Яких змін очікувати у сферах просторового планування та охорони ґрунтів?
Яких змін очікувати у сферах просторового планування та охорони ґрунтів?
24 вересня 2023 року
Активне обговорення законодавчих ініціатив з просторового планування та охорони ґрунтів відбулось 22 вересня 2023 року в Національному університеті біоресурсів і природокористування України. Вкотре факультет землевпорядкування НУБіП України виступив майданчиком для експертних дискусій і цього разу вона торкнулася двох законопроєктів – «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення планування використання земель» та «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законодавчих актів України щодо охорони ґрунтів та відтворення їх родючості».
Подія була цікавою для експертів із земельного законодавства, представників засобів масової інформації, фермерських господарств, органів влади і самоврядування, дослідників, громадських активістів, студентів, аспірантів і всіх тих, хто цікавиться плануванням території та охороною ґрунтів. Загалом участь у заході взяло понад 50 учасників, які ділилися досвідом і брали активну участь в обговоренні законодавчих ініціатив.
Організаторами заходу, на якому були презентовані законопроєкти, що стосуються просторового планування та охорони ґрунтів, виступили факультет землевпорядкування НУБіП України, Всеукраїнська громадська організація «Асоціація фахівців землеустрою України» та представники програми USAID АГРО і Chemonics. На початку зустрічі, з вітальним словом до учасників круглого столу звернувся декан факультету землевпорядкування Тарас Євсюков. У своєму виступі Тарас Олексійович зазначив, що з одного боку, вступ до ЄС вимагає узгодження національного законодавства зі стандартами та правилами ЄС і стосується охорони навколишнього середовища та управління земельними ресурсами. Тому вдосконалення практики просторового планування й охорони ґрунтів, відповідно до екологічних стандартів ЄС стає важливим кроком з гармонізації національного законодавства з директивами і правилами ЄС. З іншого боку, шкода навколишньому середовищу, у тому числі й ґрунтовому покриву, внаслідок збройної агресії проти України становить суттєву загрозу для ґрунтів. Тому питання захисту ґрунтів на постраждалих від конфлікту територіях є не лише екологічною необхідністю, але й вирішальним для процесу післявоєнного відновлення. При цьому, просторовому плануванню відводиться вирішальна роль у вирішенні земельних суперечок, підтримці повернення внутрішньо переміщених осіб тощо.
Очільник ВГО «Асоціація фахівців землеустрою України» Анатолій Полтавець додав, що тема просторового планування та охорони має велике значення для суспільства, оскільки має відношення до збереження навколишнього середовища та раціонального використання природних ресурсів та висловив сподівання на конструктивні рішення, які допоможуть покращити законодавство та знайти оптимальний баланс між економічними потребами та збереженням природних ресурсів.
Просторове планування є фундаментальним елементом будь-якого успішного суспільства. Від правильної організації міст та сіл залежить якість нашого життя, доступ до освіти, охорони здоров’я, а також наше екологічне благополуччя. Раціональне просторове планування допомагає зробити наші міста та села більш функціональними та екологічно стійкими.
Охорона ґрунтів, з іншого боку, має важливе значення для забезпечення продуктивності сільського господарства та збереження біорізноманіття. Адже, збереження родючих ґрунтів є нашою моральною та екологічною відповідальністю перед майбутніми поколіннями.
Експерт з питань управління земельними ресурсами проєкту USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку» Сергій Кубах підтримав думку співорганізаторів семінару щодо важливості обговорення питань просторового планування та охорони та зауважив, що проєкт USAID АГРО поступово повертається до реформ.
Першого з експертів запросили до слова Сергія Біленка, помічника-консультанта народного депутата України, члена Ради асоціації «Земельна спілка України». В своєму виступі він розглянув зміни, які пропонуються законопроектом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення планування використання земель».
Насамперед, пропонується запровадження механізму фіксації у Державному земельному кадастрі відомостей про землі, які пошкоджені або не використовуються за цільовим призначенням внаслідок проведення бойових дій, терористичних актів, диверсій. Такі відомості пропонується вносити до Державного земельного кадастру за допомогою:
- схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць;
- технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, яка затверджуватиметься сільською, селищною, міською радою;
- робочого проєкту землеустрою;
- інформаційної взаємодії між Державним земельним кадастром та іншими інформаційними системами.
Це дозволить знизити ризики для життя та здоров’я громадян, створити інструмент, який може бути використаний для оптимізації фіскального навантаження на власників/користувачів пошкоджених земельних ділянок та систематизувати дані про матеріальну шкоду, заподіяну збройною агресією російської федерації, яка може бути використана у міжнародних судових інстанціях.
По-друге, запровадження опціональної можливості включення до складу Плану відновлення та розвитку територіальної громади положень Програми комплексного відновлення території територіальної громади (її частини) дозволить оптимізації процесів розробки документації, направленої на відновлення територій, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації.
