«Колос», як завжди, в ударі!
З-поміж заходів, приурочених до 126-річчя університету, концерт народного ансамблю і танцю «Колос» ім. С.А. Семеновського аж ніяк не міг опинитися поза увагою. Тож вечір 30 травня у актовій залі 3-го корпусу видався справді гарячим та видовищним. І все завдяки концертній програмі обох груп колективу – і хорової, і балетної, майстерно поєднаних в єдине ціле, яку підготували їх керівники, старші викладачі кафедри культурології Тарас Кушнір, Юрій Карнаух та Ольга Сауріна.
Що для тебе значить «Колос»? – з таким запитанням я якось, багато років тому – ще тоді, коли ансамбль був не імені С.А. Семеновського, а під його творчою орудою, – звернувся до одного з його артистів. У відповідь пролунало (і це пам’ятається по сьогодні): це мініансамбль Вірського і мініхор Верьовки. Тільки якщо у цих національних колективах, що репрезентують Україну на великих міжнародних сценах, артистів виховують змалечку, по вікових групах, то у нас складніше, адже склад міняється ледь не щороку. А так «Колос» здатний завдяки своїм голосам і «дах знести», і дошку-сороківку сцени запальним гопаком зламати.
Звідтоді пройшло вже чверть віку (а «Колосу» то й взагалі скоро 70!), а цей аматорський колектив із професійним ухилом – залишається все таким же молодим і запальним. Що і засвідчив сьогоднішній концерт.
На цій сцені зібралися люди справді небайдужі, зазначає ректор Станіслав Ніколаєнко, який був серед глядачів у залі. Вони, як і їхні попередники, опановують фах агронома, інженера, економіста, юриста, гуманітарія… Чому, попри роки, відстані і покоління, злітаються з усієї України до Alma mater? Бо небайдужі, творчі особистості, які хочуть змінити світ на краще, хочуть спілкуватися, бачити одне одного, радіти в сумний час, бути молодими. Пригадаймо прадавнє: сорок днів Ісус постився, а диявол підбурював – зроби хліб з каменю!. Та «не хлібом самим буде жити людина, але і кожним словом, що виходить з вуст божих!» Отож не хлібом єдиним жили і продовжують жити українці.
І по цьому очільник університету вручив сучасному складу на сцені величезний букет квітів. І ще щось приємне до нього, про що широкому глядацькому загалу знати зовсім не обов’язково. А колосисти натомість подарували декану гуманітарно-педагогічного факультету Інні Савицькій, яка святкує день народження, найщиріші вітання і цілу концертну програму.
До вітань «колосистам, колосятам і колосяточкам» (а саме так величають себе артисти «Колосу» різних поколінь, коли зустрічаються на своїх ювілейних концертах) долучилася і незмінна ведуча університетських культурно-мистецьких подій, завідувачка кафедри культурології Ірина Майданюк. Внесок «Колоса», якому незабаром виповниться 70, - неоціненний! Це – колектив натхненний, який ніколи не зраджував себе, і який дуже багато робить для української духовності та культури. І в цьому прагненні завжди знаходить підтримку і розуміння ректорату, спасибі йому!
Сьогоднішня програма включала запальні танці – польку-в’юнку, козачок, буковинський, кивак – і прекрасні народні пісні та композиції (серед яких були і прем’єрні): «Встань, козацька славо», «Моя ти земле калинова», «Дівоча», «Коломийка», «Виспівує соловейко», «Там, під Львівським замком» та інші. А увінчала все це «Реве та стогне Дніпр широкий», коли глядацька зала встала і бурхливими оплесками та квітами віддячила за прекрасне дійство.
Та скільки не кажи «борщ» – не наїсися, казали наші предки. А скільки не розказуй про такі виступи – не передаси їх краси і атмосфери. Отож, хто на концерт не встиг – той спізнився. А відтак – хай кусає лікті!..
Валентин Обрамбальський
