На засіданні Круглого столу «Виробничий менеджмент: історія і сьогодення» обговорено можливості зростання виробництва та нові підходи в управлінні
Відкрила засідання круглого столу член-кореспондент Національної академії наук України, доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри виробничого та інвестиційного менеджменту НУБіП Лідія Шинкарук, яка вітаючи присутніх, наголосила на вагомості спадщини А.Файоля та звернула увагу на те, що зміни, які відбуваються в економіці, вимагають нових підходів в управлінні, проте теоретичним підґрунтям для побудови управління в організаціях і взаємовідносин в колективах є надбання класиків менеджменту.
Вітаючи учасників засідання круглого столу, народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк зауважив, що ефективний розвиток економіки України залежить від розвитку промислового сектору економіки та відповідності промислової політики держави вимогам сучасності. В. Галасюк зазначив, що НУБіП України відомий навчальний заклад зі славною історією та багатими традиціями, який готує фахівців за широким спектром спеціальностей і має всі необхідні передумови для надання якісних освітніх послуг. Проте конкурентоздатність випускників на ринку праці залежить від бажання вчитись та отримувати знання. Проведення таких заходів формує науковий світогляд студентів, сприяє розвитку науки та забезпечує розвиток наукових напрямів відповідно до потреб держави. Народний депутат України побажав плідної роботи учасникам круглого столу та запросив до всебічного обговорення питань, які будуть розглядатися.
З доповіддю, присвяченою можливостям і ризикам для виробничого сектору України в умовах сучасних глобальних викликів, виступила заступник голови організаційного комітету круглого столу Лідія Шинкарук. Доповідач наголосила, що Україна повинна стати високоорганізованою країною, яка, створює умови для сталого розвитку і пропонує широкий спектр можливостей для індивідуального розвитку. Національна економіка повинна інтегруватися до економік, заснованих на знаннях, розбудовуючи при цьому потужну виробничу базу, джерелом зростання якої є підвищення продуктивності і конкурентоспроможності. Така модель розвитку дозволить залучити більшість населення до процесів модернізації та забезпечити рівний доступ до знань, що є важливим імпульсом активізації населення, що знижує ризик структурного безробіття та рівень бідності. Це започаткує перехід до нової якості економіки з високим рівнем зайнятості, продуктивності праці та соціальної і територіальної згуртованості.
Координатор співробітництва з ЮНІДО в Україні, заступник міністра економіки у 2004-2007 рр., кандидат економічних наук Людмила Мусіна звернула увагу присутніх на те, що в Україні розпочато процес імплементації цілей сталого розвитку, проведені національні консультації, створено 4 робочі групи й в результаті проведених консультацій визначені національні цілі сталого розвитку та завдання для України. Л.Мусіна наголосила, що метою нової промислової політики України повинно стати нарощування конкурентоспроможності, що забезпечить збільшення внеску у зростання ВВП та створення робочих місць.
Експерт з питань розвитку інституцій державного та регіонального управління Оксана Мельничук представила людино-центричну модель розвитку, наголосивши, що необхідно створити соціально-економічну систему, здатну до саморозвитку та якісного зростання, що передбачає нову якість головного капіталу нашої епохи – людини. В концепції сталого розвитку людино-центрична модель зорієнтована на усунення дисбалансу між природою, людиною та суспільством, що виник в результаті розвитку економіки та зростання населення Землі. Це передбачає орієнтацію на три основні складові: економічну, соціальну та екологічну. О.Мельничук зробила висновок, що економічна успішність українського суспільства залежить від його культурного розвитку. За відсутності твердої культурної ідентичності (в найширшому сенсі слова) – а це і культура праці, і рівень соціального капіталу, і потенціал довіри у суспільстві – економічний успіх спільноти неможливий.
Генеральний директор Національної асоціації виробників дитячого харчування, молочноконсервної та сокової продукції «Укрконсервмолоко» Тамара Нагайцева поінформувала учасників про роботу окремих підприємств і наукових установ, що входять до складу асоціації, основні завдання виробників на найближчу перспективу щодо впровадження на підприємствах систем забезпечення безпечності та якості продуктів дитячого харчування, та перспективи розвитку ринку дитячого харчування в Україні. Т. Нагайцева у своїй доповіді зазначила, що зниження покупної спроможності населення України звужує можливості придбання імпортних харчових продуктів для дітей. Робота асоціації спрямована на задоволення потреб споживачів при збереженні високої якості продуктів дитячого харчування та встановленні справедливої ціни на них. Це забезпечило поступове зростання частки дитячих харчових продуктів, представлених на українському ринку до 22%. Введення в дію додаткових потужностей підприємств, що орієнтовані на випуск дитячого харчування на молочній основі, дало можливість довести споживання вітчизняних продуктів до 98%. Т. Нагайцева наголосила, що державна підтримка виробників дитячих харчових продуктів дозволить забезпечити зростання пропозиції вітчизняних харчових продуктів високої якості для дітей.