Запровадження можливості резервування містобудівною документацією земель для відновлення об’єктів критичної інфраструктури дозволить планувати діяльність для відновлення критичної інфраструктури.
Для адаптації наявного інструментарію документації з просторового планування на місцевому рівні нових реалій, викликаних збройною агресією російської федерації необхідне встановлення опціональної можливості включення до складу планувальної документації Схеми розміщення тимчасових споруд для розміщення внутрішньо переміщених осіб, а також проектних рішень, направлених на відновлення пошкоджених територій, інфраструктурних об’єктів, житлової та громадської забудови тощо.
По-третє, суттєвій економії часових і фінансових ресурсів, необхідних для вирішення питань щодо резервування цінних для заповідання територій, інвентаризації земель сприяє надання опціональної можливості включення до проектних рішень планувальної документації тих рішень, які сьогодні визначаються шляхом розроблення окремих документацій із землеустрою (резервування цінних для заповідання територій, поділ та об’єднання земельних ділянок, інвентаризація земель тощо).
По-четверте, встановлення опціональної можливості встановлення меж територій територіальних громад, сіл та селищбезпосередньо комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади дозволить активізація процесу розроблення комплексних планів та наповнення Державного земельного кадастру актуальними відомостями про межі територій територіальних громад та населених пунктів.
Запровадження можливості розроблення документації з просторового планування на місцевому рівні на картографічній основі Державного земельного кадастру, яка визнана Держгеокадастром України сприятиме суттєвому здешевленню робіт з розроблення комплексних планів, генеральних планів населених пунктів та детальних планів території, а відповідно активізація їх розроблення.
По-п’яте, подальший розвиток меліоративної інфраструктури в Україні, а відповідно підвищення ефективності агропромислового комплексу можливий у разі удосконалення планування території для визначення перспективних ділянок для реалізації меліоративних заходів, у тому числі для будівництва об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних мереж. Запровадження можливості ідентифікації самосійних лісів на землях комунальної власності у складі документації з просторового планування на місцевому рівні сприятиме збереженню лісів, а відповідно позитивний вплив на стан довкілля.
Удосконалення на законодавчому рівні процедури отримання відомостей про державні інтереси, які необхідно врахувати при розробленні містобудівної документації на місцевому рівні шляхом встановлення граничних строків їх надання та алгоритму дій у разі їх недотримання органами, уповноваженими на визначення державних інтересів, що дозволить оптимізувати процес отримання вихідних даних для розроблення містобудівної документації на місцевому рівні, а відповідно економія часу на її розроблення без шкоди для інтересів держави можлива шляхом.
По-шосте, для активізації залучення громадськості до формування завдань до проектних рішень документації з просторового планування на місцевому рівні необхідне удосконалення механізму громадського обговорення проектів містобудівної документації на місцевому рівні шляхом її оприлюднення на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (крім відомостей, які відповідно до законодавства мають обмежений доступ) та надання можливості громадськості надавати пропозиції до такої документації за допомогою програмних засобів ЄДССБ.
Надання можливості здійснення державної реєстрації земельних ділянок, які формуються за документацією з просторового планування на місцевому рівні, не після, а до затвердження такої документації, сприятиме оптимізації процесів, пов’язаних з веденням Державного земельного кадастру.
Виключення можливості визначати склад та зміст містобудівної документації, яка одночасно є документацією із землеустрою, державними будівельними нормами усунене колізії між положеннями Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та «Про будівельні норми» забезпечить усунення колізії між положеннями Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та «Про будівельні норми».
Врегулювання питання внесення до Державного земельного кадастру відомостей про режимоутворюючі об’єкти та запровадження Класифікатора режимоутворюючих об’єктів сприятиме здійсненню обліку режимоутворюючих об’єктів.
І на завершення, визнання контрольного геодезичного знімання документацією із землеустрою і документом, на підставі якої до Державного земельного кадастру вносяться відомості про угіддя земельних ділянок та обмеження у їх використанні (при введенні в експлуатацію режимоутворюючого об’єкта) пришвидшить актуалізацію відомостей Державного земельного кадастру після закінчення будівництва.
Запровадження автоматизованого формування меж обмежень у використанні земель засобами програмного забезпечення кадастру у разі, якщо такі межі визначаються у фіксованому розмірі відповідно до законодавства, прискорить темпи внесення до Державного земельного кадастру відомостей про обмеження у використанні земель.
