Одинадцятий місяць як зима, Зима страждань, страху і болю. Прорахувалась вона – Спалила землю – не зламала волю.
Вбивали, нищили роками, Та все чомусь їм невтямки – Хай буде холод, темрява над нами, Не розірвете Україну на шматки!
А ми крокуємо, хоч непроста дорога, У кожного свій фронт, та ціль одна – Аби почути довгожданне – «Перемога! Нарешті розпочалася Весна!» Я вам бажаю у Новому році 12 теплих місяців Весни. Нових здобутків, успіху на кожнім кроці В оновленій країні без війни.
Щоб в квітні - на Великдень до родини, У червні - в Крим до рідних берегів, А в серпні, теплої ясної днини, Наїстися херсонських кавунів.
У вересні відкрити наші двері, Пірнути в шум студентських голосів, Щоб очі в очі і контрольні на папері, А не в екранах електронних носіїв.
Наснаги вам, колеги, і терпіння, Відродження й нового майбуття, Бо нам судилось вчити Нове Покоління, Що повертатиме країну до життя!
Надія Давиденко
Натисніть «Подобається», щоб читати новини НУБіП України в Facebook
