Мажуга Петро Маркович


Почесний член кафедри анатомії сільськогосподарських тварин ім. акад. В. Г. Касьяненка
Національного аграрного університету
ДОКТОР БІОЛОГІЧНИХ НАУК, ПРОФЕСОР ІНСТИТУТУ ЗООЛОГІЇ НАН УКРАЇНИ

народився 4 березня 1920 року в бідній селянській родині в селі Петруші Ріпкинського району Чернігівської області з шести років став пастушком: спочатку для гусей, а з дев'яти років і до закінчення сільської школи незмінно пас корів.

В 1938 році закінчив Черкаський ветеринарний технікум з грудня 1938 року Петро Маркович стає вчителем в своєму рідному селі. Рівно через рік його призвали на військову службу. Спочатку призначили в артилерійську частину стрілецької дивізії, що дислокувалась в Західній Україні. Пізніше (з серпня 1940 року), зважаючи на спеціальність ветеринарного фельдшера, перевели до штабу помічником начальника ветеринарної служби дивізії. Солдатом строкової служби на посаді ветеринарного фельдшера і зустрів він початок Великої Вітчизняної війни. Знаходячись беззмінно на фронтовому краю, дивізія з серпня 1941р. приймала участь в обороні Києва, і як чимало інших військових частин була оточена переважаючими силами німців, багато людей загинуло, а ті що залишились живими стали полоненими, не минув полон і Петра Марковича. Розраховувати на якусь допомогу тоді годі було й думати; рятуватись треба було самому.


П.М. Мажуга
ветінструктор ветлазарету,
1940 рік.

З великим ризиком для життя з полону все ж вдалося втекти. В лісах Остерщини він зустрівся з партизанським загоном, що діяв потім на території Чернігівської і Гомельської областей. В партизанському загоні на положенні рядового бійця він перебував до часу визволення від німців Чернігівської області і рідного Ріпкінського краю. З поверненням на звільнені від німецької окупації території органів місцевої влади, Петру Марковичу запропонували прийняти на себе відродження в Ріпкінському районі ветеринарної служби і прийняти участь у відновленні зруйнованого війною народного господарства. Тут він і працював на посаді головного ветлікаря району до січня 1945 року, а потім наказом Чернігівського ОблЗу переведений на таку ж посаду до Михайлокоцюбинського району з метою ліквідації епізоотії корости, що поширилась тоді не тільки на всі види тварин, а і на людей. Великим завзяттям і наполегливістю цю халепу йому вдалося ліквідувати до вересня 1945 року, за що Чернігівське обласне ветеринарне управління рекомендувало його до вступу в Київський ветеринарний інститут.

 

Після великої розрухи, заподіяної німцями в Києві, вчитись прийшлося в неопалюваних приміщеннях, без підручників і навчально-методичного обладнання, а жити – в холодних малопристосованих для життя гуртожитках, харчуватись по продовольчих картках, вистоюючи великі черги за хлібом. І знову злиденне напівголодне існування. Буханець чорного хліба на Володимирському ринку в Києві коштував тоді 60 карбованців.


П. М. Мажуга студент 5-го курсу КВІ,
1949 рік.

Треба було шукати хоч якесь підкріплення, і Петро Маркович погодився у вільний від занять час працювати на кафедрі анатомії лаборантом. Таке сумісництво було пов'язане не тільки з втратою певного часу, але головне – теріторіальним віддаленням між кафедрою і гуртожитком. При повній відсутності в той час у місті транспортного зв'язку, треба було щоденно долати пішки відстань у 4 км і після такого маршу ще щось приготувати собі на вечерю і все ж праця на кафедрі анатомії разом з дуже доброзичливими фахівцями - доцентами і асистентами приносила також певне задоволення і чи малу користь, особливо для людини, що з великою цікавістю і бажанням відносилась до морфології. Якраз таким любителем морфології, зокрема анатомії, і був Мажуга. Характеризуючи його з цього боку, уже через багато років після закінчення інституту, співробітники кафедри, з якими довелося працювати, напишуть: "Ваша всесторонняя одаренность была отмечена сотрудниками кафедры еще в Ваши студенческие годы, время когда Вы начали свой путь морфолога членом коллектива нашей кафедры. Прошедшие с тех пор годы отмечены развертыванием Вашего дарования, которое будучи помноженным на Ваше трудолюбие, позволило Вам стать ведущим морфологом эволюционистом нашей страны, внести существенный вклад в развитие фундаментальных разделов зволюционной морфологии".


П. М. Мажуга та професор М. С. Спіров
під час роботи 7-го
Міжнародного конгресу антропологічних
та етнографічних наук, 1964 рік.

