Пам'ятаємо і не забуваємо: 35-та річниця вшанування пам'яті героїчного подвигу ліквідаторів Чорнобильскої катастрофи

1 травня 2021 року

Цей дощ - як душ. Цей день такий ласкавий.
Сади цвітуть. В березах бродить сік.
Це солов’їна опера, Ла Скала!
Чорнобиль. Зона. Двадцять перший вік.
Тут по дворах стоїть бузкова повінь.
Тут ті бузки проламують тини.
Тут щука йде, немов підводний човен,
і прилітають гуси щовесни.
Але кленочки проросли крізь ґанки.
Жив-був народ над Прип’яттю - і зник.
В Рудому лісі виросли поганки,
і ходить Смерть, єдиний тут грибник.
Л.Костенко


      26 квітня за дорученням ректора славетного НУБіП України Станіслава Ніколаєнка, проректором з науково-педагогічної роботи і розвитку Сергієм Квашою та вченим секретарем Вченої ради університету Оксаною Барановською, проведено урочисте вшанування працівників і викладачів ліквідаторів Чорнобильскої трагедії.
        Вручено Почесні грамоти Національного університету біоресурсів і природокористування України. 

 

 

   

    

     26 квітня 2021 року відбувся онлайн-вебінар присвячений вшануванню 35-й річниці пам’яті про Чорнобильську катастрофу. На початку вебінару директор навчально наукового центру виховної роботи і соціального розвитку Геннадій Ржевський почав свою розповідь про факти виникнення та про наслідки Чорнобильської катастрофи, яка у ніч на 26 квітня 1986 р. приблизно о 1:23:50 на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС сталися два теплових вибухи, які повністю зруйнували реактор. Будівля енергоблоку частково обвалилася, наслідки руйнування були фатальними не тільки для України, але і для всього людства. Геннадій Ржевський зазначив: «Приклад безмежної мужності, героїзму, відданості виконання службового обов’язку показали вогнеборці під час гасіння пожежі на 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС». Геннадій Ржевський оголосив вшанування хвилиною мовчання ліквідаторів та жертв Чорнобильської катастрофи.

    Фахівець відділу виховної роботи та студентських справ Ярина Бурган долучилася до ланцюгу Свічі Пам’яті і відзняла відеоролик біля пам’ятника "Чорнобиль" в смт. Чорнобай Черкаської області.

  

  

    Далі вебінар продовжив викладач історії ВСП "Рівненського фахового коледжу", кандидат історичних наук Олександр Мазепа, який презентував презентацію про Чорнобильську катастрофу та розповів цікаві факти трагедії.

    

    Провідний фахівець відділу виховної роботи та студентських справ Володимир Гонський підтримав хвилю трагічної катастрофи та розповів, що горе спідкало не тільки Україну і український народ радіаційна хмара пройшла по всій Планеті і захопила інші держави, але про це дізналися не зразу. Це була таємниця вищих ешелонів влади колишнього Радянського Союзу. Тільки через кілька днів про аварію на 4-му енергоблоці повідомили засоби масової інформації. З самого початку чорнобильської трагедії інформація про те, що трапилося квітневої ночі 1986-го була неповною і недостовірною. Тож Володимир Гонський сказав, що наша пам’ять і пам’ять багатьох наступних поколінь знову і знову буде повертатися до трагічних квітневих днів 1986 року, коли ядерна смерть загрожувала всьому живому і неживому.

    На запрошення начальника відділу виховної роботи та студентських справ Анни Хижняк, до онлайн-вебінару приєднався ліквідатор аварії на ЧАЕС, кризовий психолог, який працює з воїнами ООС Олександр Ковальов поділившись спогадами як 21-річним хлопцем, строковиком, відправився на ліквідацію аварії 28 квітня 1986 року. Каже Олександр Ковальов, що 28 квітня нас підняли по тривозі, начальник інженерних військ Київського гарнізону, генерал-лейтенант Корольов поставив нам задачу, що треба зробити мостову переправу в районі ріки Прип'ять, міста Прип'ять. 28 квітня ввечері вийшла колона, а 29-го ми прибули вже туди. Міст мав спеціальне призначення він об'єднував український і білоруський боки. Коли сталася аварія, рушило одразу багато тяжкої техніки. Ми вночі налагодили мостову переправу, всі чекали на неї». З його батальйону в Чорнобиль відправили 123 людини. Він був одним із перших. Поїхати тоді в Чорнобиль було почесно. Мостову переправу тоді звели за декілька годин, вночі та по пояс у воді, згадує Олександр Ковальов. Олександр каже, що часто бачить ті дні уві сні. Перед рідними відчуває провину.   

   

Учасники переглянули фільм про Чорнобильську трагедію - пісня «Чорнобильська біда»

    Продовжив розповідь кандидат економічних наук, доцент кафедри адміністративного менеджменту та зовнішньоекономічної діяльності Павло Кроп, який зазначив, що в день 26 квітня 1986 року була сонячна тепла погода люди займалися своїми справами в кожного були свої плани, надії, бажання. Все було попереду, але хто міг передбачити!? Той період для нього став фатальним він дізнався, що вибухнула Чорнобильська АЕС він хотів уберегти свою сім’ю. Дізнавшись про цю страшну трагедію він вивіз свою сім’ю в безпечне місце, щоб уберегти від страшної трагедії. Тож для Павла як і для всіх Українців - це була і є дуже страшна трагічна подія.

     Учасники вебінару переглянули фільм про Чорнобильську трагедію, а саме пісню у виконанні заслуженого артиста України Віктора Кавуна «Крик Чорнобиля», безпосереднього учасника ліквідації наслідків катастрофи.
      В ході вебінару студенти, викладачі інститутів та факультетів базового навчального закладу та адміністраціями і студентами відокремлених підрозділів НУБіП України мали можливість поспілкуватися з учасниками подій і ліквідаторами наслідків трагедії та прийняти участь в цьому дійстві.

 

  

     
     
     
 
      Колектив Національного університету біоресурсів і природокористування України не може бути осторонь такої сумної події, подвиг і героїзм ліквідаторів простих звичайних людей, є прикладом жертовності зараді майбутнього, для наступних нащадків нашої славетної країни України.
       В ході вебінару Ви маєте можливість поспілкуватися з учасниками подій і ліквідаторами наслідків трагедії.
     Студенти і науково-педагогічні працівники Національного університету біоресурсів і природокористування України та його відокремлених структурних підрозділів організували і взяли участь у вшануванні пам`яті героїчного подвигу ліквідаторів Чорнобилської катастрофи, які ціною власного здоров`я та життя забезпечили нам майбутнє і з`єднались в єдиний ланцюг передачі Свічі пам`яті!
 
  
 

 

      До ланцюга Свічі Пам`яті приєднались відокремлені структурні підрозділи НУБіП України, а саме: ВСП НУБіП України «Бережанський агротехнічний інститут», ВСП НУБіП України «Ніжинський агротехнічний інститут», ВСП «Бережанський фаховий коледж НУБіП України», ВСП «Бобровицький фаховий коледж ім. О.Майнової НУБіП України», ВСП «Боярський фаховий коледж НУБіП України», ВСП «Заліщицький фаховий коледж ім. Є. Храпливого НУБіП України», ВСП «Ірпінський фаховий коледж НУБіП України», ВСП «Немішаївський фаховий коледж НУБіП України», ВСП «Ніжинський фаховий коледж НУБіП України», ВСП «Рівненський фаховий коледж НУБіП України».
 
 
 
 
   Підготовлено чудові відеоматеріали, які передали всі почуття і емоції учасників флешмобу, наглядно продемонстрували шану й повагу до героїв ліквідаторів жахливої Чорнобильської ядерної катастрофи.
 
 
 

 

 

ЧОРНОБИЛЬСЬКА ТРАГЕДІЯ

Весна в розмаї. Двадцять шосте квітня.
Тривожна ніч. Здригнулася земля.
Невинно вишні чарували цвітом,
А вибух все навколо спопеляв.
Дзвінок в пожежній. Швидко мчать машини.
В четвертім вибух і прорвало дах.
Відважні хлопці мужньо, безупинно
У пекло йшли, забувши біль і страх.
Вогненний стовп у небі - гриб кривавий.
Смертельні хмари сколихнули світ.
Вкриває дим будинки, сквери, трави.
Біда навколо... То горить графіт.
Смертельні ізотопи в хмарах диму
Розносить вітер на поля, міста.
Уран і стронцій (ізотоп незримий),
Посіють на усій планеті жах.
Вогонь потрібно погасити прудко,
Бо поруч три реактори стоять.
Водневий вибух може бути швидко.
У Прип’яті прокинулись, не сплять.
Прийшли на допомогу всі охочі,
Не відчуваючи, не знаючи біди.
Вогонь гасили довго: дні і ночі.
На все життя залишились сліди.
До лиха не були вони готові:
Студенти, водії та шахтарі,
Робітники і льотчики, й військові,
Медсестри, санітари, лікарі.
Лопатами граніт радіаційний
Скидали хлопці... Мужній наш солдат!
Німий потенціал інформаційний,
Бо в Києві - колони і парад.
Ще довго полум’я в Чорнобилі гасили.
Мов бомба атомна зірвалась в мирні дні.
Забрав Чорнобиль і здоров’я, й сили,
І наслідки трагедії сумні.
На все життя хвороб невиліковних...
Захворюваність — рак і діабет..
Забруднені навколишні водойми,
Поля заражені, ліси — це не секрет.
Я вдячна людям тим, що врятували
Усю планету в найскрутніший час.
Ми перед ними всі заборгували.
Скажу сьогодні просто, без прикрас.

* зі збірки поезій "Стежина до щастя"
Марія Яновська

Чорнобиль – ми пам’ятаєм!

 

 

 

 

Геннадій Ржевський,
директор ННЦ ВР і СР
Бурган Ярина,
фахівець відділу виховної роботи
та студентських справ
Захисти дисертаційРегіональні навчальні заклади (синій)Набір на навчання (синій)_2015

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook