Стартова зустріч по проєкту ForestPost за програмою Еразмус+ відбулася у Львові

У Національному лісотехнічному університеті України (м. Львів), 09-11 грудня, відбулася стартова зустріч партнерів проєкту, асоційованих партнерів та інших учасників, присвячена обговоренню цілей, задач та шляхів реалізації проєкту «Modernizing master programs to support forest sector transformation towards Ukraine’s post-war green rebuilding — ForestPost» (ERASMUS-EDU-2024-CBHE, Грантова Угода №101179074), який реалізовується за програмою Еразмус+.

Проєкт ForestPost розрахований на три роки та має бюджет 794 000 євро. Його реалізація передбачає поетапне впровадження інновацій у освітній процес. «Структура проєкту нагадує процес вирощування дерева - від підготовки ґрунту до отримання зрілого лісу. Кожен етап має свої завдання та очікувані результати», — пояснив координатор проєкту Ігор Соловій.

Проєкт спрямований на модернізацію магістерських програм для підтримки трансформації лісового сектору в контексті післявоєнної зеленої відбудови України. Проєкт ForestPost стане важливим кроком до трансформації лісового сектору України, а також закладе основу для довготривалої міжнародної співпраці та сталого розвитку України. «Проєкт передбачає створення 12 нових навчальних курсів у трьох ключових напрямках: циркулярне лісове господарство, лісові технології та кліматичні зміни», — зазначив професор Лучіано Пуцко. Наступна зустріч партнерів проєкту запланована на весну 2025 року, де буде представлено перші результати аналізу потреб галузі та розпочато роботу над оновленням навчальних програм.

У проєкті беруть участь 3 українські університети та 3 європейські:

• Національний лісотехнічний університет України (м. Львів).
• Національний університет біоресурсів і природокористування України (м. Київ).
• Державний біотехнологічний університет (м. Харків).
• Університет Вальядоліда (Universidad de Valladolid) (Іспанія).
• Трансильванський університет Брашова (Transilvania din Brașov) (Румунія).
• Університет Еберсвальде (Fachhochschule Eberswalde) (Німеччина).

В офіційному відкриті стартової зустрічі взяли участь Володимир Загорський, ректор Національного лісотехнічного університету України; Андрій Кудряшов, в.о. ректора Державного біотехнологічного університету; Роман Василишин, директор ННІ лісового і садово-паркового господарства Національного університету біоресурсів і природокористування України; Хосе Реке, вчений секретар Вищого технічного училища аграрної інженерії університету Вальядоліда; Лучіан Курту, декан факультету лісівництва та лісової інженерії Трансільванського університету Брашова.

У рамках проєкту планується:

1. Оновлення змісту освітніх програм відповідно до потреб ринку праці.
2. Посилення практичної складової навчання.
3. Впровадження елементів дуальної освіти.
4. Розвиток "зелених" компетентностей.

Особливу увагу під час стартової зустрічі було приділено впровадженню дуальної освіти та розвитку "зелених" навичок у підготовці магістрів лісового господарства. Надзвичайно важливо зараз думати про майбутнє.

Важливим аспектом проєкту є тісна співпраця з представниками лісової галузі. До проєкту долучилися 33 асоційованих партнери, серед яких Державне агентство лісових ресурсів України, філії ДП "Ліси України", приватні компанії, науково-дослідні установи та громадські організації. «Ми маємо тісні зв'язки з різними приватними деревообробними та меблевими підприємствами. Завдяки цьому ми можемо проводити виїзні практичні заняття для студентів безпосередньо на виробництві», — поділився досвідом Андрій Спірочкін, завідувач кафедри технологій та дизайну виробів з деревини НУБіП України.

Професор Лучіано Пуцко з Трансильванського університету Брашова підкреслив важливість міжнародної складової: «Ми маємо значний досвід у міжнародних магістерських програмах з лісового господарства в Європі. І ми справді раді зробити свій внесок у цей проєкт, зосереджений на магістерських програмах з лісового господарства в Україні».

