Кафедра соціальної роботи та інформаційних технологій в освіті

Соціальний практик (науковий гурток)

Звіт про роботу студентського наукового гуртка

 "Соціальний практик"

за 2017 - 2018 навчальний рік

 

№ з/п

Заходи

Дата проведення

Місце проведення

Відповідальний

Виконано

1

2

3

4

5

6

1.

Тренінг «Знайомство учасників гуртка».

Вияв наукових інтересів студентів.

Мотивація практичної соціально-педагогічної роботи.

Вересень, 2017

к.3, ауд. 07

Арзуманян К.К.

виконано

2.

Семінар «Технології соціально-педагогічної роботи. Методи соціально-педагогічної роботи»

Міжнародний круглий стіл «Особливості навчання дорослих «третього віку»

Майстер-клас «Інтернет-залежність студентів»

ІІ Всеукраїнська науково-практична конференція "Професійна підготовка фахівців соціальної сфери: надбання, проблеми, перспективи" у Хмельницькому національному університеті

VI Всеукраїнська наукова Інтернет-конференція «Актуальні наукові психологічні та педагогічні дослідження сучасності» Уманський державний педагогічний університет ім. П. Тичини.

Жовтень, 2017

к.3, ауд. 07

 

 

 

Конференц-зала

 

 

 

 

 

 

 

 

Арзуманян К.К.

 

 

 

Вікторова Л.В.

Ржевський Г.М.

 

Ржевський Г.М.

 

Вікторова Л.В.

Ржевський Г.М.

Арзуманян К.К.

 

 

 

 

 

Вікторова Л.В.

Ржевський Г.М.

Арзуманян К.К.

виконано

3.

Науково-методичний семінар «Вальдорфська школа в Україні»

Листопад, 2017

СЗШ І-ІІІ ст. ім. В.І. Кудряшова

Арзуманян К.К.

виконано

4.

Екскурсія «Інноваційні технології соціалізації учнівської молоді». Екскурсія до професійного училища «Православний центр мистецтв ім. Іоанна Дамаскіна»

Круглий стіл «Магістри-випускники для студентів»

Майстер-клас «Лялькотерапія – формування психічного здоров’я в родині та гармонійних стосунків» (створюємо ляльку-мотанку СІМ’Я)»

Грудень,

2017

Православ-ний центр мистецтв ім. Іоанна Дамаскіна, м. Київ

 

к.3, ауд. 07

 

к.3., ауд.201

Арзуманян К.К.

 

 

 

 

 

 

 

 

Вікторова Л.В.

Ржевський Г.М.,

Арзуманян К.К.

виконано

5.

Доповіді студентів на засіданні гуртка по темі «Інноваційна середня освіта в Україні»

Лютий,

2018

к.3, ауд. 07

Арзуманян К.К

виконано

6.

Реабілітація дітей з функціональними обмеженнями. Екскурсія до Центру лікувальної педагогіки «Солнечное подворье»

Березень,

2018

М. Київ, пров. Коломієвсь-кий, 9а

 

 

Арзуманян К.К.

виконано

7.

Представлення авторських соціальних проектів

Квітень, 2018

к.3, ауд.07

Арзуманян К.К.

виконано

8.

Студентська конференція

«Практична соціальна робота в Україні: стан та перспективи розвитку»

 

Фестиваль студентської науки

Травень, 2018

к.3, ауд.07

Арзуманян К.К.

 

 

 

Вікторова Л.В.

Ржевський Г.М.

Арзуманян К.К.

виконано

9.

Круглий стіл «Культурно-оздоровча робота соціального педагога у літній період»

Підведення підсумків роботи гуртка за

2017/2018 н.р.

Червень, 2018

к.3, ауд.07

Арзуманян К.К.

виконано

 
 Підведення підсумків роботи наукового гуртка «Соціальний практик»
 «Дива там, де в них вірять,
і чим частіше вірять,
тим частіше вони трапляються»
Дені Дідро
 
    15 грудня 2017 року під керівництвом декана, професора Шинкарука Василя Дмитровича проведено відкрите засідання наукового гуртка «Соціальний практик» кафедри соціальної роботи та інформаційних технологій в освіті гуманітарно-педагогічного факультету НУБіП України, в родинному колі, у незвичній атмосфері наукової і культурно-творчої взаємодії.
 
