Вивчення англійської мови через краще розуміння безпечності продуктів харчування: реалізація спільного проекту Університету штату Пенсильванія (США) та НУБіП України

 За даними ФАО, 25% сільськогосподарських культур в світі заражені мікотоксинами, що в свою чергу ставить під загрозу 500 мільйонів людей в усьому світі ризику отруєння афлатоксином, найнебезпечнішим серед них. Ці речовини здатні розвиватися в геометричній прогресії, проникаючи в культуру, як у процесі вирощування, так і на наступних етапах транспортування і зберігання. За дії сприятливих факторів: висока температура, підвищена вологість, нашестя комах, неналежні умови зрошення або надмірне використання пестицидів кількість мікотоксинів може зростати.

     Мікотоксини становлять небезпеку для людини на всіх етапах харчового ланцюга і можуть заражати не лише продукти рослинного походження та їх похідні а й продукти тваринного походження, якщо тварин годували зараженим кормом. До ризику зараження найбільш схильні до продукти рослинного походження, зокрема, арахіс, горіхи, бобові, какао-боби, сухофрукти, спеції і особливо зерно (кукурудзи, рису, пшениці, ячменю, сорго, проса, вівса, тритикале та жита).
     Оператори ринку харчових продуктів є відповідальними за забезпечення безпечності та гігієни харчових продуктів на всіх етапах виробництва. Таким чином, в аспекті безпечності харчової продукції та сільськогосподарської сировини мікотоксини визначають, як небезпечний фактор хімічного походження, який повинен бути розглянутий з позиції системи управління безпечністю харчових продуктів, що ґрунтується на принципах НАССР.

     В рамках реалізації спільного проекту із Університетом штату Пенсильванія (США) та НУБіП України «Educational Reform at NULES: Building an Industry Outreach and Training Program for the Growing Food Sector» 15 та 17 лютого відбулися вебінари, представлені професором Хасаном Гуарамою на тему: «Плісняві гриби та мікотоксини в зерні під час його переробки, зберігання та продажу».
    З коротким вітальним словом до учасників та лекторів звернулись Брайан Фурман та Вікторія Михайленко – представники Посольства США в Україні, відділ аташе з питань культури (рис. 1). Брайан Фурман зауважив, що в рамках культурної програми вперше підтримується освітній проект пов'язаний із проблематикою харчових продуктів. Серія онлайн-вебінарів направлена на підвищення мовних навичок з англійської за рахунок живого спілкування з лекторами, вдосконалення знань та обмін досвідом у галузі виробництва та переробки харчових продуктів.

     До вебінару присвяченому ушкодженню зерна пліснявими грибами та його контамінації мікотоксинами долучились представники Держспоживслужби та безпечності харчових продуктів і захисту споживачів, фахівці переробної та харчової промисловостей, викладачі та аспіранти.
     Під час вебінару було висвітлено ряд питань пов´язаних із проблемою забезпечення безпечності продовольства. Незважаючи на значні успіхи у науці та техніці, хвороби, що передаються через їжу, продовжують залишатись основною проблемою охорони здоров'я в усьому світі. Продукти харчування та рослинна сировина можуть бути носієм багатьох небезпек, зокрема природних токсинів, таких як мікотоксини. Лектор акцентував увагу на небезпеці мікотоксинів, які є чинниками мікотоксикозів людини та тварин та займають перше місце серед факторів, що є причиною хронічних захворювань.
     Професор Гуарама продемонстрував економічний вплив забруднення зерна мікотоксинами від виробництва до споживання; висвітлив фактори, що впливають на ріст та розвиток токсигенних грибів та умови, продукування мікотоксинів; відмітив важливість дотримання технології виробництва рослинної продукції, її вчасного збирання та правильного зберігання (рис. 2, рис. 3).

     Головна увага презентації була спрямована на характеристику грибів із родів Aspergillus, Penicillium і Fusarium та токсинам, які вони продукують і які найчастіше виявляють як в зерні, так і в харчових продуктах (рис. 4, рис. 5).

     Значна увага була приділена інтегрованому контролю та управлінню мікотоксинами під час переробки та виробництва зерна шляхом їхньої детоксифікації фізичними, хімічними та біологічними методами (рис. 6). Акцентовано увагу на ефективності модифікованого середовища на пригнічення розвитку плісеневих грибів, продукування мікотоксинів та сприяння кращому зберіганню зерна.

     Професор Гуарама зауважив критичні моменти для визначення мікотоксинів у зерні: відбір зразків, екстракція, очистка та визначення, охарактеризував переваги та недоліки методів, які застосовуються для встановлення рівня забруднення токсинами рослинної сировини та харчових продуктів. Продемонстрував гранично допустимі рівні для певних мікотоксинів у зерні, кормах та продуктах харчування, встановлених американським Управлінням з контролю за продуктами та ліками, а також інформацію щодо максимальних рівнів вмісту мікотоксинів прийнятих в Україні і гармонізованих з вимогами Європейського Союзу.

     Традиційно учасники вебінару вільно задавали питання лектору протягом доповіді, дискутували, ділились власним досвідом та шукали разом можливі шляхи вирішення питань, пов´язаних із виробництвом безпечних харчових продуктів. Представники Національного університету біоресурсів і природокористування України Олександр Лабенко, Наталія Волощук та Наталія Сілонова активно допомагали у питаннях розуміння спеціальної учасниками, що виникали протягом вебінару.

Наталія Волощук,
доцент кафедри фітопатології ім. акад. В.Ф. Пересипкіна
Наталія Сілонова,
доцент кафедри стандартизації та сертифікації с.-г. продукції
Олександр Лабенко,
директор ННЦ міжнародної діяльності