14 квітня 2020 року
Перехід на дистанційну освіту, навчання онлайн, зміна звичного графіку, опустілі гуртожитки, відсутність очного спілкування з одногрупниками та викладачами стрімко змінили звичний для нас хід університетського життя. Для усієї академічної спільноти карантинні заходи стали викликом та випробуванням. І мова йде не тільки про унікальну ситуацію тотальної дистанційної взаємодії, але й про психологічне напруження, яке супроводжує «карантинне» навчання. З метою моніторингу якості дистанційного навчання та ознайомлення з відгуками студентів щодо можливих недоліків та побажань з покращення роботи проведена розмова зі студенткою 1 курсу факультету аграрного менеджменту спеціальності «Менеджмент» Аміною Михайлюк, яка на період карантину перебуває з батьками в місті Києві.
- Чи легко Ви адаптувалися до дистанційного режиму навчання?
Раніше я задумувалась над тим, щоб перейти на дистанційне навчання. Завдяки карантину з’явилася можливість протестувати такий вид навчання. Через пів тижня я зрозуміла, що дистанційне навчання не для мене, я досі не можу адаптуватися. На території, де я зараз проживаю слабкий сигнал мережі Інтернет, тому бути присутньою на он-лайн лекціях часто не виходить. Залишається самостійно освоювати надісланий викладачами матеріал, читати лекції, дивитися презентації та пересилати виконані завдання на перевірку. Отже, технічні неполадки не дозволяють якісно проводити дистанційне навчання.
- Які маєте побажання для викладачів?
Викладачі навіть дистанційно приділяють увагу студентам, проводять з нами відеоконференції, спілкуються в месенджерах. Мені не вистачає живого, «очі в очі» спілкування, але відчувається, що намагаються дати знання навіть через телефон.
Окрема подяка Вам, Людмила Миколаївна, як куратору нашої групи за те, що постійно цікавиться нашим самопочуттям, надсилаєте корисну інформацію в групу Telegram, надаєте діючі поради щодо організації дистанційного навчання, також група отримує допомогу від старости Юлії Могили, яка організовує зв'язок з викладачами та адміністрацією факультету.
- Скільки часу в день йде на самостійне навчання?
В дистанційному режимі на навчання йде година - дві в день. Іноді можу й за пів години все швиденько виконати. Значна перевага дистанційного навчання в тому, що з’являється більше часу для особистих справ.
- Що порадите студентам для ефективної організації самостійного навчання?
Важче всього самоорганізувати себе, та налаштувати на робочий лад. Мене завжди щось відволікає, тому я раджу вчитися в тій частині будинку/квартири, де вам будуть заважати менше всього. Взяти з собою раджу лише ноутбук/телефон, закрити всі зайві вкладки в Інтернеті, додатки в телефоні та спробувати сконцентруватись на вивченні нового. Якщо поряд шумно, одягніть навушники та увімкніть легку поп-музику.
Дотримуйтесь карантинних заходів та соціальної дистанції, втім не відмежовуйтесь від оточення: спілкуйтеся з друзями онлайн, обговорюйте академічний процес у студентських чатах, влаштовуйте онлайн вечірки, долучайтеся до цікавих флешмобів. Студентське веселе життя може не зупинятися ні на мить, завдяки вашій активності та креативності.
- Які додаткові можливості з’являються під час карантинних буднів?
Під час карантину з’являється так багато часу, що не знаєш, чим себе зайняти. Я стала більше читати, більше уваги приділила повноцінному харчуванню, режиму дня, навила лад в телефонних додатках. Якщо узагальнювати, то під час карантину з‘явилося більше часу для того, щоб розгребти справи, які завжди відкладаються.
Розмовляла Людмила Гречанюк,
заступник декана факультету аграрного менеджменту,
куратор 1 курсу, 3 групи