   Василь Дмитрович Шинкарук на початку засідання зазначив актуальність і важливість проведення наукової роботи, щодо відновлення національних традицій та обрядів, виховання у студентської молоді поважного і дбайливого ставлення до культури, традицій та обрядів українського народу, зазначив важливе місце в цьому як раз наукового гуртка «Соціальний практик».
 
    У своєму виступі декан акцентував увагу на втраті українцями частини власних традицій за роки радянської влади, а саме: порушувався зв’язок поколінь, забувалися українські пісні, висміювалася українська мова та українська народна мудрість. Вже майже 27 років ми живемо в Незалежній Україні, маємо можливість розвивати власну культуру та традиції. Але, навіть в наш час ми відчуваємо певний брак інформації щодо традиційного українського побуту, деякі ланки нашої культури були майже втрачені та забуті навіки.
 
       Як зазначив, Василь Дмиторович, один із яскравих прикладів зв’язку української культури та народних вірувань є лялька-мотанка. Сучасні діти та молодь звикли до гарних пластикових ляльок, які так схожі на людей. Українські діти декілька століть тому гралися зовсім іншими іграшками, які були зроблені із соломи. Ця лялька немає обличчя, вона дуже проста, але має велике значення в традиціях українців. Споконвіку її виготовляли з соломи та залишків тканини. В колиску спочатку клали ляльку-мотанку, а потом дозволялося покласти немовля. За повір’ями, ця іграшка оберігала домівку від зла, відганяла негаразди. Вона є символом народної мудрості, символізує матір.
 
     Лялька-мотанка мала цілющий ефект. Якщо в домі захворіла дитина, їй давали спеціальну ляльку, зроблену із використанням цілющих трав. Вважалося, що ця лялька забирала на себе хворобу дитини. Перед весіллям мати виготовляла спеціальну мотанку для доньки, яка мала стояти на видному  місці в хаті молодят. В ХХ сторіччі традиції виготовлення справжніх ляльок - мотанок були майже повністю втрачені. Завдяки небайдужим меценатам, які витрачають не тільки власні кошти, а й вкладають частинку душі у відродження втрачених традицій, технологія виготовлення цих ляльок зараз повністю відновлена. Молоді народні майстрині не тільки виготовляють мотанок, а й мають змогу навчати усіх бажаючих.
 
       Вишиванка – це національний український одяг, який є типовим для усіх куточків нашої країни. Типи малюнків на вишитих сорочках – це не просто фантазія майстра. Орнаменти мають певні територіальні особливості, несуть в собі історію нашого народу. На українських вишиванках можуть бути зображені рослини, тварини або абстрактні геометричні малюнки. Народні майстрині володіли більш ніж ста різними техніками вишивки. Традиційним кольором Полтавських вишиванок був білий, червоний та сірий. На Поліссі орнаменти були досить простими, виконаними червоними нитками.
      Українська пісня нерозривно пов’язана із селом. Саме в селах пісні співали на святах, на роботі, при будь яких подіях, які відбувалися. Завдяки українській пісні до нашого покоління дійшла інформація про певні події, які відбувалися на території нашої країни у різні часи. Народна українська творчість отримала свою заслужену підтримку в 90-х роках, коли вона була найбільш необхідна. Сучасні студії звукозапису здійснюють запис народних українських пісень, застольних, весільних, дитячих та ліричних пісень. За спонсорської підтримки щороку у селах проходять фестивалі народної пісні "Фольк-music", на яких виступають відомі сучасні автори та виконавці.
 