Заступник директора з наукової роботи Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НААН Микола Пугачов представив аналіз сучасного стану та визначив зовнішньоторговельні перспективи аграрних підприємств України. Він висловив занепокоєність низькою доданою вартістю продукції агропромислового сектору, що експортується. Попри позитивне торговельне сальдо по групі товарів агропромислового комплексу українські підприємства орієнтовані переважно на експорт сировини. Увага в доповіді була приділена Угоді про асоціацією між Україною та ЄС і в зв’язку з цим висвітлені зовнішньоторговельні перспективи України на європейському напрямі.
В своїй доповіді завідувач кафедри інвестиційної діяльності Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, доктор економічних наук, професор Тетяна Майорова представила еволюцію теорії управління проектами, розкрила сучасні тенденції в управлінні проектами, наголосивши на потребі в Україні фахівців з сучасним рівнем знань в площині управління проектами. Використання сучасних технологій управління проектами, включаючи пошук інвесторів та побудову ефективної проектної команди, дозволить не лише ефективно реалізовувати проекти великого бізнесу та державних організацій, а й будувати власний бізнес, створювати малі підприємства, реалізовуючи креативні ідеї. Особливо цікавою інформація Т. Майорової була для студентів, які планують вступати на нову магістерську програму «Управління міжнародними проектами».
Результати досліджень щодо функціонування підприємств регіону Донбасу та особливостей управління виробництвом в зоні АТО представила Оксана Чорна – кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАН України. У своїй доповіді молодий науковець зазначила, що проведення АТО унеможливлює ефективне функціонування підприємств у Донецькій області, що стало причиною втрати 8% ВВП України. Особливості управління виробництвом в зоні АТО обумовлені відсутністю державного регулювання діяльності підприємств, недобросовісністю власників бізнесу, проблемами у сплаті податків, ускладненою процедурою реєстрації та закриття бізнесу тощо. Головну роль в управлінні виробництвом у зоні АТО повинна взяти на себе держава.
Завідувач кафедри міжнародних економічних відносин Київського національного торговельно-економічного університету, доктор економічних наук, професор Тетяна Мельник у своїй доповіді представила динаміку розвитку зовнішньоекономічного сектору України, наголосивши на тому, що в останні роки спостерігається негативна тенденція скорочення експортно-імпортних операцій, погіршується структура експорту, зростає частка необробленої продукції (збільшується експорт сировини). Втрата частини Донецької та Луганської областей в результаті проведення АТО стали причиною скорочення експорту продукції промислового виробництва. Т. Мельник зазначила, що без виваженої державної політики Україна буде залишатися країною, що орієнтується на експорт сировини при ввезенні на територію країни готової продукції з високою доданою вартістю.
На проблемні аспекти розвитку підприємницької діяльності у сільській місцевості звернула увагу учасників засідання в.о. завідувача кафедри менеджменту ім. професора Й.С. Завадського НУБіП, доктор економічних наук, професор Забуранна Леся, представивши результати досліджень групи науковців нашого Університету з залученням магістрів в рамках проекту, що фінансується урядом Канади й спрямований на сприяння розвитку кооперації у сільській місцевості. Вона охарактеризувала стан та перспективи розвитку фермерських господарств, сільських кооперативів, представила на підставі проведених опитувань основні характеристики підприємців, що займаються сільськогосподарським виробництвом, зазначивши що підприємницька діяльність у сільській місцевості має значний потенціал для розвитку.
Декан факультету економічних наук Національного університету «Києво-Могилянська академія», кандидат економічних наук, доцент Гуменна Олександра у своєму виступі акцентувала увагу на взаємозв’язку менеджменту та маркетингу, особливостях застосування управлінських технологій у маркетингу, необхідності змін характеристик фахівця з управління у найближчі роки в умовах сучасних викликів. О. Гуменна в доповіді висвітлила еволюцію концепцій маркетингу, зупинившись на сучасних підходах до управління маркетинговою діяльністю. Соціальна орієнтованість маркетингу в розвинутих країнах набуває все більшого значення, що дозволяє включати споживача в процес маркетингу та орієнтувати підприємства на випуск відповідної продукції. Поряд з цим, О. Гуменна визначила роль маркетингу в реалізації концепції сталого розвитку.
Зростаючу роль соціального капіталу в забезпеченні позитивних результатів трансформації сучасного суспільства продемонструвала у своїй доповіді провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи, кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Ірина Терон. За наведеними даними Україна посідає 5 місце в світі за кількістю мігрантів. При цьому відбувається виведення соціального капіталу, який визначає ефективний розвиток та зростання конкурентоспроможності інших країн. Втрата керованості державою процесу формування та розвитку соціального капіталу може стати причиною подальшого зростання потоків трудових мігрантів.
Концепцію класифікації управлінських функцій представив професор кафедри адміністративного менеджменту та зовнішньоекономічної діяльності НУБіП доктор економічних наук, професор Георгій Чорний. Автор побудував концепцію на основі управління інформацією та прийняття управлінських рішень, об’єднавши запропонований підхід з визначенням функцій управління, представлених у роботах класичної школи менеджменту.
Мостенська Тетяна, Барановська Ірина