Наступним до слова запросили незалежного консультанта Програми USAID АГРО Руслана Кальницького. На початку свого виступу експерт відзначив основні недоліки діючої системи регулювання відносин у сфері охорони ґрунтів:
- відсутність окремої адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері охорони ґрунтів та відтворення їх родючості, що призводить до безкарності таких діянь
- діюче законодавство з питань охорони ґрунтів та відтворення їх родючості не сприяє ефективності державного контролю за його дотриманням
- відсутність публічності даних щодо якісних характеристик ґрунтів створює корупційні ризики під час відповідних ґрунтових обстежень
- відсутність у землевласників (землекористувачів) достатніх ресурсів для впровадження заходів для відновлення ґрунтів, пошкоджених внаслідок бойових дій
- відсутність належної державної політики щодо охорони ґрунтів, що призводить до непрогнозованого зменшення площ продуктивних земель, особливо сільськогосподарських угідь
- відсутність у землевласників (землекористувачів) правових та ринкових (економічних) стимулів для охорони ґрунтів та відтворення їх родючості, що має наслідком їх деградацію
- відсутність офіційного статусу та доказової сили у ґрунтових обстежень якісних характеристик ґрунтів, що замовляються власниками (користувачами) земельних ділянок
- відсутність затверджених Кабінетом Міністрів України нормативів якісного стану ґрунтів ускладнює здійснення належного та ефективного державного контролю за якісним станом ґрунтів з метою запобігання їх виснаженню
Проєктом Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законодавчих актів України щодо охорони ґрунтів та відтворення їх родючості» будуть внесені зміни до наступних нормативно-правових актів:
- Кодекс України про адміністративні правопорушення;
- Земельний кодекс України;
- Закон України «Про охорону земель»;
- Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»;
- Закон України «Про землеустрій».
Потому експерт акцентував увагу аудиторії на основних положеннях законопроєкту. Підвищення інституційної спроможності щодо реалізації державної політики та здійснення державного контролю у сфері охорони ґрунтів та відтворення їх родючості передбачає:
1) визначення на законодавчому рівні, що ґрунтовий покрив є об’єктом особливої охорони та державного контролю у складі заходів з охорони земель, а моніторинг ґрунтів є складовою частиною моніторингу земель
2) встановлення, що забезпечення відповідності ґрунтів нормативам їх якісного стану та відтворення їх родючості, є окремим завданням щодо охорони земель
3) затвердження нормативів якісного стану ґрунтів, у тому числі показники погіршення якісного стану ґрунтів до небезпечного рівня
4) закріплення принципів державної політики та здійснення державного контролю у сфері охорони ґрунтів та відтворення їх родючості
5) уточнення повноважень Мінагрополітики України щодо забезпечення охорони ґрунтів та відтворення їх родючості
6) надання можливості затвердження окремих загальнодержавних та регіональних програм у сфері охорони ґрунтів та відтворення їх родючості, а не лише у складі відповідних державних та регіональних програм у сфері охорони земель.
Підвищення ефективності державного контролю у сфері охорони ґрунтів можна досягти, якщо:
1) запровадити окрему адміністративну відповідальності за порушення законодавства в сфері охорони ґрунтів, в тому числі, встановлення підвищеної відповідальності за погіршення показників якісного стану ґрунтів до небезпечного рівня
2) закріпити окремою формою державного контролю у сфері охорони земель є здійснення перевірки виконання вимог та дотримання нормативів щодо охорони ґрунтів
3) визначити, що порушення ґрунтового покриву та порушення встановлених нормативів якісного стану ґрунтів відноситься до псування земель
4) закріпити обов’язку землевласників та землекористувачів надати доступ до земельної ділянки для здійснення заходів державного контролю за охороною земель та ґрунтів за наявності законних підстав для проведення таких заходів державного контролю
Для впровадження інструментів ринкового стимулювання впровадження заходів з охорони ґрунтів та відтворення їх родючості необхідно зобов’язати землевласників та землекористувачів, у разі псування земель та/або погіршення показників якісного стану ґрунтів, за власний рахунок забезпечити відтворення ґрунтів до попереднього стану до рівня, що є не нижчим ніж встановлені нормативи їх якісного стану, та визначити у якості самостійної підстави для припинення права користування землею невжиття землекористувачем заходів з відтворення ґрунтів до стану, який відповідає встановленим нормативам, у разі, якщо в результаті використання земельної ділянки її користувачем показники якісного стану ґрунтів погіршилися до небезпечного рівня.
Для розширення можливостей для здійснення ґрунтових обстежень та надання результатам таких обстежень офіційного статусу та доказової сили необхідно:
1) добровільне проведення ґрунтових обстежень за замовленням власників (розпорядників) земельних ділянок чи їх землекористувачів, а також на замовлення органу, що здійснює заходи державного контролю за охороною земель та ґрунтів, або за рішенням сільської, селищної, міської ради
2) ґрунтові обстеження здійснюються інженерами-землевпорядниками на підставі укладеного договору
3) результати ґрунтового обстеження оформляти новим видом землевпорядної документації - технічною документацією із землеустрою щодо обстеження ґрунтового покриву земель (земельних ділянок)
4) документація розробляється сертифікованим інженером-землевпорядником виключно в електронній формі, не потребує погодження з іншими особами та органами влади
5) результати ґрунтових обстежень повинні набувати офіційного статусу та доказової сили через внесення до Державного земельного кадастру показників якісного стану ґрунтів (такі показники вносяться безпосередньо сертифікованим інженером-землевпорядником)
6) до Державного земельного кадастру вносити показники якісного стану усіх земель усіх форм власності, крім земельних ділянок, щодо яких такі показники не визначаються з огляду на цільове призначення таких земельних ділянок, а також земельних ділянок, що не мають ґрунтового покриву
7) законом визначити групи показників якісного стану ґрунтів, що мають вноситися обов’язково до Державного земельного кадастру.
Для створення умов для відновлення ґрунтів, пошкоджених внаслідок бойових дій, та врегулювання питання збереження земель на території Каховського водосховища, у тому числі меліоративних систем (мереж), які не можуть функціонувати у зв’язку із зниження рівня води у ньому КМУ необхідно: затвердити та забезпечити фінансування державної цільової програми, яка передбачає надання дотацій на здійснення власниками (користувачами) земельних ділянок, що постраждали внаслідок бойових дій, заходів щодо охорони земель, охорони ґрунтів таких земель та відтворення їх родючості; забезпечити встановлення режиму використання та розпорядження землями на території Каховського водосховища, включаючи землі під об’єктами, що призначені для забезпечення його функціонування; проведення інвентаризацію земель на території Каховського водосховища, включаючи землі під об’єктами, що призначені для забезпечення його функціонування, внесення інформації про земельні ділянки та межі цієї території до Державного земельного кадастру та необхідне бюджетне фінансування цих заходів; затвердити державну цільову програму, спрямовану на запобігання деградації ґрунтів, земель на території Каховського водосховища, включаючи землі під об’єктами, що призначені для забезпечення його функціонування, та земель, зрошення яких забезпечувалось з Каховського водосховища або пов’язаних з ним меліоративних систем; також провести інвентаризацію меліоративних систем (мереж) державної власності, які не зареєстровані в Державному земельному кадастрі і не можуть функціонувати у зв’язку із зниження рівня води в Каховському водосховищі, внесення інформації про них до Державного земельного кадастру та необхідне бюджетне фінансування цих заходів.
На сам кінець експерт назвав позитивні очікування від прийняття законопроєкту «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законодавчих актів України щодо охорони ґрунтів та відтворення їх родючості»:
1) захист прав землевласників та землекористувачів в разі погіршення стану ґрунтів та притягнення до відповідальності осіб, винних у погіршенні стану ґрунтів
2) підвищення інструкційної спроможності та ефективності реалізації державної політики та державного контролю у сфері охорони ґрунтів на землях усіх категорій та форм власності
3) впровадження механізмів, що дозволяють відслідковувати відкриті дані Державного земельного кадастру щодо якісного стану ґрунтів та зміни його якісних характеристик, а також визначати земельні ділянки, які потребують рекультивації
4) впровадження ринкових стимулів для землевласників та землекористувачів реалізовувати заходи з охорони ґрунтів та відтворення їх родючості
5) мінімізація корупційних ризиків при проведенні ґрунтових обстежень за рахунок надання результатам ґрунтових обстежень публічного та офіційного статусу через внесення їх до Державного земельного кадастру та надання права на їх здійснення землевпорядникам, за діяльністю яких існує державний та самоврядний контроль
6) створення умов для відновлення ґрунтів, які пошкоджені внаслідок бойових дій, та повернення відповідних земельних ділянок до сільськогосподарського виробництва, а також врегулювання питання збереження земель на території Каховського водосховища, у тому числі меліоративних систем (мереж), які не можуть функціонувати у зв’язку із зниження рівня води у ньому
7) створення умов для уповільнення процесів деградації ґрунтового покриву та захисту земель від виснаження, деградації та забруднення.
Своєю думкою щодо законодавчих ініціатив з просторового планування та охорони поділився завідувач кафедри землевпорядного проектування НУБіП України Андрій Мартин.Також в обговоренні питань взяли участь завідувач кафедри аграрного, земельного та екологічного права імені академіка В.З. Янчука НУБіП України Володимир Єрмоленко, головний юридичний радник проекту проекту USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку» Павло Кулинич, доцент кафедри геоінформаційних технологій та космічного моніторингу землі НАУ «ХАІ» Людмила Сухомлин, радник із земельного законодавства Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО) Євген Бердніков та інші.
Загалом обговорення законодавчих змін було досить жвавим, тому що питання, які розглядалися на семінарі, наразі є важливими і актуальними.
Людмила Гунько,
доцент кафедри землевпорядного проетування