Київський ветеринарний інститут Петро Маркович Мажуга закінчив у 1950 році з відзнакою і того ж року за направленням його прийняли на роботу в Інститут зоології Академії наук України, де незмінно працював до липня 1999 року, пройшовши послідовно трудовий шлях: аспіранта, молодшого наукового співробітника, старшого наукового співробітника, директора інституту, завідувача науковим відділом, головного наукового співробітника. В цей же період загальними зборами Академії наук обирався заступником академіка-секретаря відділення загальної біології Академії наук України. У 1953 році захистив дисертацію "Про кровопостачання колінного суглоба" і здобув наукову ступінь кандидата біологічних наук. У 1962 році захистив дисертацію "Функціональна морфологія кровоносної системи кінцівок тварин і людини" на вчену ступінь доктора біологічних наук. У вересні 1965 року йому було присвоено вчене звання професора по спеціальності "цитологія", а в жовтні 1970 року повторно – звання професора по спеціальності "гістологія і ембріологія".

Як уже згадувалось вище, великий інтерес до морфологічних дисциплін Петро Маркович Мажуга проявив ще в студентські роки. Успішно поєднуючи навчання в інституті з роботою лаборанта на кафедрі анатомії, він уже в той час зміг виконати наукову роботу, яка була відзначена у 1948 році Похвальною Грамотою Міністра вищої освіти СРСР.

Пізніше, будучи фахівцем високої кваліфікації, П. М. Мажуга не тільки показово організовував, але завжди і бездоганно виконував наукові дослідження, згуртовуючи навколо себе молодих вчених і численних учнів. Це дало йому змогу ще тоді, коли біологічна наука в СРСР зазнавала всілякого гоніння, започаткувати в Академії наук України новий науковий напрям по глибокому вивченню біології тваринної клітини та закономірностей розвитку тканинних структур і органів в організмі тварин. Науковою базою для таких розробок став, створений у 1963 році в складі інституту зоологи, за ініціативою П. М. Мажуги, новий відділ цитології і гістогенезу.

В пошуках можливостей розкриття біологічних механізмів днферен-ціювання клітин в гісто- і органогенезах у відділі цитології були налагоджені і задіяні в повсякденних дослідженнях найсучасніші методики, що дозволяли комлексувати шляхи наукового пошуку на органному, тканинному і молекулярному рівнях. Завдяки творчому поєднанню методик класичної і експериментальної гістології і цитологи у відділі одержано ряд оригінальних даних, що ввійшли цінним скарбом в сучасну біологічну науку і отримали широке визнання. Вони знайшли узагальнення в численних друкованих працях П. М. Мажуги, в його капітальних монографіях і наукових статтях, значна частина яких опублікована в престижних зарубіжних журналах. З найбільш відомих наукових здобутків можна назвати такі:

- На підставі розкритого Петром Марковичем Мажугою генезисного зв'язку кровоносних судин з тканинами і органами кінцівок, він детально дослідив і описав послідовність формування їх кровоносного русла в онто- і філогенезі хребетних.

Поєднуючи ювелірну ін'єкцію кровоносних судин з розробленою ним самим технологією виготовлення прозорих макро- і мікропрепаратів вперше показав на капілярному рівні особливості розвитку і будови кровоносної системи в анатомічних компонентах суглобів кінцівок, виявивши при цьому особливі капілярні періваскулярні плетива, що розвиваються в гіаліновому хрящі в зв'язку з його підготовкою до заміщення кістковою тканиною.

- На клітинно-молекулярному рівні дослідив і з'ясував складний механізм біологічного заміщення (субституції) в онтогенезі тварин і людини провізорних хрящових закладин кістяка кістковою тканиною.

-Розкрив функціональні особливості мононуклеарних і полінуклеарних клітин тканинної резорбції (хондрокластів, остео-кластів) і їх роль в розвитку і ремоделюванні кістяка.

- Розробив (разом з імунологами) спосіб біологічного стимулювання зрощення переломів кісток, підтверджений авторським свідоцтвом і рішенням Фармакологічного комітету МОЗ СРСР про впровадження його в клінічну практику.

- В окремих монографіях грунтовно виклав нові відомості про розвиток і будову мікрокапілярної кровоносної системи кісткового мозку та клітинні механізми процесу кровотворення; про розвиток скелета кінцівок наземних хребетних; про розвиток і структуру окістя як основного джерела росту і відновлення кісток.

- В модельних дослідах на лабораторних тваринах проаналізував шляхи і механізми шкідливого впливу на живі системи найбільш поширених забруднювачів природного середовища – сполук свинцю і фенолу

- Сформулював теоретичні підходи до оцінки розподілу біологічної інформації в двоспіральній структурі молекули ДНК.

Велику і постійну увагу П. М. Мажуга приділяв підготовці кадрів-морфологів. З допомогою і під його керівництвом підготовлено і захищено 3 докторські і 18 кандидатських дисертації, виконані і дістали найвищу оцінку понад 30 дипломних робіт студентами біологічних факультетів університетів і педагогічних інститутів України. Поряд з науковою роботою професор П. М. Мажуга певний час читав курс лекцій і проводив лабораторні заняття з анатомії тварин, цитології і цитогенетики в Білоцерківському сільськогосподарському інституті, Київському педагогічному інституті імені М. Горького, і Київському держуніверситеті ім. Т. Г. Шевченка. Його успіхи на трудовому фронті були відзначені урядовими нагородами: у 1970 р. – медаллю "За доблесный труд"; У 1981 р. – медаллю "За трудовое отличие". У 1983 р. за цикл робіт "Функціональний аналіз розвитку скелета, кровотворної та судинної систем кінцівок тварин і людини" Президія Академії наук України присудила П. М. Мажузі премію ім. Д. К. Заболотного. Як учасник бойових дій у Вітчизняній війні нагороджений 8 медалями і "Орденом Отечественной войны II степени". Тривалий час працював в редколегіях наукових журналів - "Цитологія", "Вестник зоологи".

На протязі всього періоду наукової роботи П. М. Мажуга підготував і опублікував в зарубіжних і вітчизняних виданнях 236 наукових праць, з них 9 монографій з проблем еволюційної морфології, ембріології, цитології, загальної біології. Наукові праці Петра Марковича Мажуги завжди знаходили високу оцінку і велику потребу у фахівців. Досить сказати, що за період 1961 – 1999 рр., на його друковані праці (статті і монографії) надійшло понад 360 запитів з 38 країн 5 континентів світу, а також багато письмових відгуків на його наукові доповіді, з якими він виступав перед аудиторіями морфологів в нашій країні і за кордоном.

Наукові досягнення П. М. Мажуги і його вагомий внесок в розвиток біологічної науки відомі зараз в нашій країні і за її межами. Якраз, оцінюючи наукові заслуги, Міжнародний Біографічний центр (Кембрідж, Англія) у 1991 році вписав ім'я професора П. М. Мажуги до міжнародного довідника про видатних вчених-інтелектуалів "ХТО є ХТО", а в 2000 році визнав Його людиною XX сторіччя. Петро Маркович Мажуга приймав активну участь в багатьох морфологічних з'їздах і конференціях, конгресах, працював в їх оргкомітетах, зокрема: у 1958 році – в складі оргкомітету 6-го Всесоюзного з'їзду анатомів, гістологів і ембріологів (Київ); у 1970 р. – в оргкомітеті 9-го: Міжнародного Конгресу анатомів, гістологів і ембріологів (Ленінград); у 1964 р. – учасник 7-го Міжнародного Конгресу антропологічних і етнографічних наук (Москва); у 1994 р. був запрошений і брав участь в роботі 4-го Міжнародного Конгресу по морфології хребетних (Чікаго, США).

Наукові розробки П. М. Мажуги з проблем функціональної морфології кістяка, суглобів, кісткового мозку, кровоносної системи кінцівок створили міцний зв'язок фундаментальної морфології з інтересами клінічної ортопедії і травматології; з метою укріплення ділових контактів морфологів і ортопедів традиційно практикувались спільні конференції, симпозіуми, тематичні школи. Це сприяло не тільки глибокому пізнанню наукових досягнень морфологів-теоретиків, але і ефективному використанню їх в клінічній практиці.

Рішенням кафедри анатомії протокол № 3 від 13 листопада 2000 року Петру Марковичу Мажузі за вагомий внесок у розвиток анатомічного музею кафедри присвоєно звання "Почесний член кафедри анатомії сільськогосподарських тварин ім. акад. В.Г. Касьяненка Національного аграрного університету". 14 червня 2000 року під час проведення Всеукраїнського науково-методичного семінару з питань вивчення та методики викладання морфологічних дисциплін у вищих аграрних закладах освіти присвяченого 90 річчю з дня народження професора Гіммельрейха Германа Олександровича, завідувач кафедри анатомії професор Рудик С. К. вручив Петру Марковичу нагрудний знак та диплом ''Почесного члена кафедри анатомії ім. акад. В. Г. Касьянеика Національного аграрного університету" № 007.

Помер, Петро Маркович 3 вересня 2011 р. на 92 році життя.

 

 

 

 

 

 

Регіональні навчальні заклади (синій)Набір на навчання (синій)_2015Захисти дисертацій