Вигнання нацистів з України у 1944 році: на факультетах НУБіП України пройшов Тиждень пам’яті боротьби з фашистськими окупантами

Сьогодення змушує проводити багато історичних паралелей з подіями і явищами ХХ ст. Друга світова війна є прикладом героїзму тих, хто жертвував собою і тих, хто неймовірними зусиллями наближав перемогу у боротьбі добра і зла, світла і темряви.
Указом Президента України В.Ющенка від 2009 року 28 жовтня відзначається на загальнодержавному рівні як День визволення України від фашистських загарбників.
У 2014 році Інститут національної пам’яті запропонував використовувати терміни «вигнання» замість «визволення» і «нацистських окупантів» замість «фашистських загарбників», розвінчуючи радянські міфологеми і наголошуючи, що, у 1944 році українці не отримали волі і свободи, а отже вживати термін «визволення» некоректно. Натомість визволення України з під окупації відбулося тільки у 1991 році, коли постала незалежна соборна Українська держава.
Звільнення території України від німецьких нацистів проходило в умовах важких боїв з кінця 1942 року, ціною величезних людських жертв. У грудні 1942 р. почалося визволення Донбасу. На початку вересня 1943 р. радянські війська звільнили Донецьк, 10 вересня 1943 р. – Маріуполь, 23 серпня 1943 р. – Харків, 6 листопада 1943 р. - Київ, 23 грудня 1943 р. – Дніпро, 14 квітня 1944 р. – Одесу, 27 липня 1944 р. – Львів, 28 жовтня 1944 р. почалися бої на околиці міста Чоп на Закарпатті, які тривали аж до 25 листопада.
Під час другої світової війни Україна зазнала величезних економічних втрат: було знищено 714 міст, 28 тисяч сіл, 419 тисяч виробничих об’єктів, вивезено за кордон або втрачено 330 тисяч одиниць історичних реліквій та творів мистецтва. Демографічний потенціал скоротився на третину: з 41 млн. чоловік, які проживали на українських землях після 1939 року, залишилося близько 28, що становило 40-44% загальних людських втрат СРСР.
Разом із тим, ці події засвідчили високий героїзм і прагнення свободи українців, які наближали Перемогу: у складі Червоної армії і радянських партизанських загонах воювало приблизно 7 мільйонів або 23% особового складу Збройних сил СРСР, ще біля 100 тисяч воювали в лавах УПА, 120 тисяч – в Польській Армії, до 80 тисяч – в армії США, 45 тисяч – Канади, біля 5 тисяч – Франції.
Із 4,5 млн чоловік, які отримали ордени і медалі СРСР, 2,5 були українцями. Героями Радянського Союзу стали 2072 українців або 18,2% нагороджених.
Ці та інші питання стали предметом обговорення та панельних дискусій Тижня Пам’яті боротьби з окупантами в період Другої світової війни, організованому викладачами кафедри міжнародних відносин і суспільних наук.
Зокрема доцентом Вікторією Хвіст студенти Навчально-наукового інституту лісового і садово-паркового господарства спеціальності «Садово-паркове господарство» 1 курсу були залучені до відвідування «Національного музею історії України у Другій світовій війні». Студенти поділилися своїми враженнями: «Тільки як ми зайшли до входу, атмосфера та значна кількість експозицій занурила нас в роки історичної державності під час другої світової війни. Всі на власні очі могли побачити низку артефактів: озброєння, одяг, документація та листи солдатів.

Все побачене та почуте змусило задуматись та переосмислити, на які жертви готовий йти дух українця заради світлого майбуття своїх нащадків. Також, навколо музею виставлено багато експонатів військової техніки та пам’ятники присвячені подіям та військовим. Саме їх розташування та вигляд надає сильне відчуття наближення до реальності. Після побаченого ми зрозуміли могутність техніки того часу, але ми всі розуміли що сучасніша техніка набагато краще.

На кінець додаємо, хоч це і була невеличка подорож з метою пізнання власної історії, вона має значно велике значення для кожного з присутніх, щоб надовго закарбуватись в пам'яті, та почати сприймати історію глибше, адже, в кожного з нас в жилах тече українська кров, а по ній і власна історія, яка в майбутньому залежить лише від нас. Слава Україні!»

Доцент Олена Кропивко на факультеті ветеринарної медицини організувала панельну дискусію з обговорення наслідків Другої світової війни в онлайн та аудиторному форматах зі студентами груп 1 курсу.

Доцент Наталія Кравченко на гуманітарно-педагогічному факультеті провела низку заходів, присвячених проблематиці Другої світової війни зі студентами-міжнародниками першого (МВ-24001б), четвертого (МВ-21001б, МВ-21002б) курсів бакалаврату, першого року навчання магістратури (МВ-24001м, МВ-24002м) та соціальними педагогами (СР-24001б).

Професором Оленою Любовець на 3 курсі спеціальності «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії» гуманітарно-педагогічноого факультету організувала і провела ювілейний захід з нагоди до 80-річчя звільнення України від німецько-нацистських загарбників. На початку присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять жертв Другої світової війни. Із доповіддю «Україна в Другій світовій війні: уроки для сьогодення» виступила професор кафедри міжнародних відносин і суспільних наук Любовець О.М.; по закінченню студенти мали можливість висловити свої думки щодо піднятих проблем.

Професор Сергій Білан на факультеті конструювання та дизайну прочитав тематичну лекцію на тему «Україна і Друга світова війна: нова парадигма» зосередивши увагу студентів на внеску українського народу в перемогу над німецько-нацистськими загарбниками, ходу бойових дій та результатами Другої світової війни.

Вищезазначені заходи супроводжувались переглядом відео-фрагментів про Другу світову війну, документалістики періоду Другої світової війни, сучасними оцінками вітчизняних і зарубіжних істориків.
Важливо усвідомлювати, що вигнання нацистів з України – це спільна перемога українців, які воювали і у лавах Червоної армії, і представляли Український національний рух, і наближали Перемогу у лавах Руху Опору та армій світу.
Безсумнівними героями є ті, хто до останнього боронив рідні землі та не боявся дати відсіч ворогу. Пам’ятаємо і вшановуємо усіх, хто захищав нашу землю і пожертвував здоров’я і життя в ім’я Перемоги.

Олена Кропивко,
доцент кафедри міжнародних відносин і суспільних наук