 
      Важливою ланкою в ланцюгу народної культури та традицій є відродження села та пропагування сільського способу життя серед населення великих міст. Популярним серед українців стає зелений туризм, завдяки якому широким масам населення стали відомі народні звичаї, традиції, популярною стала українська їжа та українські види дозвілля.
Відродження українських народних звичаїв, традицій, української культури можна досягти тільки комплексно підтримуючи усі ланки, перераховані нами. Жодна ланка не буде працювати окремо. Сьогодні ми можемо вільно спілкуватися українською мовою, одягати вишиванки, використовувати рушники під час свят та співати пісні українською. Тільки нашою спільною наполегливою працею можна не тільки відродити культуру, а й покращити наше сьогодення. Отже, відродимо наші традиції та культуру разом!
Відродження народних традицій, ознайомлення покоління, що підростає з традиціями та звичаями українського народу, регіональними культурними особливостями в минулому і сучасному житті – головна мета відкритого заняття наукового гуртка «Соціальний практик».
Члени наукового гуртка активно і наполегливо працюють протягом навчального семестру, так ними проведено наступні заходи різнопланового спрямування, а саме:
1. В рамках роботи наукового гуртка "Соціальний практик" кафедри соціальної роботи та інформаційних технологій в освіті гуманітарно-педагогічного факультету НУБіП України започатковано проведення факультативних психолого-педагогічних занять "Sapience" - "Мудрість" з психолого-педагогічних технологій в соціально-педагогічній діяльності.  Мета факультативів – поглиблення практичних психолого-педагогічних знань, умінь та навичок, які необхідні соціальному працівнику та кожній людині у сучасному житті. Формат зустрічей – один раз на два тижні, які відбуваються як лекції, інколи дискусії чи практикуми.
 
 
      2 вересня 2017 року перше факультативне заняття гуртка «Соціальний практик» проведено з членами гуртка студентами першого курсу гуманітарного та ветеринарного факультету під керівництвом завідувача кафедри Вікторової Лесі Вікторовни та доцента кафедри, докторанта Ржевського Геннадія Миколайовича.
 
    2. Гуртківці кафедри підвищували професійну майстерність, згідно з угодою між гуманітарно-педагогічним факультетом НУБіП України (декан факультету Шинкарук Василь Дмитрович) і ДП «Українським дитячим центром «Молода гвардія», семеро студентів кафедри соціальної педагогіки та інформаційних технологій в освіті (завідувач професор Л.В. Вікторова) в Українському дитячому центрі «Молода гвардія» мали нагоду з 11.11. до 04.12.2017 року пройти виробничу практику, попрацювати, а головне – здобути неоціненний практичний досвід роботи із школярами у цьому дитячому центрі.
 
    3. Прийняли участь в сумісному міжнародному круглому столі під час перебування у нашому університеті делегації Вроцлавського природничого університету був круглий стіл, модератором якого виступила завідувач кафедри соціальної роботи та інформаційних технологій в освіті гуманітарно-педагогічного факультету Вікторова Леся Вікторівна. Однією з головних тем зібрання постало питання навчання дорослих "третього віку" (розвиток інформаційних та мовленнєвих компетентностей) та особливості навчання іноземців.
       Доповідачі за даною тематикою одностайно зазначили на проведеному заході, що згідно із стандартами Європейського Союзу для іноземців та осіб літнього віку необхідно створити умови, які б не тільки забезпечували суспільну підтримку, але й стимулювали їх активність. Одним із таких методів активізації людей похилого віку є вже впроваджені в Європі Університети третього віку. Один з них успішно функціонує у Вроцлавському природничому університеті.
    Представники кафедри іноземних мов Вроцлавського природничого університету та інформаційних технологій намітили шляхи для співпраці з гуманітарно-педагогічним факультетом та домовились про серію спільних заходів у 2017-2018 навчальному році.
 
   4. 13 жовтня 2017 членами гуртка студентами першого курсу гуманітарно-педагогічного факультету (спеціальність «Соціальна робота») разом із завідувачем кафедри соціальної роботи та інформаційних технологій в освіті Вікторовою Лесею Вікторівною, куратором групи, доцентом кафедри соціальної педагогіки та інформаційних технологій в освіті Ржевським Геннадієм Миколайовичем проведено зустріч з військовослужбовцями кафедри військової підготовки НУБіП України, напередодні свят: Захисника України, Українського Козацтва Покрови Пресвятої Богородиці.
І обговорили питання стосовно розробки практичних рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання студентської молоді, шляхів, форм і методів реабілітації військовослужбовців що, повернулися з зони проведення АТО та розробки рекомендацій щодо надання їм соціальної допомоги, проведення соціально-психологічної реабілітації.
 
5. В жовтні 2017 року члени гуртка «Соціальний практик» та викладачі кафедри соціальної роботи та інформаційних технологій в освіті гуманітарно-педагогічного факультету НУБіП України у співпраці з Fundacja Związku Polaków m. Kijowa поділились досвідом та особливостями навчання за кордоном за подвійним дипломуванням. Під час зустрічі студенти спеціальності «Соціальна робота» ознайомилися з особливостями майбутнього навчання та специфікою використання інформаційних технологій в Поморській академії у Слупську (Польща) у рамках відповідної угоди про подвійні дипломи.
      В рамках цього засідання докторантом кафедри Геннадієм Ржевським проведено лекцію для батьків та членів гуртка, щодо особливостей навчання в Інтернет середовищі та майстер-клас «Інтернет-залежність студентів». Також проведено дослідження щодо визначення рівня багатовекторного впливу Інтернет середовища та інтернет-залежності на студентів.
       Студенти та викладачі домовились щодо подальшої співпраці з Fundacja Związku Polaków m. Kijowa.
    
6. Гуртківці Мельничук Віта, Сальнік Ельвіра, Марченко Інна, Левченко Аліна, Грибан Юлія, Марченко Олександр, Роман Артем студенти першого курсу спеціальності Соціальна робота навчальної групи СР17001б під керівництвом завідувача кафедри, доктора педагогічних наук Вікторової Лесі Вікторівни, доцента, докторанта кафедри, кандидата психологічних наук, доцента Ржевського Геннадія Миколайовича, асистента кафедри, кандидата психологічних наук Арзуманян Каріни Каренівни (голова гуртка) кафедри соціальної роботи та інформаційних технологій в освіті гуманітарно-педагогічного факультету Національного університету біоресурсів і природокористування України прийняли участь 26-27 жовтня 2017 року в ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції "Професійна підготовка фахівців соціальної сфери: надбання, проблеми, перспективи" у Хмельницькому національному університеті (кафедра соціальної роботи і соціальної педагогіки).
Мельничук Віта – «Актуальність соціальної роботи в Україні в сучасних умовах». Досліджено феномен змін у потребі населення щодо роботи соціальних працівників. Розкрито соціальні та психологічні потреби населення. Висвітлено головні проблеми які супроводять життя громадян. Охарактеризовано принципи, форми та методи соціальної роботи, що спрямовані на вирішення потреб  українського суспільства.
Марченко Інна, Сальнік Ельвіра – «Досвід реабілітації військовослужбовців в сучасних умовах». Здійснено аналіз досвіду реабілітації військовослужбовців в сучасних умовах. Проаналізовано підходи як вітчизняних фахівців так і їх закордонних колег. Детально описані психологічні та медичні методи реабілітації. Розглянуто закони, щодо захисту та реабілітації військовослужбовців.
Марченко Александр, Роман Артем – «Досвід психолого-педагогічної профілактики наркозалежної молоді в України». висвітлено досвід психолого-педагогічної профілактики наркозалежної молоді України останніх років. Обґрунтовано необхідність подальшого розвитку сфери профілактики наркозалежних. Розкрито ефективність первинної, вторинної, третинної профілактики, їх важливість для позитивного результату. Показано необхідність активізації антинаркотичної пропаганди і протидія незаконній пропаганді наркотичних засобів в Україні.
Левченко Аліна, Грибан Юлія – «Особливості соціальної роботи на селі у сучасних умовах». Дослідження проблеми сільського населення в пошуках роботи в сільській місцевості. Визначено причини низького рівня забезпечення жителів в сільській місцевості та причини безробіття. Розроблені практичні рекомендації щодо вирішення даних проблем.
7. 26-27 жовтня 2017 року гуртківці прийняли участь у проведенні VI Всеукраїнської наукової Інтернет-конференції «Актуальні наукові психологічні та педагогічні дослідження сучасності» на базі гуманітарно-педагогічного факультету Національного університету біоресурсів і природокористування України та Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини.
Збірник наукових статей та тез конференції (ссилка): 
sites/default/files/u279/zbirnik_tez_konferenciya_uman_26_27_zhovtnya_2017_final_1.pdf
З метою висвітлення та обговорення актуальних питань соціальної роботи, соціальної педагогіки, е-навчання, гендерної, екстремальної та медичної психології та психології праці, було підготовлено і розміщено тези власних наукових досліджень в електронному збірнику наукових матеріалів конференції.
На кафедрі с перших днів навчання започатковано розвиток дослідницької компетентності у студентів спеціальності Соціальна робота!
 
8. 8 грудня 2017 року гуртківці організували зустріч з студентами магістрами-випускниками кафедри соціальної роботи та інформаційних технологій в освіті гуманітарно-педагогічного факультету НУБіП України Анастасією Танасійчук, Веронікою Галицькою, Анною Петручек. Які на засіданні гуртка поділились досвідом навчання, проведення власних досліджень під час написання магістерських робіт, проходження практики та навчання за програмами подвійного дипломування з студентами першокурсниками спеціальності Соціальна робота, навчальної групи СР17001б, які є членами гуртка "Соціальний практик".
 
15 грудня 2017 року під керівництвом декана гуманітарно-педагогічного факультету Шинкарука василя Дмитровича відбулося підсумкове відкрите засідання наукового гуртка «Соціальний практик». Було зазначено необхідність подальшої роботи щодо залучення широкого кола наукових фахівців з різних галузей науки та практики.
На передодні Світа Дня Святого Миколая, а 19 грудня в Україні відзначають День Святого Миколая, проведено святкове відкрите засідання наукового гуртка «Соціальний практик». Святий Миколай – один із найшанованіших святих церкви – чудотворець, заступник бідних, захисник дітей, а також покровитель мандрівників. Миколая Чудотворця вважають найближчим до Бога святим. Він посередник між Богом і людьми.
День Святого Миколая — свято з особливим шармом. За легендою, Миколай був покровителем не тільки дітей, а й мандрівників. Православна гілка християнства дане свято відзначає 19 грудня, а в католицька трохи раніше — 6 грудня (католики всі свята з постійними датами святкують на 13 днів раніше, враховуючи різницю між юліанським і григоріанським календарем).
Той, хто "на всякий час помагай" – так співають у пісні. І, як виявляється, це не просто рима у куплеті, у цих словах – сам Миколай, який за своє життя став символом милосердя та жертовної любові. На відміну від більшості святих, яких впізнаємо за повір’ями чи легендами, цей був історичною постаттю.
Народився він у 270 році нашої ери в Патарі. На той час це було найбагатше місто півострова Лікії, що у Середземному морі. Батьки хлопчика – Феофан і Нона, жили заможно та глибоко вірили в Бога, відтак із перших днів виховували своє маля у християнському дусі. Принаймні, одразу його охрестили, а це тоді було рідкістю. Відтоді Миколай ріс із глибоким переконанням, що найстрашнішим у людському житті є вчинити гріх та стати на сторону зла, зійшовши зі стежини світлого та істинного.
  
Отже, у родинному колі в рамках відкритого засідання гуртка «Соціальний практик» відбувся майстер-клас «Лялькотерапія – формування психічного здоров’я в родині та гармонійних стосунків» (створюємо ляльку-мотанку СІМ’Я)».
В рамках відкритого засідання наукового гуртка «Соціальний практик», студенти, викладачі і працівники університету із зацікавленістю слухали «Казки про ляльку-мотанку для дорослих та малят» від Галини Цюцюри та знайомились з особливостями української традиційної ляльки-мотанки в порівнянні з близькоетнічними ляльками.
 
«Казки про ляльку-мотанку для малят та дорослих» від Галини Цюцюри.
 
За старих часів кожна маленька дитина, дівчина і жінка робила собі особливу ляльку, слов'яни називали її Бажальницею. Виготовляючи таку ляльку, не скупились на яскраві тканини, намиста, стрічки. Лялька мусіла обов’язково бути з руками. З нею спілкувались і робити їй подарунки - нові хусточки, намистини, стрічки. Коли зробили ляльці подарунок, треба піднести її до дзеркала і попросити віддячити за подарунок виконанням бажання. Тільки не можна давати ляльці людське ім'я. Кличте її Бажальниця, Подружка, Маленька або як самі придумаєте. Пришийте до ляльки, наприклад, красивий гудзик або яскраву намистину, попросіть виконати ваше бажання. З давніх-давен до весілля дівчата вишивали рушники. Зробіть маленький весільний рушничок мотанці-бажальниці (тільки з нової тканини), повісьте їй на ручки, подаруйте щось і загадайте бажання... Сподіваюся все збудеться!
 
Мотанка-Матуся – одна з найдобріших і найулюбленіших моїх ляльок. Вона символізує головне призначення жінки - дати життя новій людині, піклуватися, захищати та оберігати малюка все своє життя. Мені здається, що це і є найбільше чудо світу. Основні принципи виготовлення ляльки-Матусі такі ж, як і для всіх мотанок. Але обов’язково робити її пишногрудою (треба ж малюка годувати). У руках вона тримає ляльку-немовлятко (пеленашку). Поставити слід у дитячій. Вважається, що мотанка-Матуся захищає і оберігає малюка від злих сил, лихого ока і хвороб.
 
Щоб захиститися від хвороб, було заведено зробити набір із 12 маленьких і однієї великої лялечки без обличчя, кожна з яких символізує певну хворобу. Ляльки ставили там, де спали, оскільки вважалося, що хвороби вселяються в людину, коли вона спить. А для того, щоб "магія" не закінчувалася, рекомендують раз у рік спалювати старі ляльки і робити нові, бажано, напередодні Великодня.
 
Крім того, існує безліч обрядових ляльок. Принцип виготовлення той же, але в кожної своя специфіка. Є ляльки до свят: Великодня голубка (вона червоного кольору), Вербниця (до Вербної неділі), на Івана Купала (лялька на один день, можна загадувати бажання й разом з віночками пускати в річку); весільні ляльки - наречений і наречена, з'єднані разом; помічниця по господарству - лялька з дуже довгими ручками, до яких прив'язано багато стрічок тощо.
 
 «Українська мотанка та історія іі життя викликала зацікавленість в очах та щирі посмішки у членів гуртка та присутніх викладачів та працівників університету…»
 
Також всі члени гуртка та запрошені з задоволенням познайомились з іграшками, якими грались  діти в українському селі поч.. XX ст. в порівнянні з сучасними іграшками. Таку цікаву вступну-лекцію підготувала Галина Цюцюра.
 
 
Вступна лекція-розмова «Українські іграшки в українському селі поч. XX ст. Відродження національних традицій» від Галини Цюцюри.
  
«Спочатку члени гуртка з великим дивуванням зустріли майстриню трохи стримано (особливо, хлопці: «не чоловіче це діло в ляльки гратись»), але вже згодом   дуже активно знайомились і з іграшками, і з ляльками…» і приняли активну участь в їх створенні.
  
Протягом вступної частини майстер-класа члени гуртка мали змогу з історією та значенням кожної ляльки, змісту її створення!
 
Своєрідною «родзинкою»  відкритого засідання наукового гуртка було створення ляльки-мотанки, як одного з символів української ідентичності. 24 студенти і працівники і викладачі універистету прийняли участь в майстер-класах від майстрині, практичного психолога Галини Цюцюри та зробили собі оберіг.
  
     Майстер-клас «Зробі собі оберіг» від Г. Цюцюри
«В ході відкритого засідання наукового гуртка ми переконалися, що виготовлення ляльки-мотанки позитивно впливає на загальний стан дітей – всі вони посміхались, давали імена своїм  мотанкам та ніхто не захотів віддати свою лялечку на виставку..» 
 
      Кожен зробив собі оберіг та отримав його в подарунок.
 
 
 
     «Знов здивували хлопці: вони дуже активно та із задоволенням приймали участь у майстер-класах, окремі з них зробили собі не тільки «Сонячного коня», а й «Традиційну ляльку-мотанку» з хрестом на обличчі, а це нелегко…»
 
     Традиційні українські ляльки-мотанки.
  
   Важливою складовою цього відкритого заняття наукового гуртка є використання розвивального, національного та соціокультурного потенціалу ляльки-мотанки та інших іграшок задля національно-патріотичного виховання , зміцнення поваги і любові до всього українського.
   
    Традиції виготовлення ганчіркових ляльок на території, де проживали слов'янські народи, існували з сивої давнини і аж до початку 20 століття. Потім, у зв'язку з появою гумових, пластмасових і механічних іграшок, вони, на жаль, забулись. Без перебільшення можна сказати, що зараз спостерігається бум на рукотворні іграшки, у тому числі, на авторські ляльки.
  
