28 жовтня – День визволення України від фашистських загарбників

28 жовтня 1944 р. відбулося остаточне вигнання військ нацистської Німеччини та її союзників під час Другої світової війни за межі сучасної території України. У цей день було зафіксовано повне витіснення угорських та німецьких військ із найзахіднішого регіону України – Закарпаття, яке відбулося в результаті здійснення радянськими з’єднаннями Четвертого та Першого Українських фронтів Східно-Карпатської наступальної операції.

Власне процес визволення України історики починають з часу Сталінградської битви (листопад 1942 – лютий 1943 рр.), яка поклала початок корінному перелому у війні на користь СРСР. Перші населені пункти України в східному Донбасі були звільнені в грудні 1942 р. У ході визволення України – протягом січня 1943 – жовтня 1944 рр. на території України радянськими військами проведено 15 наступальних операцій, з них 11 стратегічних та 4 фронтових. Найважливішими з них були: Воронезько-Харківська (13 січня – 3 березня 1943 р.), Донбаська (13 серпня – 22 вересня 1943 р.), Чернігівсько-Полтавська (26 серпня – 30 вересня 1943 р.), Корсунь-Шевченківська (24 грудня 1943 – 17 лютого 1944 р.), Львівсько-Сандомирська (13 липня – 29 серпня 1944 р.). 08 травня 1945 р. Німеччина підписала капітуляцію, чим завершила військові дії у німецько-радянській війні. 02 вересня 1945 p. Японія підписала капітуляцію, чим завершила Другу світову війну. Вклад України в перемогу над Німеччиною та її союзниками був величезний. У вигнанні окупантів брала участь вся Україна: регулярні радянські війська та червоні партизани (разом понад 3 млн. солдат-українців), національне підпілля на чолі з Українською повстанською армією (близько 100 тис. вояків) та бійці на усіх інших фронтах світу, що наближали спільну перемогу. За оцінками Інституту історії Національної академії наук України, прямі людські втрати України становили 8–10 мільйонів осіб, що більше ніж сукупні втрати Великої Британії, Сполучених Штатів Америки, Франції, Польщі та Канади (близько 7,4 мільйона).

Свято встановлене відповідно до Указу Президента України Віктора Ющенка від 20 жовтня 2009 р. за № 836 «з метою всенародного відзначення визволення України від загарбників, вшанування героїчного подвигу і жертовності Українського народу у Другій світовій війні».

З 2014 р., за ініціативи Інституту національної пам’яті, у наукові та публічні площини було введено нові концепти. Так термін «визволення» рекомендується заміняти терміном «вигнання», а термін «фашистські загарбники» на «нацистські загарбники». Вживання цих термінів Інститут національної пам’яті обґрунтовує тим, що «після 28 жовтня 1944 року Україна не стала вільної державою, тож термін «визволення» є історично некоректним». Зокрема, інституцією у своїй відозві було наголошено на тому, що «термін «визволення» передбачає волю, свободу, а у 1944 році Україна не стала вільною. Із вигнанням нацистських окупантів Україна не отримала волі, а опинилася під іншим пануванням, результатом якого стали масові репресії та депортації, зокрема сотень тисяч українців, поляків та цілого кримськотатарського народу. СРСР ставив за мету не визволення українського народу, а відновлення тоталітарного режиму на цих територіях. Свободу український народ виборов 24 серпня 1991 року – визволення України відбулося тільки з розпадом Радянського Союзу».

У цей день, 28 жовтня, вшановуємо українців, які віддали життя, виганяючи нацистських окупантів у лавах Червоної армії або Української повстанської армії, мільйони полеглих за визволення української землі представників усіх національностей, співвітчизників, які загинули на окупованій території, у концтаборах та примусових роботах.

Оксана СИЛКА,
директор музею історії НУБіП України