Значну увагу під час зустрічі було приділено викликам, з якими стикається українська вища освіта в умовах війни. «Наше головне завдання зараз — вижити та зберегти освітній персонал. Це чудова можливість думати про наше майбутнє та розвиток у рамках нашого проєкту», — наголосив один з українських учасників. Професор Орест Кійко, завідувач кафедри технології меблів і виробів з деревини НЛТУ України додав: «Незважаючи на цю криваву війну, незважаючи на всі ці руйнівні перешкоди та бар'єри, ми повинні думати про наше майбутнє. Це означає, що ми повинні розробити стратегію відбудови України. І я сподіваюся, що ця стратегія буде зеленою стратегією».

Доповідь про вплив війни на ліси та лісове господарство в Україні, виклики та перспективи представив Павло Кравець, директор FSC-Україна. 

У межах програми другого дня стартової зустрічі відбулася публічна дискусія на тему «Освіта для зеленої трансформації: розвиток лісового сектору України в післявоєнний період». Обговорення було зосереджено на такій темі, як реалії воєнного часу, де Віктор Смаль, Голова Держлісагентства України, наголосив, що «Втрата екосистем, лісів, будівель, техніки не варта абсолютно нічого порівняно з трагедією втрати життя наших працівників». За його словами, внаслідок російської агресії загинули 162 працівники лісового господарства, 262 отримали поранення, 147 пропали безвісти. Понад 2,5 тисячі лісівників нині зі зброєю в руках захищають країну».

Обговорюючи сучасні освітні виклики, докторка Мар’яна Мельникович розповіла про лісовий соціально-економічний сектор з точки зору вдосконалення освітнього процесу в Україні. «Ліс — це частина дуже великої системи, і нам потрібно розвивати системний підхід під час навчання майбутніх фахівців». 

Професор Білл Кітон додав, що «вільне володіння англійською є критичним для українських студентів, щоб мати змогу відвідувати інші університети. Але найважливішими технічні навички письма, оскільки вони є запорукою успіху в міжнародній академії».

Було обговорено нові компетенції та діджиталізацію. Професор Норберт Вебер зазначив, що існує три рівні викликів. «По-перше, це врегулювання кризових ситуацій, включаючи дистанційне зондування для заміни наземної діяльності, коли вона надто небезпечна. Друге — відновлення та реабілітація лісових ландшафтів. Третє — забезпечення стійкості лісів як соціоекологічних систем». Крім того, Віктор Смаль зазначив, що за останній час у лісовому господарстві було впроваджено ряд новітніх цифрових систем.

Говорячи про міжнародну співпрацю та інновації, професор Білл Кітон поділився досвідом співпраці між ЗВО та зацікавленими сторонами: «типове навантаження професора становить 40-40-20, тобто 40% дослідження, 40% викладання, але 20% — це те, що ми називаємо послугами. Це можливість взаємодіяти з неурядовими організаціями, сидіти в радах директорів, брати участь у наукових товариствах».

«Ми повинні використовувати найкращий досвід інших країн, і водночас ми є власниками унікального досвіду, який має стати уроком для інших» — наголосив Віктор Смаль.

Учасники дискусії дійшли згоди щодо кількох ключових напрямків розвитку:

1. Модернізація освіти має відбуватися паралельно з відновленням галузі.
2. Міжнародна співпраця та обмін досвідом надзвичайно важливі.
3. Цифрова трансформація та нові технології є необхідною умовою розвитку.
4. Підготовка спеціалістів має враховувати регіональні особливості та потреби.

У кінці третього дня учасники стартової зустрічі дійшли абсолютної згоди щодо необхідності вирішення першочергових питань, таких як захист студентів та викладачів, збереження університетів у буремні часи війни задля можливості планування майбутнього, зеленого розвитку, трансформацій тощо. 

Сторінки поекту ForestPost в соціальних мережах:
Facebook: https://www.facebook.com/profile.php?id=61569751407665
Linkedin: https://www.linkedin.com/company/forestpost/?viewAsMember=true

Проект фінансується Європейським Союзом. Погляди та думки, висловлені в цьому матеріалі, належать виключно автору(ам) і не обов'язково відображають погляди Європейського Союзу або Європейського агентства з питань освіти і культури (ЕАСЕА). Ні Європейський Союз, ні орган, що надав дозвіл, не несуть за них відповідальності.

Олександр Сошенський,
доцент кафедри лісівництва,
начальник відділу міжнародних проектів