Вода Дунаю повинна зрошувати поля України

14 травня 2020 року
     Драматична ситуація складається в межиріччі Дунай-Дністер у зв’язку з частими та все сильнішими посухами. Значні втрати врожаю, а у цьому році взагалі загибель посівів озимої пшениці на частині площ, призводять до економічного занепаду фермерських господарств. Поряд же тече одна з найбільших річок Європи – Дунай, вода якої за своїми властивостями може використовуватись для зрошення наших потенційно родючих південних чорноземів.

     Уже й керівні органи Одеської області звертаються до уряду держави по термінову допомогу. Є родючі грунти, вода Дунаю поряд, її якість цілком задовільна для зрошення. Але є й велика перепона: гіркий попередній досвід зрошення земель Дунай-Дністровської зрошувальної системи.
     Ще у минулому столітті водогосподарські організації реалізували проект цієї системи, коли вода з Дунаю подавалась великим каналом (витрати 100 м3/с) у солоний лиман Сасик, який передбачалось опріснювати тривалими промиваннями річковою водою, й далі транспортувати воду у зрошувальну мережу північніше м. Татарбунари. Планувалось зрошувати близько 30 тис. га південних чорноземів для суттєвого підвищення їхньої продуктивності.

     А далі трапилось те, чого не передбачали розробники проєкту, але уже тоді розуміли досвідчені фахівці в галузі зрошення, геології, гідрохімії, гідробіології. Подаючи річкову воду у нижню (південну) частину лиману і скидаючи частку цієї води у Чорне море для опріснення лиману, експлуатаційники системи не зуміли (та при тій технології і не могли) опріснити воду у північній частині лиману, де вода забиралась у зрошувальну мережу.

    Таким чином для поливу чорноземів використовувалась неякісна вода, що досить швидко погіршило їхні властивості, викликавши ущільнення, лужність, слітизацію. Зрозуміло, що підвищити врожайність не вдалося, тоді як шкоду завдали суттєву. Тому уже з 1994 року зрошення припинили, а зрошувальна інфраструктура поступово занепадала.
     Який же вихід із такого скрутного становища, враховуючи сучасну гостру потребу у зрошенні за умов таких швидких і потужних змін клімату? Адже чорноземи придатні для зрошення при використанні сучасних ресурсо-ощадливих технологій. Вода Дунаю також придатна для зрошення за основними характеристиками (мінералізація, іонний склад, рН). Отже, питання за гідротехніками і водогосподарниками, які мають розробити принципово інші шляхи подачі води у зрошувальну систему, дотримуючись науково-обгрунтованих природоохоронних рекомендацій. Але вода Дунаю неминуче повинна слугувати агрокомплексу України.

Володимир Стародубцев,
професор

 

Захисти дисертаційРегіональні навчальні заклади (синій)Набір на навчання (синій)_2015

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook