C. Зібцев та О.Сошенський взяли участь у семінарі організованому в межах проекту програми територіального співробітництва країн Східного партнерства (EaPTC) «Білорусь-Україна»
Представники Національного університету біоресурсів і природокористування України, Регіонального Східноєвропейського центру моніторингу пожеж взяли участь у семінарі проекту «Створення умов для спільного управління і сталого використання природних ресурсів водно-болотяного угіддя «Транскордонна Рамсарська територія «Ольмани – Переброди» Програми територіального співробітництва країн Східного партнерства (EaPTC) «Білорусь-Україна»
20-21 вересня 2018 року в м. Столін Брестської області, Республіки Білорусь було проведено стартовий семінар «Створення умов для спільного управління і сталого використання природних ресурсів водно-болотяного угіддя «Транскордонна Рамсарська територія «Ольмани–Переброди» Програми територіального співробітництва країн Східного партнерства (EaPTC) «Білорусь-Україна» у якому співробітники Регіонального Східноєвропейського центру моніторингу пожеж Національного університет біоресурсів і природокористування України Сергій Зібцев і Олександр Сошенський взяли участь у якості партнерів з української сторони.
04 грудня 2017 у Києві було підписано грантовий контракт Програми територіального співробітництва Білорусь - Україна «Створення умов для спільного управління та сталого використання природних ресурсів водно-болотного краю« Трансгранична Рамсарська територія Ольмани - Переброди », заявником якої виступив місцевий екологічний фонд «Заказники Брестської області».
Передумови проекту. Найбільший в Європі лісоболотний комплекс «Ольмани - Переброди» оголошений Транскордонною Рамсарською територією (ТРТ) в 2015 році (Рамсарська територія «Заказник «Ольманскіє болота» заснована 18.08.2001 під номером 1091, Рамсарська територія «Торфово-болотний масив «Переброди» - 29.07.2004 під номером 1402). Ця Транскордонна Рамсарська територія розташована у білорусько-українському прикордонному регіоні, на території Столінського району Білорусі, а також Дубровицького і Рокитнівського районів України. ТРТ характеризується особливо високими естетичними якостями і високим рівнем ландшафтного і біологічного різноманіття і збережена переважно в природному стані. Тут широко представлені природні евтрофні і мезотрофні озера, верхові болота, перехідні болота і драговини, заболочений ліс, заплавні діброви - біотопи, що підлягають охороні відповідно до оселищної Директиви ЄС. Тут мешкають види птахів, що знаходяться під загрозою глобального зникнення (підорлик великий, баранець великий, очеретянка прудка), а також 56 видів тварин і 17 видів рослин, внесених до Червоної книги Республіки Білорусь, і 37 видів тварин і 18 видів рослин, внесених до Червоної книги України. На ТРТ по обидві сторони кордону зосереджені природні плантації дикорослої журавлини, які є важливим природним ресурсом і традиційно використовуються місцевими жителями. В зв’язку із особливостями розміщення, плантації журавлини, розташовані в південній частині Ольманських боліт, використовувалася переважно жителями українських сіл Переброди, Будимля, Переходичі, Старе Село, Дроздинь, Заболоття, Познань і інші.
Збирачі журавлини, відповідно до місцевих традицій, облаштовують табори для тимчасового проживання. Населення сіл Столінського району Білорусі також збирає журавлину, проте для них доступні інші плантації, розташовані в центральній і північній частині Ольманських боліт, при цьому вони не влаштовують тимчасових таборів. В цілому, неконтрольований збір журавлини місцевими жителями призводить до того, що об,єми заготівлі журавлини значно перевищують біологічно допустимі межі.
Ситуація різко загострилася після встановлення прикордонного режиму на кордоні Білорусі і України, коли українське населення позбулося доступу на територію Ольманських боліт. У 2013 р., відповідно до Угоди між урядами України і Білорусі, для жителів прикордонного району України дозволений спрощений доступ на територію Ольманських боліт для збору журавлини. З 2013 р. на білорусько-українському кордоні влаштовані пограничні переходи, і відвідування стало платним. Нині щорічно тисячі збирачів журавлини з боку України за спеціальними дозволами відвідують білоруську територію (у 2015 р. - 16 тис. разів), що викликає численні конфліктні екологічні і соціально-економічні ситуації. Незважаючи на той факт, що територію Ольманських боліт щорічно відвідують тисячі громадян України і громадяни Білорусі (збирачі журавлини і туристи), в прикордонному регіоні повністю відсутня туристична інфраструктура. Збирачі журавлини, відповідно до місцевих традицій, влаштовують несанкціоновані табори для тимчасового проживання.
Облаштування таких таборів вимагає спеціального дозволу місцевої влади. Нині табори для збирачів журавлини повністю позбавлені благоустрою: відсутні помости для установки наметів, туалети, контейнери для збору сміття, джерела чистої води. Для роведення вогнищ здійснюється браконьєрське вирубування дерев. Частим явищем стали підпали, які здійснюються у відповідь на штрафи за незаконні порубки і інші порушення. Таким чином, журавлина є важливим елементом існування для місцевого населення, а її збір - основний чинник антропогенної дії на водно-болотне угіддя. Основна група збирачів журавлини - жінки і підлітки, для яких подібне тимчасове проживання в диких умовах особливо важке. Лісові угіддя по периметру боліт представлені сосновими лісами, які легко займаються. В цьому випадку вогонь може перейти на торфовища. Це одна з причин виникнення надзвичайно небезпечних торфових пожеж, які важко загасити і які представляють постійну загрозу як для людей, так і для дикої природи.
Зокрема, в 2015 році в результаті пожеж на території Ольманських боліт було пошкоджено понад 500 гектарів боліт і лісів. У зв,язку з глобальними змінами клімату і ростом температури, загроза виникнення масштабних пожеж оцінюється як надзвичайно висока.
При цьому по обидві сторони кордону відсутня сучасна система раннього виявлення займань. Незважаючи на високий міжнародний статус транскордонної природоохоронної території, ресурси якої інтенсивно використовуються місцевим населенням, досвід і практика спільного управління територією надзвичайно обмежені. Відсутні організаційні структури транскордонної співпраці між ключовими зацікавленими сторонами за найважливішими напрямками, зокрема – для спільного управління природоохоронною територією, розвитку «зеленого» туризму, використання природних ресурсів, забезпечення безпечного навколишнього середовища. Кількість контактів між місцевими органами влади з боку Білорусі і України обмежена. Контакти між прикордонним населенням Білорусі (жителі с. Ольмани, туристи) і збирачами журавлини випадкові і нерідко мають напружений характер, оскільки жителі Білорусі сприймають збирачів журавлини як конкурентів по використанню місцевих природних ресурсів. Існує необхідність зняття соціальної напруги, яка може бути досягнута за рахунок просвітницької роботи, проведення спільних культурних заходів.
У європейській практиці план управління є основним документом для управління природоохоронною територією. Для заказника «Ольманскіє болота» план управління був розроблений і затверджений в 2014 році. Цей план управління обумовлює такі напрями як стале використання ресурсів біорізноманіття, просвіту, туризм, проте в цьому документі вони не розглядаються в транскордонному аспекті. Для Торфово-болотного масиву «Переброди» на українській стороні план управління не розроблений. В той же час є гострою потреба в розробці спільного плану управління транскордонною природоохоронною територією, який би враховував інтереси населення прикордонних районів, забезпечував компроміс між охороною і використанням природного комплексу, містив інформацію про екосистемні послуги, які надає транскордонне водно-болотне угіддя, а також заходи в галузі екологічної просвіти місцевого населення, охорони і розвитку культурних традицій і місцевих ініціатив. На білоруській стороні є досвід організації фестивалів, присвячених журавлині. У рамках проекту буде проведений транскордонний фестиваль, присвячений журавлині, в цілях зближення представників місцевого населення і зменшення соціальної напруженості. Територія проекту: транскордонна Рамсарська територія «Ольмани - Переброди» і суміжні землі Столінського району Брестської області Білорусі і Дубровицького і Рокитнівського районів Рівненської області України. З українського боку знаходяться села Переброди, Будимля, Переходичі, Вежиця, Старе Село, Дроздинь, Заболоття і інші, з білоруського боку - м. Столін і Давид-Городок, села Ольмани, Річиця, Рубель, Хотомель, Велемичі, Ольшани і інші. Площа території впровадження проекту становить понад 150 тис. га. Населення Столінського, Дубровицького і Рокитнівського районів - понад 170 тис. чоловік, населення території впровадження проекту - близько 80 тис. чоловік.
Загальна мета проекту - створити можливості і умови для спільного управління і стійкого використання природних ресурсів ТРТ «Ольмани-Переброди». Цілі проекту: (1) Створення механізму для спільного планування і управління ТРТ, у тому числі забезпечення сталого використання дикорослої журавлини; (2) забезпечення сприятливої екологічної обстановки і соціального середовища для місцевого населення і відвідувачів ТРТ. Партнерами проекту є: Місцевий екологічний фонд «Заповідники Брестської області» (основний заявник); Державне науково-виробниче об,єднання «Науково-практичний центр НАН Білорусі по біоресурсах» (Білорусь), Рівненський природний заповідник (Україна), Миляцька сільська Рада (Україна). Асоційовані партнери: Міністерство природних ресурсів і охорони довкілля Республіки Білорусь, Міністерство екології і природних ресурсів України, Брестське обласне управління МНС, ГУК «Столінська районна клубна система» Районний організаційно методичний центр, Національний університет біоресурсів і
природокористування України, відділ культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації, адміністрація заказника «Ольманскіє болота». Проект передбачає реалізацію наступних заходів: спільні зустрічі і семінари; облаштування інформаційних центрів; благоустрій місць відпочинку і розміщення відвідувачів ТРТ, розробку плану управління; видання інформаційних матеріалів; створення системи пожежної безпеки, спільні наукові дослідження і економічні розрахунки, спільні культурні заходи, анкетування місцевого населення; навчальні заходи.
Програма семінару - sites/default/files/u184/agenda_seminar_project_83265666_2.pdf
Співробітник Регіонального Східноєвропейського
центру моніторингу пожеж,
Олександр Сошенський
