Сумна звістка – відійшов у вічність Володимир Іванович Рябченко

       Сумна звістка сьогодні сколихнула академічну спільноту Національного університету біоресурсів і природокористування України – відійшов у вічність доктор філософських наук, кандидат сільськогосподарських наук, академік Академії наук вищої освіти України, заслужений працівник народної освіти України, професор – Володимир Іванович Рябченко.

      Народився Володимир Іванович 22 квітня 1950 р. у с. Митькові Качкари Новоазовського району Донецької області у сім’ї колгоспників. Батьки рано пішли з життя, з 11 років виховувався в сім’ї старшого брата Анатолія і його дружини Галини. Закінчив М-Качкарівську восьмирічку та Красноармійську середню школу. Трудовий шлях почав у 1967 р. в колгоспі рідного села. Після трирічної служби на Північному флоті, з 1972 р., його подальше життя пов’язане з Українською сільськогосподарською академією (нині Національний університет біоресурсів і природокористування України, НУБіП України).
Після закінчення у 1977 р. лісогосподарського факультету працював та був лідером в громадських організаціях академії, де набув професійного досвіду роботи зі студентами. З 1980 р. – стажист кафедри лісової таксації, з 1981 р. – начальник навчальної частини, заступник проректора з навчальної роботи. З 1996 р. – проректор з виховної роботи і студентських справ, з 2000 р. – проректор з навчальної і виховної роботи. З 2002 до 2020 рр. – доцент, а згодом професор кафедри лісового менеджменту (нині кафедра таксації лісу та лісового менеджменту.
      Діяльність В.І. Рябченка на адміністративних посадах пов’язана з реформами в системі вищої освіти, в яких він брав безпосередню й активну участь на рівні провідного аграрного університету держави. Занурення в проблематику вищої освіти зумовило набуття ним нового наукового амплуа. З 2003 р. він переходить на наукову роботу в Інститут вищої освіти Національної академії педагогічних наук України, де досяг значних наукових успіхів у дослідженнях актуальних проблем вітчизняної вищої школи та сучасного українського суспільства. Очолював відділ взаємодії університетів та суспільства інституту, член спеціалізованої вченої ради та 6 дослідницьких колективів і керівник двох наукових досліджень з проблем вищої освіти. З 2020 р. – Голова Вченої ради Інституту вищої освіти НАПН України.
     У своєму науковому доробку В.І. Рябченко має понад 150 наукових та науково-методичних публікацій, у т. ч. 4 одноосібних і 5 колективних монографій, 3 навчальні посібники. Володимир Іванович узагальнив свій досвід і науковий доробок в монографії-дисертації «Вища школа України в загальноцивілізаційному контексті: соціально-філософський аналіз з позицій світоглядно-компетентнісного підходу».
В.І. Рябченко відзначений Почесною Грамотою Верховної Ради України, знаками «Відмінник освіти України», «Відмінник лісового господарства України», багатьма іншими нагородами.
     У Володимира Івановича Рябченка залишився син Віталій та чотири онуків – Олександр, Гліб, Єгор й Тимофій, які були найбільшою радістю й утіхою його життя.

     «Мали за честь працювати і бути учнями Володимира Івановича Рябченка і тому з впевненістю можемо сказати – це була Людина з великої літери! – кажуть колеги з кафедри таксації лісу та лісового менеджменту. – Доброзичливістю, організованістю, знаннями і тактовністю Володимир Іванович користувався великою повагою серед нас усіх. Він був Людиною з великим серцем і відкритою душею, яскравим розумом і простотою у відносинах з оточуючими та понад усе цінував свободу, відповідальність і порядність».

Наша лісівнича родина осиротіла… Висловлюємо щирі співчуття рідним, друзям, колегам у зв’язку з цією непоправною втратою.
Боляче, коли нас покидають найкращі.

Із щирою скорботою і світлою пам’яттю,
колектив інституту та ректорат