконується чотири міжнародних проекти та дев’ять, що фінансуються Міністерством освіти і науки України. Актуальними є теми розробки системи прийняття рішень при ядерних і радіаційних аваріях, рекомендації з повернення сільськогосподарських земель в господарське виробництво. Нагальним є запровадження англомовної магістерської програми – для цього інститут має всі можливості. Тим паче, що вже діє угода з Норвезьким університетом наук про життя щодо подвійного навчання.

     Начальник науково-дослідної частини Володимир Отченашко відмітив співпрацю інституту зі структурними підрозділами університету, спільні наукові проекти, високу публікативність вчених та звернув увагу на підготовку наукових кадрів. Професор Ігор Гудков у виступі зупинився на позитивному досвіді співпраці кафедри радіобіології та радіоекології з УНДІ СГР, а Володимир Єрмоленко запросив до співпраці у напрацюванні пропозицій до законодавства.

     Про національно-патріотичне виховання студентської молоді в університеті доповів директор ННЦ виховної роботи і соціального розвитку Геннадій Ржевський. Він зазначив, що з 2016 року розроблена і діє програма «Фахівець. Патріот. Громадянин». Проте частина студентства не залучена, пасивна до культурних, спортивних, інтелектуальних, патріотичних заходів. Тому у плани виховної роботи факультетів, ННІ, наставників включені конкретні заходи, які кореспондуються із загальнонаціональною концепцією програмою виховання. Серед них відвідування столичних і національних закладів та подій, а також залучення до університетських заходів і змагань.

     Радник ректора Дмитро Войтюк висловив побажання відновити секцію духового оркестру. Ректор Станіслав Ніколаєнко доручив центру та відповідальним особам більше уваги звертати як раз на другу частину молоді, активізувати їх. Також кафедра культурології має сформувати групи талановитих студентів і колективів для участі у виїзних профорієнтаційних заходах, представляти університет в ЗМІ.

     Вчена рада затвердила рекомендації навчально-методичної ради, який озвучив проректор з навчальної і виховної роботи Сергій Кваша, зокрема щодо акредитації та ліцензування освітніх програм.

Денис Рудень 

Регіональні навчальні заклади (синій)Набір на навчання (синій)_2015Захисти дисертацій

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook