Студент з Гани Джеймс Браун: Хочу працювати на землі і з землею...
В НУБіП України зараз навчаються 49 студентів з 13 різних країн світу. Що ж підштовхує їх обрати саме наш університет? Як їм тут навчається і живеться? Про це наша розмова з першокурсником агробіологічного факультету, громадянином Гани Квай Джеймсом Брауном.
- Як сталося, що ти опинився в Україні і чому обрав саме НУБіП?
- Після закінчення школи вирішив продовжити навчання і здобути вищу освіту. Як варіант, розглядалася можливість робити це за межами моєї рідної Гани. Університет підбирав, в основному, через інтернет. Оскільки хотів вступати на агрономічну спеціальність, то, звичайно, пошук сконцентрував саме на аграрних вишах, університетах наук про життя. Переглянувши сотні сайтів, зупинився на НУБіП України.
Перший аргумент, який був важливий для мене, - це статус національного вишу. По-друге, те, що університет знаходиться в столиці. І, мабуть, найголовніше - він відомий за межами України своєю якістю підготовки фахівців аграрної галузі, науковими дослідженнями, має потужну базу для отримання знань, творчої самореалізації.
Пам'ятаю, як повідомив рідним про свій від'їзд. У батьків були навіть застереження, пов'язані з бойовими діями в Україні. Але їх вдалося переконати, що все це відбувається на сході країни, а я буду вчитися в Києві.
І жодної секунди не пошкодував про свій вибір. Взагалі, в Україні мені дуже подобається. У Києві відчуваю себе комфортно і в безпеці, можу вільно з усіма спілкуватися. Незважаючи на те, що в Україні я вже майже рік, вдалося побувати лише в декількох історичних і культурних місцях столиці: багато часу йде на навчання і спорт. А викладачка кафедри української мови пообіцяла оглядову екскурсію містом. З нетерпінням її чекаю!
- У нас, в Україні, популярні професії менеджера, економіста, IT-технології. Що вплинуло на твій вибір спеціальності?
- Така тенденція існує майже у всьому світі. Але я запитав себе: що я можу зробити для своєї країни? Чим би я хотів в житті займатися? Моя любов до землеробства, а також велика затребуваність фахівців-агрономів у Гані підштовхнули мене до вибору спеціальності у цій галузі.Звичайно, свою роль зіграло те, що мій батько - фермер. Хочу працювати на землі і з землею...
- Як живеться в гуртожитку? З одногрупниками знайшов спільну мову?
- Мене все влаштовує. Побутові умови подобаються, зі своїми колегами спілкуюся добре. Вони мені в усьому допомагають. Ось і на зустріч з вами прийшов з моїм українським другом.
- А як українська кухня? Борщ вже куштував?
- Під час канікул гостював у Білій Церкві. Приїхав туди на запрошення товариша. Разом з ним готував і борщ, і вареники. Було смачно і мені дуже сподобалося. В цілому ж, багато світових стереотипів про Україну - правда. І про кухню, і про дівчат, і про добрий, чуйний, толерантний народ.
- Як сім'я ставиться до того, що ти приїхав в Україну?
- Спілкуюся з рідними нечасто. Моя мама дуже зайнята. Але тут, у Києві, в інших університетах вчаться мої друзі з Гани. У вихідні ми разом гуляємо, відвідуємо церкву. Звичайно, я сумую за рідними, але тут у мене вже є нова сім'я - мої друзі, одногрупники, викладачі.
- Ти непогано розмовляєш російською. Скільки пройшло часу з початку вивчення мови?
- Вісім місяців вивчав російську в Донецьку. Потім на чотири місяці повернувся додому - і через відсутність практики все забув. Повернувся в Україну, нічого не розуміючи. Особливо важким видався перший семестр. Тому, щоб скласти сесію, довелося трохи попотіти. Зате зараз вивчаю українську. Вже знаю кілька фраз.
- Як ти бачиш своє майбутнє після завершення навчання?
- Поки про це говорити щось конкретно ще рано. Швидше за все, повернуся додому. Але й не виключаю вступу до аспірантури.
- На що слід звернути увагу твоїм землякам, громадянам інших країн при виборі університету?
- До того, що я вже сказав вище, додам: необхідно робити наголос на іноземних мовах, особливо англійську, і не бояться їхати в Україну. Це дійсно європейська країна з хорошою вищою школою. Особливо раджу звернути увагу на наш університет тим, хто планує отримати вищу освіту в сфері біотехнологій, агрономії, ветеринарної медицини, тваринництва та рослинництва.
Дякуємо за розмову.
Розмовляли О.Наконечна, Д. Рудень