Стежками Григорія Сковороди в Переяславі

За програмою Міжнародної науково-практичної конференції «Духовний код української ідентичності у вимірі міжкультурної комунікації» (до 300-річчя від дня народження Г.С. Сковороди), яка упродовж двох днів працювала в НУБіПі, учасники та організатори заходу долучилися до поїздки в Переяслав, де відвідали Переяславський колегіум – відомий тим, що в ньому викладав професор піїтики Григорій Сковорода. Тут видатний філософ написав велику кількість своїх творів (зокрема «Сад божественних пісень»). Наприкінці ХVІІІ століття колегіум перетворили на духовну семінарію. Нині в приміщеннях колишнього колегіуму (пам’ятка архітектури сер. ХVІІІ ст.) розташувався музей Григорія Савовича Сковороди, який було відкрито в 1972 р. у дні святкування 250-річчя від дня народження митця. Музей також має ювілейний рік – 50 років із заснування.

   Григорій Сковорода протягом пʼяти років працював домашнім учителем у переяславського поміщика Степана Томари, навчаючи та виховуючи його сина Василя. У музеї експонуються меблі XVIII ст. з маєтку Томар: диван, крісла, стіл, лампа-торшер, картина XVIII ст. художника Гагена «Ярмарок».

   Учасникам конференції вдалося попрацювати в класі, де в первісному вигляді відтворено обстановку класу поетики: столи і лави, класна дошка, на стіні – ікони: «Бог Саваоф», «Матір Божа», «Коронування Діви Марії», біля дверей – вішалка зі студентським одягом, на столах – книги. Довершеності експозиції класу надає скульптура Григорія Сковороди (виконана І. Кавалерідзе), що, ніби живий, сидить за вчительською кафедрою.

   Вразив науковців інтер’єр бібліотеки колегіуму та старовинні шафи, у яких зберігаються книги XVI-ХІХ ст. ст. Серед них такі рідкісні видання, як «Басни Ля-Фонтена» (французькою мовою) 1675 р., «Основы философии и логики» (латинню) 1557 р., «Письма малоизвестных особ» 1598 р. тощо.
   Оскільки видатний український філолог-славіст і педагог Йосип Бодянський виявив в бібліотеці Переяславського колегіуму вперше дослідив та описав Пересопницьке Євангеліє – видатну пам’ятку української писемної культури, національну святиню нашої держави, на якій нині приносять присягу президенти України. Учасники конференції познайомилися із факсимільним виданням Пересопницького Євангелія.

   – Життя та творчість Григорія Сковороди вивчали і нині досліджують не тільки в Україні, але пізнавати його будуть ще й наступні покоління, бо він – невичерпний, – зауважив проректор з науково-педагогічної роботи вишу, доктор філологічних наук, професор Василь Шинкарук. – Багатогранність та широта творчості, сучасність і глибина поглядів мислителя привертають увагу вчених. Дискусії науковців у музеї щодо окремих тем та поглядів філософа – тому доказ.

   У Музеї Григорія Сковороди відвідувачі з різних куточків України вишивають рушник на знак єдності та непереможності України. До вишивання долучилися і наші колеги: Василь Шинкарук та Інна Савицька під виконання гуртом відомої «Пісні про рушник».

   Музеї Григорія Сковороди, як і Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини, його ще називають Музеєм просто неба, входить до складу Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Учасники та організатори конференції зустрілися з науковцями музею, у якому представлено як українське село Середньої Наддніпрянщини кінця ХІХ – початку ХХ століть, так і будівлі та стоянки від часів пізнього палеоліту до часів Київської Русі.

   На території 30 гектарів розміщено 13 тематичних музеїв, які є органічним продовженням музею-села. Науковці познайомилися з народною культурою, архітектурою та творчістю, звичаями та обрядами українців Середньої Наддніпрянщини.

   За один візит осягнути та пізнати інформацію не можливо, бо до уваги відвідувачів 122 памʼятки народної архітектури, понад 30 тисяч памʼяток матеріальної і духовної культури.
   …У Переяслав, у його музеї, хочеться повернутися, як робив це неодноразово Григорій Сковорода…

  Колектив гуманітарно-педагогічного факультету висловлює слова щирої подяки ректорату та профспілковій організації за підтримку в реалізації поїздки вихідного дня до міста Переяслова.

Марина Навальна,
професор кафедри журналістики та мовної комунікації