На шляху до омріяної професії: випускниця столичної школи [Софія Байдукова] впевнена, що факультет ветеринарної медицини НУБіП України – правильний вибір!

• Представтесь та розкажіть про себе.

     — Мене звуть Софія Байдукова, закінчую спеціалізовану школу з поглибленим вивченням англійської мови № 57 міста Києва. Цього року планую вступати до НУБіП України на факультет ветеринарної медицини.

• Як дізналися про університет та факультет ветеринарної медицини?

     — Про факультет ветеринарної медицини дізналася від друзів, які вже тут навчаються. Вони із захопленням розповідають про будні студентства та процес навчання. Також досить зручно розміщена інформація на сайтах та в соцмережах, де постійно оновлюється інформація.

• Чому обрали саме цей університет та факультет зокрема?

     — У мене не було проблем із вибором спеціальності, адже з дитинства я мріяла допомагати «братам нашим меншим». Обрати університет було не так вже й важко, проаналізувавши усе, переглянувши рейтинги ветеринарних факультетів України, зробила висновок та зрозуміла, що НУБіП України – саме той університет, що потрібен мені. Факультет ветеринарної медицини в рейтингу знаходиться на 1-шому місці серед факультетів України і я впевнена, що саме він дасть мені можливість розвитку, ймовірність наукових досягнень в майбутньому, високу конкурентоспроможність на ринку праці. Це прекрасний шанс до прояву себе в наукових дослідженнях, розвитку практичних навичок, стажування за кордоном.

• Які маєте хобі? Чи займаєтесь спортом, музикою тощо?

     — Я людина різнобічна і багато чим захоплююсь: малювання, крафт, косплей, волейбол, фортепіано.

• Які очікування від навчання?

     — Насправді, все, чого я хочу – це отримати якісні знання, якими я зможу користуватися у своїй майбутній професії.

• Як ви ставитесь до дистанційного навчання в умовах пандемії?

— До дистанційного навчання ставлюся скептично, адже вивчитись на лікаря дистанційно, здавалось би, не реально. З іншого боку, розумію, в який непростий час ми живемо. Пандемія поставила свої умови, до яких ми маємо адаптуватися. Заспокоює те, що друзі, які вже проходять «змішане» навчання, переконують, що спільними зусиллями все можливо.

• Про що мрієте?

     — Не люблю мріяти. Якщо щось можу, то одразу втілюю в життя.

• Софіє, дякую за розмову та чекаємо в лавах студентів НУБіП України!

Розмову вела доцент кафедри анатомії, гістології і
патоморфології тварин ім. акад. В. Г. Касьяненка
Наталія Друзь