25 травня – День філолога
25 травня – День філолога
25 травня 2023 року
Філологія – одна з найцікавіших наук, що вивчає багату культурну спадщину, виражену в літературній творчості і мові.
Любов до слова (а саме такий сенс у перекладі з давньогрецької означає поняття «філологія») об’єднує філологів у всьому світі – bar-bgpk.com.ua. Саме випускники цих факультетів є одними з найбільших щирих поціновувачів духовної культури і літературної творчості у всьому світі.
Ця велика галузь знань дозволяє професійно проводити аналіз письмових текстів, спираючись на основу їх змістовної частини, стилістичної і мовної конструкції, встановлюючи з високою точністю унікальну історію і сутність особливої духовної культури суспільства.
Попередницею науки філології вважається риторика, яка з'явилася в Стародавній Греції.
Першим філологом називають давньогрецького філософа Ератосфена. Водночас в Україні науку про словесність почали називати філологією аж у 19 ст.
Відзначати День філолога у світі почали наприкінці 80-х – початку 90-х рр. Але в Україні свято набуло популярності пізніше – 24tv.ua.
Своє професійне свято – День філолога – українці відзначають 25 травня, слідом за Днем слов’янської писемності і культури (24 травня). Це свято вчителів та викладачів у сфері мови і літератури, бібліотекарів, лінгвістів, літературознавців, перекладачів-філологів і всіх, хто має філологічну освіту.
День філолога – це не тільки свято тих, для кого філологія є покликанням, професією, родом діяльності, але й для всіх, хто плекає слово, любить читання, цінує літературу, береже українську пісню, українські звичаї – facebook.com.
Філологи щодня стоять на варті наших культурних і духовних цінностей, не дозволяючи неуцтву проникати і пускати своє коріння в середовищі нашого підростаючого покоління, допомагають сучасному суспільству зберігати актуальні знання, протидіючи плутанині і втраті смислових зв’язків нашої власної культурної традиції – dilovamova.com.
Мова – не просто найважливіший засіб спілкування людей, а й головна ознака і символ нації та народу. За мовою ми визначаємо, хто та чи інша людина. Той, хто розмовляє французькою, – француз, німецькою – німець, китайською – китаєць. Століттями, перебуваючи в окупації імперій, українська мова притлумлювалася, заборонялася, знищувалася. У російській, а потім і радянській імперіях їй причепили ярлик «селянської», «селюківської», «колгоспної». На тих, хто розмовляв солов’їною, дивилися зверхньо, зневажливо, примушуючи покоління за поколінням цуратися рідного слова. Всупереч лінгвоциду, українська мова вижила, адже це одна з найдавніших і найкрасивіших мов світу.
Наша рідна мова зберегла пам’ять народу найглибших хронологічних рівнів. За дослідженнями О. Потебні, В. Гнатюка, Ф. Колесси, українські обрядові пісні – сонцепоклонницького походження. Фольклорист В. Давидюк стверджує, що деякі українські народні казки донесли до нас відгомін мезоліту-неоліту, а це 12 – 7 тис. р. до н. е.
Перші слова з української мови були записані в 448 р. н. е. Тоді візантійський історик Пріск Панійський перебував на території сучасної України в таборі володаря Аттіли, який згодом розгромив Римську імперію, і записав слова «мед» і «страва» – golos.com.ua.
У День філолога ми приєднуємося до всіх привітань, які линуть на адресу всіх наших фахівців! Бажаємо Вам успіхів і здоров’я, радості та Перемоги!
Ваша робота і Ваші зусилля відкривають для нас нові горизонти, служать зразковим прикладом глибоких пізнань для нас і наших нащадків, збагачують і надають особливу яскравість для всього нашого суспільного життя!
Марія Поливач,
директор музею історії НУБіП України