Міжнародний рейтинг ARES-2017: привід для гордощів

Що таке ARES і з чим його їдять

     ARES розшифровується як Academic Ranking-European Standards. І по суті це щорічний традиційний міжнародний рейтинг вищих навчальних закладів, що складається Європейською науково-промисловою палатою (ЄНПП) – некомерційноюі неполітичною асоціацією, яка активно взаємодіє з провідними освітніми, науковими і виробничими центрами, Європейськими торгово-промисловими палатами, асоціаціями малих і середніх підприємств. Він оцінює здатність університетів забезпечувати студентів необхідними знаннями, брати участь в науково-дослідній діяльності, активно спілкуватися з майбутніми роботодавцями. Цього року він вивів НУБіП у число кращих в Україні та значно пліпшив його позиції на мінародному фоні.
     Рейтинг ARES обробляється автоматично, повністю виключивши залучення людського фактора. Цим самим вдається усунути недоліки Шанхайського рейтингу, основним критерієм якого є наявність у виші Нобелівських лауреатів, або QS (випадковий вибір експертів). Брюсселю, де розташована штаб-квартира палати, все одно, де знаходиться університет географічно.

     Рейтинг проходить за чотирма категоріями оцінок, кожна з яких містить кілька підкатегорій – від найменшого набору відповідних якостей до максимального. Перша категорія – A (AAA, AA +, AА, А +, А): висока якість викладання, наукової діяльності та затребуваності випускників роботодавцями; друга – B (BBB +, BBB, BB +, BB, B +, B): надійна якість викладання, наукової діяльності та затребуваності випускників роботодавцями. Хоча ще є і категорії С і D, причетність до яких засвідчує повну неадекватність університету до євростандарту.

Результати ARES-2016/2017 н.р.

     Цього року рейтинг вишів ARES, що проводиться в суворій відповідності до європейського стандарту, привернув велику кількість учасників як в Україні, так і за кордоном.
     Те, що обробка результатів академічної діяльності не залежить від людського фактора і те, що рейтинг практично не залежить від таких параметрів, як наявність Нобелівських лауреатів (в рейтингу ARWU їх відсутність різко знижує рейтинг), робить ARES особливо привабливим. Хоча у цьому році він показав і деякі несподівані результати.

     У рейтингу українських вищих закладів освіти, який включав 73 (минулого року – 61) кращих університети (це та кількість вишів України, яка взагалі була можлива для оцінювання за критеріями ЄНПП), Національний університет біоресурсів і природокористування посіввосьму позицію (у минулому році – 10). Зараз ми впритул підійшли до Харківського національного університету ім. Каразіна та Харківської політехніки (відповідно 3-тє і 4-те місця) і знаходимось поруч з Одеським національним університетом ім. І.Мечникова та Чернівецьким національним університетом ім. Ю.Федьковича.

     НУБіП віднесли до категорії ВВВ+, яка включає найбільшу кількість критеріїв (шість) і означає, нагадуємо, надійну якість викладання, широку наукову діяльність і затребуваність випускників роботодавцями. При складанні рейтингу оцінювалися якість навчання, наявність стратегічного управління університетом і правил, спрямованих на покращання якості освіти, регулярна оцінка і корекція методів викладання, проведення моніторінгу педагогічних підходів, досягнення викладачів у освітній і науковій роботі у 2016/2017 н.р., кількість конференцій і симпозіумів, у яких вонибрали участь у 2016 році, перелік зарубіжних вишів, з якими університет співпрацював, виконуючи наукові або освітні програми, співвідношення кількісті публікацій у наукових журналах з числом науково-педагогічних працівників, наявність програми з розвитку співпраці з потенційними роботодавцями.

     Завершуємо огляд на оптимістичній ноті: 73 українським університетам вдалося пройти кордон «С». Тобто спостерігається позитивна динаміка. Решта університетів через серйозні проблеми з якістю освіти виявилися в категорії D.

Кому потрібен рейтинг вишів? Погляд з Європи

     Зараз Євросоюз переглядає критерії оцінки університетів. Донедавна світовий рейтинг в основному визначався наявністю Нобелівських лауреатів або володарів медалей Філдса (для математиків), публікаціями в найпрестижніших журналах Science і Nature. А це в загальносвітовому контексті призводило до скромних оцінок українським вишам. Наразі тенденції змінюються – вводяться додаткові параметри: роль університету в регіоні, моніторинг наукового і навчального процесу, використання сучасних технологій, інформатизація навчального процесу та низка інших.

     Відповідно і оцінки українських вишів кардинально змінилися. У результаті аналізу даних по 2678 провідних університетах світу в число лідерів потрапили деякі українські виші, кращим з яких став КНУ імені Тараса Шевченка.

     У 2014 році введено ще один важливий параметр, який підкреслює затребуваність університету-співпраця з роботодавцями. Ще зовсім недавно більше 80% європейських роботодавців при наймі на роботу користувалися авторитетними рейтингами вишів, такими як Шанхайський або QS. А чому б і ні? Така політика різко скорочувала час пошуку майбутніх співробітників. Але ось настали часи кризи - і сталося непередбачуван: в Європі, за статистикою, менше 20% роботодавців зважають на рейтинг, а близько 80% вважають, що всім відомий критерій вже застарів і весь класичний рейтинг повинен бути переглянутий. Відтепер головним для роботодавців є не кількість Нобелівських лауреатів, які навчалися чи стажувалися в тому чи іншому університеті, а те, наскільки його нинішній випускниик швидко адаптується до виробничої, динамічної і мінливої обстановки та зможе швидко навчатися, а потім навчати інших. Так само, як менше цікавить кількість публікацій професорів і доцентів університету, ніж участь його студентів у спеціальних програмах, спрямованих на співпрацю з виробництвом.

     Отже, нинішній роботодавець хоче бачити майбутнього співробітника – випускника вищогонавчального закладу – освіченою людиною, якій добре пояснили, що таке післякризове, диверсифіковане та динамічне виробництво і який бере активну участь у виробленні стратегії компанії та швидко увіллється у виробничий процес. І якщо у рейтинзі вишу як основний критерій поставити думку роботодавців (а не кількість надрукованих статей, хоча вона в принципі теж важлива), результати виявляться більш ніж несподіваними! Застосувавши цей критерій до України, виявили, що ряд вишів, в т.ч. і НУБіП, піднялися в рейтингу, адже підготовка їхніх випускників цілком задовольняє сучасного роботодавця.

     Зв'язок з роботодавцями та наукова діяльність, включаючи активне залучення студентів до дослідницької роботи, так само є важливим параметром рейтингу ARES. Можливо, для нас це звучить парадоксально, але Європа поступово відходить від парадигми "розвиток інноваційних технологій". Вона замінюється розвитком інноваційних технологій, здатних змінити ринки: тільки вони здатні привести до швидкого підйому економіки.

Все пізнаеться в порівнянні

     Поза сумнівом, читачам буде цікаво, як за цим рейтингом виглядає НУБіП на фоні інших університетів держав пострадянського простору, а також передових европейських країн та, наприклад, Сполучених Штатів Америки. Європалата проводить таке оцінювання. Щоб порівняння було коректним і співставним розглянемо лише ті університети, котрі знаходяться в діапазоні категорії ВВВ+. У США таких 9, Україні – 6, Білорусі – 2, Казахстані – 6, Азейбарджані – 2, Російській Федерації – 12 (не дивуйтесь: у величезній РФ їх дуже багато, чи не вдесятеро більше, ніж в Україні! І ті з них, що потрапили всього лише до категорії ВВ, не тямляться від радощів: ач, які ми).

Анатолій Шостак,
професор