Маємо бути аутентичними та відповідати світовим стандартам: на факультеті ветеринарної медицини обговорили основні важелі прогресу ветеринарної медицини України
На базі факультету ветеринарної медицини пройшов круглий стіл «Наука, освіта та виробництво – основні важелі прогресу ветеринарної медицини України», присвячений 120-річчю НУБіП. Він мав на меті аналіз і популяризацію здобутків колективу факультету та ветеринарної медицини України в цілому у сфері наукової, освітянської, інноваційної, міжнародної та інших видів діяльності, всебічний аналіз дискусійних положень, розробку напрямів вирішення актуальних наукових завдань ветеринарної медицини на найближчі роки.
учасників від імені ректорату, начальник науково-дослідної частини Володимир Отченашко відзначив інтенсивність роботи в цей ювілейний рік: на перше півріччя заплановано майже 100 науково-технічних заходів. Серед них і сьогоднішній круглий стіл, присвячений викликам, які стоять перед ветеринарною медициною. Серед яких він виділив те, що останні 2-3 роки ветеринарна служба переживає не кращі часи. І друге: наразі у лікуванні тварин у нашій країні використовують здебільшого ліки закордонних виробників, тоді як українські не тільки не гірші, але й економічно вигідніші.
Зміст та темп роботи круглого столу задав декан факультету ветеринарної медицини Микола Цвіліховський з доповіддю «Освітня складова – запорука прогресу ветеринарної медицини України», яку розпочав з ключової тези: у світі йде гонка інтелектів. Багато людей вийшли за межі стереотипів і ми повинні теж за цим процесом встигати. Людство рветься у космос. Резонансний проект Ілона Маска робить цілком можливим утворення колонії на Марсі. Тобто земляни можуть стикнутися з вірусами, мікроорганізмами, грибами і просто хімічними елементами, яких немає у таблиці Менделєєва.
А ще ж є й той факт, що світова концепція щодо оновлення знань дуже змінилася. Якщо у 1750-1900 роках вони змінювалися кожні 150 років, то після 1965-го – щоп’ять, зараз цей проміжок скоротився до 150-180 діб. А у прогнозі на 2020 рік це можуть бути вже 72 доби! Тепер зрозуміло, чому всі прогнози робилися саме до 2020 року, адже після нього ситуація стає дійсно непередбачуваною.
Тепер додамо до цього світову демографічну тенденцію: за останні 80 років населення планети збільшилося в чотири рази. До 2030-го – його кількість сягне 3,7 млрд чоловік. І постане у зовсім іншому масштабі проблема забезпечення продовольством. Ще один важливий момент – катастрофічний стан довкілля.
То чи готова консервативна система освіти, яка є сьогодні у світі, відповісти на ці виклики? Адже світ потребує зовсім інших фахівців, яких ми до цього часу не готували. І тут факультет має зайняти свою нішу, бути аутентичним і відповідати вимогам ринку праці.
Серед першочергових питань, які стоять перед ветеринарією, Микола Цівліховський виділив поширення нових хвороб тварин і людей, зростання важливості якості і безпеки продуктів харчування, жорстку конкуренцію країн за доступ до глобального ринку, значні зміни на ринку праці (збільшення потреби в спеціалізації фахівців), посилення міжнародних стандартів щодо підготовки фахівців ветеринарної медицини. Всі ці проблеми потрібно вирішити спільними зусиллями науковцям, освітянам і виробничникам.
Продовжуючи тему, учасники обговорили науковий супровід ветеринарного забезпечення розвитку тваринництва України, освітню складову як запоруку прогресу ветеринарної медицини, адаптацію підготовки фахівців до європейських вимог, вдосконалення засобів діагностики тощо.
Ірина Білоус
