Досвід навчання студентів ННІ лісового і садово-паркового господарства у Шведському університеті сільськогосподарських наук

    Нещодавно студенти ННІ лісового і садово-паркового господарства Юлія Ровнено та Дмитро Зленко повернулися із Шведського університету сільськогосподарських наук, де навчалися за програмою обміну Еразмус + протягом весняного семестру. І ми з задоволенням поспілкувалися із Юлею щодо її вражень про навчання у передовому університеті світу з підготовки фахівців лісового і садово-паркового господарства.

– Чи легко було адаптуватися до нового середовища і, якби була можливість, щоб змінила до поїздки для того, аби бути краще підготовленою?

     – Швеція – це країна, де іноземці є частиною культури. Шведи з повагою та розумінням ставляться до кожного, незалежно від кольору шкіри, вподобань, походження, досвіду тощо. І колектив університету створив для новачків сприятливі умови для знайомства та адаптації.
     Наприклад, у «мовному кафе» на території студентського містечка облаштовують окремі столики, за кожним з яких сидить носій мови, тому є можливість запам’ятати хочаб трошки базових слів французькою, німецькою, китайською, іспанською та, звісно ж, швецькою. Але все залежить від власної ініціативи, тому обов’язково треба знайомитись, ставити питання та проявляти зацікавленість в інших людях, навіть якщо спочатку дуже страшно. У такому середовищі найкраще формуються комунікативні навички іноземною мовою. І ще щодо практики англійської мови: чим більше - тим краще! Читайте, пишіть і просто слухайте! Навчання проходить на академічній англійській мові, але зустрічається і велика кількість різних акцентів: ефіопський, мальдівський, австралійський тощо. Варто зазначити, що всі викладачі говорять на англійській мові дуже добре, чого б дуже хотілося досягнути з часом і в нашому університеті.

     А ще не варто сидіти увесь час в кімнаті гуртожитку, хоч вона індивідуальна для одного студента, дуже добре облаштована і зручна! Стипендії, яку студент отримує по приїзду, цілком вистачає на життя, навчання та невеликі подорожі, але з собою варто взяти картку, оскільки стипендіальна картка не функціонує для оплати в інтернеті тих самих квитків для подорожей тощо. Важливо знайти у інтернаціональному середовищі людей, які схожі за кругозором та розширювати його, досліджуючи навколишні території із компанією друзів. Сприяє цьому навчальна програма, яка створена так, щоб вільний час дійсно був вільним. І провести його варто з розумом.
     Чесно кажучи, я б хотіла вміти краще готувати до поїздки! Вагомою причиною є те, що м'ясо коштує надзвичайно дорого – 120 крон за кілограм курятини, а це близько 360 грн - відтак більшість студентів у цілях економії обирали вегетаріанську «дієту». Але ж це навіть дуже добре, оскільки у глобальному погляді для планети корисно зменшити об'єми споживання м'яса.

– Як обирала предмети і чи відрізняються методи та способи викладання від українських вишів?
     – У Швецькому університеті інакша система навчання. В Україні студенти вивчають 5-6 предметів одночасно, там за той самий період можна обрати тільки 2 курси-предмети, які йдуть один за одним. Кожен курс містить різні теми і види оцінювання. Читати, писати про прочитане, кілька годин на обговорення про прочитане, або завдання на дві години, робота в групі або індивідуально – це чудовий спосіб проявити себе. Також студенти дуже часто готують презентації виконаної роботи і виступають на публіці, щоб з часом кожен почувався вільно і впевнено.
     Щодо вибору предметів, то він був більше інтуїтивний, оскільки опис дисциплін досить загальний, але дуже цікавий. Врешті решт, обрала один курс – зміна клімату та зв'язок з ландшафтом – опираючись на те, що знаю зовсім мало з цієї дисципліни, а другий – проектування садово-паркових об’єктів – для порівняння з подібною дисципліною у нашому університеті.

– Які були можливості для навчання та чи вистачало часу?
     – Заняття проходили на різних курсах-предметах по-різному. Тривалість занять сягала від 2 до 8 годин в день і від 2 до 4 днів на тиждень. Зазвичай у розкладі вказаний час як для групового виконання завдань, так і особистого. А от вільний час повністю у вашому розпорядженні.
   Цікаво те, що доступ до навчальних класів був відкритий 24/7 з карткою-ключем. Навчальні класи оснащені потужними комп’ютерами із різноманітним програмним забезпеченням для виконання завдань, університет надає допомогу також при написанні наукових текстів. Вразило, що бібліотека майже повністю на самообслуговуванні та містить багато цікавої і корисної літератури.
     У цілому самоорганізованість і самодисциплінованість – це дуже важливі аспекти навчання, адже навчатися англійською важко, а тому потребує праці вдвічі більше, ніж заплановано розкладом.

– Як почувалася у міжнародному соціумі серед представників різних країн, культур, релігій?
     – Це було неймовірно! Почути про традиції на Мальдівських островах, в Канаді, Африці, різних частинах Європи та Азії – надзвичайно цікаво і захоплююче. На власні очі побачити різницю у багатьох аспектах побуту та навчання, як всі по різному готують їжу, самоорганізовуються та відносяться до життя у цілому. Наприклад, я вперше дізналась, що таке синдром Аспергера та правила Рамадану.

– Щоб хотілося перейняти для вдосконалення навчального процесу у НУБіП, а що у нашому виші краще?
     – Навчаюсь у Швеції, зрозуміла, що рівень знань, який надає наш університет, високий і абсолютно достатній для навчання за кордоном. Покращити рівень можна навіть більше, якщо ввести більше англійської чи фахових предметів англійською, а ще – більше практики групових робіт із обов'язковими презентаціями результатів. Дуже б хотілося, щоб у нас було подібне комп’ютерне оснащення. Надзвичайно ефективно перевіряти всі студентські роботи на плагіат – це відразу змушує студентів виконувати все самостійно і креативно.
     У Швеції всі лекції не є обов'язковими, але викладачі приділяють відбору матеріалу велику увагу і готують його настільки цікавим, що студенти обов’язково прийдуть на пару.

– Як правильно підготуватися до відбору?
     – Перш за все, необхідно чітко визначитись навіщо і куди їдеш, мати певні плани і цілі щодо навчання, бути відкритим до будь-чого, як то кажуть бути open-minded. А ще – не боятися нічого і вірити в себе.

Розмовляла Ганна Лобченко,
керівник міжнародних програм ННІ ЛіСПГ