Дистанційне навчання в системі підготовки іноземців

     Одним з позитивних наслідків інформатизації суспільства в Світі безперечно є стрімке поширення використання інформаційних технологій в навчальному процесі. В результаті послідовних трансформацій виникла нова форма освіти – дистанційне навчання, яке вже довело свою перспективність, а в умовах глобального карантину ще й безальтернативність.

     За історичними довідками вперше таку форму використав у 1840 році британський викладач англійської мови Ісаак Пітман, який запропонував для студентів навчання через поштовий зв'язок. Інтенсивний розвиток дистанційне навчання отримало наприкінці ХХ – початку ХХІ століття і зараз закріплено в законах Про освіту багатьох країн, в тому числі і України.
     За даними Світової статистики вже у 1997 році дистанційна освіта діяла у 1000 навчальних закладах 107 країн. В цей час загальна чисельність студентів, які навчались дистанційно становила близько 50 млн. чоловік. За більш ніж 20 років ця цифра вже перевищувала 120 млн. студентів.

     Серед переваг дистанційного навчання отримувачі освітніх послуг відзначають помірну вартість, можливість мобільності, гнучкість та високу автономність. Слухачі підготовчого відділення для іноземних громадян, які зараз проходять мовну підготовку в нашому університеті, разом із викладачами також змінили умови спілкування та навчання.

     Кожна група при цьому обирала більш зручний інформаційний ресурс з можливістю налагодження конференц-зв’язку. Процес ускладнював той факт, що деякі слухачі в умовах пандемії знаходяться в своїх країнах, де є особливості використання певних програм. До цього також додалась у деяких випадках більш ніж 12-година різниця у часі.

     В результаті практичного порівняння різних програм, найбільш зручним виявився безкоштовний мобільний додаток Messenger. Звичайно, студенти і викладачі пройшли певні труднощі, але більшість з них не розгубилися і використовують нові можливості в нових умовах.

     Кожного дня в години занять слухачі збираються біля своїх гаджетів з підручниками, зошитами і ручками. Читають, виконують вправи, продовжують вивчати граматику, спілкуються. За словами іноземців, для групи майже нічого не змінилося. Навіть отримали бонуси у вигляді додаткового часу «на поспати» і на проведення уроків у зручній домашній атмосфері.

     Для викладачів ця ситуація теж виявилася своєрідним викликом на предмет опанування і застосування нових електронних ресурсів. Довелося шукати нові шляхи подачі інформації і контролю отриманих знань, щоб не дозволити студентам втратити цікавість до навчання.

     Наостанок хотілося б додати, що серйозні і мотивовані студенти усвідомлено поставилися до переходу на дистанційне навчання і продовжують розвиватися. Дуже приємно, що до наших онлайн-занять долучаються слухачі, які зараз перебувають на території Алжиру, Китаю, США. Це надихає викладачів і стимулює у пошуку нових цікавих завдань і інформації.

Надія Завальна,
викладач української мови як іноземної
Володимир Афанасенко,
заступник директора ННЦ міжнародної діяльності