    Для виготовлення ляльок можна використовувати різні матеріали: солому, дерево, гілки, шишки, мотузки, тканину, пряжу тощо. Кожен майстер обирає сам. Ляльки бувають ігрові, обрядові та обереги. У цій статті ми поговоримо про ляльки-мотанки – ляльки-обереги. Згідно з народними повір’ями, вони мають чарівні властивості: захищають людину від злих сил, лихого ока, відтягують від людей на себе хвороби і нещастя.          Першу таку лялечку робили для немовляти і клали у колиску. Зараз у нас існує звичай прив'язувати червону вовняну ниточку на руку малюка, а раніше для захисту робили лялечки. Маленькі діти носили їх з собою, а старші розставляли в оселі. Крім маленької мотанки, у дитячому куточку повинна була стояти більша лялька - товстушка, або лялька-нянечка. Зараз, нічого не змінилося: невелику можна носити з собою або покласти в авто, а більшу лялечку поставити у квартирі, офісі або гуртожитку, в кабінеті.
 
    Зупинимося детальніше на основних вимогах до ляльок-оберегів. При виготовленні заготовки тіла ляльки нічого не можна проколювати голкою – все примотується і прив’язується. Голівка ляльки робиться окремо, після чого на ній вимотується сакральний хрест, і чим більше у нього смуг, тим складніше його зробити. Потім змотується і прив’язується тулуб, ручки та інші деталі. Всі перемотування повинні робитись нитками і тканиною, теж хрестом. Обов’язково потрібно ретельно рахувати вузлики - їх кількість повинна бути непарна.      Голку можна брати в руки, коли починаєш одягати та прикрашати. Навіть волосся до голови не бажано пришивати.
    Я, наприклад, кріплю його хустинами та іншими головними уборами. Національний колорит додається в основному за рахунок головних уборів, костюмів, квітів та прикрас. Важливо використовуаати для вбрання натуральні тканини: бавовну, вовну або шовк. І найголовніше, що варто запам'ятати – з поганим настроєм, навіть не можна починати роботу.
    
    Серед ляльок-оберегів виділяються ляльки-зерновушки (крупенічки). Це амулети, які за народним повір'ям приносять в дім достаток, благополуччя, допомагають досягти успіхів у роботі. При їх виготовленні використовується зерно. Раніше робити ці амулети починали восени і використовували зерно з зібраного врожаю - пшеницю, гречку, просо та інше. Основне правило при виготовленні - заборона застосовувати подрiблену крупу або пластівці, обов'язково лише ціле зерно. Я намагаюся в своїх крупенічках застосовувати якомога більше різних видів злаків: пшеницю, перловку, гречку, рис, пшоно, горох... Можна робити зерновушки у двох варіантах: лялечки і вузлики. Для вузликів вирізують бавовняні мішечки, наповнюють їх різними зернятками, одягають мішечки в кольорові "сорочки" і зв'язують між собою. Можна зв'язати просто червоною ниткою, але гарніше, якщо заплести косу. Червоний колір (нитки, бантик) мусить юути присутнім в оберезі. Вважається, що така зв'язка зернових вузликів є ідеальним амулетом для успіхів у роботі, кар'єрі. Якщо вішаєте у будинку, то швидше за все йому місце на кухні (ближче до холодильника, щоб там багато смачного завжди було) або, якщо працюєте дома, то біля робочого місця. Лялька-зерновушка усередині заповнюється зерном. Дівчинка повинна бути ситою, товстенькою, і ніяких дурниць з талією :). Одягати її потрібно, як кожну таку ляльку, яскраво.
  
     Всі участники відкритого засідання наукового гуртка висловили слова вдячності майстрині Галині Цюцюрі, за можливість долучитися то традицій створення прадавнього оберіга «Ляльки мотанки». Після завершення висловили побажання і прохання за ініціативою декана факультету започатковати гурток по створенню ляльки-мотанки. І започаткувати Фестиваль «Педагогічної мудрості», який проводити до дня Соціального працівника.
  
Українська народна лялька-мотанка є втіленням добра і лагідності
Це оберіг людської душі й долі, символ предків
Це наш генетичний код
Вікторова Леся Вікторівна,
завідувач кафедри соціальної роботи
та інформаційних технологій в освіті
Ржевський Геннадій Миколайович,
доцент кафедри соціальної роботи
та інформаційних технологій в освіті,
куратор навчальної групи СР17001б
Арзуманян Карина Каренівна,
асистент кафедри соціальної роботи
та інформаційних технологій в освіті,
керівник наукового гуртка
"Соціальний практик"
 
 
 
 
 
 
Захисти дисертаційРегіональні навчальні заклади (синій)Набір на навчання (синій)_2015