[Ніколайчук Ірина] обирає факультет ветеринарної медицини НУБіП України: вчитися там, куди кличе власне серце

• Представтесь та розкажіть про себе.

— Я Ніколайчук Ірина, мені 17 років та я неймовірно люблю тварин з дитинства. Зараз у мене 12 котів та 2 песики. Дуже хочу навчитись їх лікувати і краще розуміти їхні потреби. Цікавість до тварин у мене завжди була та на даний момент теж є, адже ветеринарна медицина – це спеціальність мого батька. Готова до сумлінної роботи та маю наполегливість.  

• Чому обрали саме цей університет та факультет зокрема?

— На мою думку, з усіх університетів – цей найкращий. Декілька разів відвідувала дні відкритих дверей в цьому році  як у форматі онлайн так і  особисто. Мені неймовірно подобається ставлення викладачів до студентів. Вразило те, що все відбувається на реальних прикладах і сучасному обладнанні. 

• Як Ви вважаєте, чи є перспектива в подальшому здобутті вищої освіти?

— Авжеж, перспективи в здобуванні вищої освіти є завжди. Сподіваюсь, що вища освіта дозволяє людині розширити знання і можливості знайти гарне місце роботи. 

• Чим вам подобається спеціальність «Ветеринарна медицина»?

— Мені подобається ця спеціальність, тому що лікар ветеринарної медицини допомагає тим хто не може нам сказати, що у них болить.

• Чим займаєтесь у вільний час?

— У свій вільний час я допомагаю безпритульним тваринам: купую корм, облаштовую для них спальні місця. 

• Які очікування від навчання в НУБіП України?

— Про  НУБіП у мене складаються дуже позитивні враження. Національний університет біоресурсів і природокористування України є одним із провідних закладів освіти, науки і культури в Україні. Тут навчається багато студентів. Думаю, що буде цікаво. 

• Як ви ставитесь до дистанційного навчання в умовах воєнного стану?

— Якщо немає іншого виходу то добре, але як на мене, краще все таки очне навчання, який же лікар без клінічної практики?

• Про що мрієте?

— Я хочу поступити в університет своєї  мрії  – НУБіП на факультет ветеринарної медицини на бюджет, здобути вищу освіту та відкрити свою власну клініку. Адже, це моя мрія з дитинства. Також хочу, щоб скоріше закінчилася  війна.

• Що б Ви хотіли побажати своїм ровесникам-абітурієнтам?

— Я хочу побажати своїм ровесникам-абітурієнтам, щоб їм пощастило вчитися там, куди кличе власне серце.  Інтерв’ю записала Наталія Грушанська