Навчання, дисципліна і усвідомлення відповідальності – мейнстрім Міжнародного дня студентів

   Мабуть, кожен з нас у шкільні роки мріяв, про горде звання «студента». Вступ до ЗВО – перше випробування у дорослому житті, момент, коли потрібно відшукати у лабіринті душі відповідь на питання: «Яким я бачу своє майбутнє?" та зробити відповідний вибір.

  Університет – це перша сходинка до професійного успіху. Для нас із вами стартом шляху «Per aspera ad astra» став Національний університет біоресурсів і природокористування України. Пам’ятаєте свій перший день у виші? Все нове, аудиторії величезні, в усіх навколо серйозні лиця, кожен чимось зайнятий та постійно кудись поспішає. Як не заплутатися у розкладі та знайти правильну аудиторію? Одним словом, фільм комедійного жанру і ти, студент-першокурсник, у головній ролі. А потім лекції, практичні заняття, заходи – і ось ти вже рідний у цих стінах.

   Виняткова вдячність та пошана нашим викладачам, які завжди допомагають не лише розібратися зі складнощами предмету, а й власним прикладом демонструють взірець для наслідування. Хороший наставник – це неймовірний талан, тому дякуємо за ваші старання!

   Так, звісно, вірус та війна нахабно вкрали у нас час «справжнього студентства». Але й онлайн ми змогли налаштувати роботу й максимально ефективно, враховуючи усі складнощі, продовжити отримувати знання.

   Шановне студентство, вітаємо вас зі святом! Будьте сміливі та завзяті, шукайте нові креативні рішення та не бійтеся бути «поза шаблонами та стандартами». Прикрасьте цей світ своєю неповторною оригінальністю. Будьте завжди сповнені сил та наснаги, отримуйте насолоду від вашої справи і успіх обов’язково до вас прийде)!

   Як би важко не було, але пам’ятай: час, який приходить після великих потрясінь – епоха нових можливостей. Потрібні висококваліфіковані фахівці до різних галузей. Зараз – час зміни, і ми та сила, яка поверне їх у позитивне русло.
   Нам, молодому поколінню українців, випало на долю стати виконавцями величної, хоч і титанічно важкої, задачі – відбудувати, те, що знищено ворогами, та створити ще кращу версію України, де кожному було безпечно та затишно. Якби тяжко не було, не забуваймо, що ми – сини та дочки козацького роду, тому виклики, які для інших є нездійсненим божевіллям, для нас – конкретна мета, яка обов’язково буде виконана. Лише питання часу.
   Нехай нас не скорить ні відчай, ні страх задля благої мети….
   Бо плач не дав свободи ще нікому, А хто борець – той здобуває світ!

Олександр Вертелецький,
керівник Студентської організації НУБіП України