Кращі викладачі університету за версією студентів магістратури. Анатолій Бикін: Матеріал має бути пропущений через себе. У тому, що ти виносиш на розсуд аудиторії маєш бути впевненим на 100 %

5 лютого 2020 року
     Педагог із 30-річним стажем, завідувач кафедри агрохімії та якості продукції рослинництва ім. О.І. Душечкіна Анатолій Бикін уже багато років поєднує викладання з виробничою діяльністю. Адже вважає, що викладач в агрономії, який забув «запах» поля є обмеженою у професійному плані людиною. Це методист, і не більше. А ще – він підтримує зв’язки і залучає до співпраці своїх вчорашніх студентів, які досягли професійних успіхів. Прикладом такої співпраці є сучасна університетська лабораторія AgroLab. Ось і минулорічні випускники магістратури назвали його кращим викладачем факультету.

  • Чи стало це для Вас несподіванкою?

     – Сучасний світ взагалі повний несподіванок. Головне, щоб вони були приємними. Я не займаюся прогнозами у цьому питанні і вважаю, що термін «найкращий» можна застосувати лише для окремого конкретного моменту, а не довгого процесу. Можливо, саме в цей момент мені вдалося достукатись до студентської душі з позиції добра.

  • Назвіть студентів, які є кращими, на Вашу думку.

     – Сучасні молоді люди, які вирішили навчатися, вже є кращими. Просто у кожного по-різному це реалізується. Я не хочу переходити на прізвища. Вважаю, що найкращий студент той, який мотивований. Мені на таких щастить.

  • Кого з викладачів Вашої студентської пори назвали б кращим і чому?

     – Кожна людина заслуговує на найкращих вчителів, адже так вибудоване людське життя. І на кожному етапі нашого розвитку Всевишній надсилає таких людей. Мені імпонують ті вчителі, які вчать знаходити вихід із непростих ситуацій через працю, чесність і повагу до оточуючих. Дякую долі за те, що завжди мав таких наставників – починаючи зі школи і до сьогоднішнього дня. У період студентства, аспірантури такими для мене були академік М.М. Городній, професор А.Г. Сердюк, доценти Н.Я. Яригіна і Л.І. Мазуркевич. Цей перелік можна продовжувати.

  • Чим мотивуєте студентів до навчання? Чи достатньо для цього лише вимогливості та дисципліни?

     – Як і кожна людина, студент потребує індивідуального підходу. З моєї точки зору, необхідно бути чесним по відношенню до молодих людей і дисциплінованим, в першу чергу, самому. Проте цього замало. Якщо не любиш того, чим займаєшся, студент це відчує. Я дотримуюсь принципу «Можна лише навчитись, а навчати неможливо», але слід обов’язково подолати той мінімум, який вимагається.

  • Як викладати матеріал, аби зацікавити студента ХХІ століття?

     – Матеріал має бути пропущений через себе. У тому, що ти виносиш на розсуд аудиторії маєш бути впевненим на 100 %. Сам люблю лекторів, які розкладають по полицях всі плюси і мінуси того чи іншого процесу (прийому, заходу), але вибір залишають за слухачем. Таким чином продовжується внутрішнє опрацювання почутого. На студента не діє «гола» теорія, адже молодій людині, яка все піддає сумніву (і це нормально) необхідне підтвердження правоти викладача у вигляді реально досягнутих результатів.

  • Частина студентів у своїх анкетах говорять про некомпетентність викладачів. Ваша думка?

     – Я філософськи ставлюсь до таких опитувань. Вони мусять бути для свободи «волевиявлення» студента, проте раціональне зерно не лежить у висновку анкет. Не може студент професійно оцінити суть теми, яка розкривається. Він оцінює лише «антураж» заняття. Хоча це є невід’ємною частиною навчального процесу. Не впевнений, що значна частина студентів не піддається бажанню оцінити викладача під своїм кутом зору, а звідси і з’являються дивні цифри – близько третини «некомпетентних» викладачів.

  • До речі, студенти говорять і про наявність певного дублювання тем в різних дисциплінах. Як, на Вашу думку, цього уникнути?

     – Я більше 30 років у навчальному процесі, тому думка про дублювання матеріалу є не новою. Цікаво спостерігати за технологіями його викорінення. Хоча, на мою думку, «чорні» дублювання є великою шкодою, а логічне вкраплення у новий матеріал всього цінного, що студенти прослухали на інших дисциплінах є корисним і характеризує педагогічну та лекторську майстерність викладача. Такий підхід допомагає звести у єдину картину процес, який розглядається. Адже люди свідомо, для покращення свого сприйняття, користуються класифікаціями, групуваннями, поділом і т.д. Хоча в природі немає чітких меж і все взаємопов’язано, взаємодоповнено і вибудовано у вигляді цілісної картини.

  • Чи повинен викладач мати практичний досвід, чи достатньо лише теоретичної підготовки?

     – Теорія без практики є мертвою, а практика без теорії – куцою і позбавленою розвитку та перспективи. Викладач в агрономії, який забув «запах» поля є обмеженою у професійному плані людиною. Це методист і не більше. Тому на нашій кафедрі ми робимо все можливе, щоб забезпечити розумний баланс між теорією і практикою. Звідси і виїздні заняття, і створення нових лабораторій, і організація та проведення польових семінарів із залученням аграрного бізнесу.

  • Яка Ваша думка, чи всім викладачам для забезпечення якісного освітнього процесу потрібні знання іноземної мови на рівні В2?

     – Однозначно потрібно. Але вважаю це завданням перспективи, причому не надто близької. Якщо бути чесним і володіти суттю цього процесу, то треба відштовхуватись від школи. В2 ж не передається із рук у руки. Це досить серйозний рівень, а серйозними речами не можна оволодіти за 5 хвилин. Для мене важливим є розуміння мови рослин в полі: лише справжнім фахівцям рослина доручає інформацію про себе. Якщо володієш нею – ти уже успішний. Багато в чому допомагають сучасні технології.

  • Що вважаєте найбільшим досягненням у житті і чим захоплюєтеся?

     – Найбільше моє бажання – це досягти балансу в собі. Найприємніші перемоги – це перемоги над собою. Досягнення – це всього лише мить, або початок дороги до іншої мети. Тому вважаю, що ставити перед собою завдання (мету) необхідно. Бог дає стільки, скільки може людина нести. У кожного своя ноша.
     Зміна виду діяльності – основа людського відпочинку. Нічого не має кориснішого, як займатися тим, що подобається. Мені пощастило, я маю два крила: університет і сільськогосподарське підприємство. Людина не дихає на повні груди без сім'ї, друзів, активної фізичної зайнятості та гарної книги. Мабуть, уже прийшов час (відчуваю) для вникнення у життєву філософію.

Розмовляла Ірина Білоус
 

Регіональні навчальні заклади (синій)Набір на навчання (синій)_2015Захисти дисертацій

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook