Турборежим в освіті, перспективи української держави та ІТ на службі освітян – головні теми семінару-навчання керівників підрозділів і служб

     Завершився цикл семінарів-навчань з обміну досвідом керівників факультетів та ННІ, до яких долучилися й завідувачі кафедрами, як основної структурної ланки університету.

     Першим гостем сьогоднішнього засідання був генеральний директор директорату вищої освіти і освіти дорослих Міністерства освіти і науки Олег Шаров. Темою презентації він обрав «Реформи вищої освіти: терборежим», де відповідно і розглянув поточні питання реформування вищої освіти за нових умов – за останні п’ять років, поточну п’ятирічку і на перспективу. Одним з перших питань він торкнувся автономії університетів: академічної, фінансової, організаційної та кадрової, стосунків держави і вишів, модернізації освітніх програм. Стосовно останнього Олег Шаров подякував колективу університету за величезний внесок у цю роботу, зокрема, розробку власних освітніх програм, стандартів на компетентнісній основі. Тепер викликом є підтримка їх в актуальному стані.

     Доповідач зауважив, що реформа передбачає перегляд ролі викладача. Виші самостійно визначатимуть норми педагогічного навантаження. Ефективність їхньої роботи не треба зводити до публікаційної активності у виданнях, що входять до SCOPUS, чи рівня зарплати. Хоча збільшити доходи викладачів – це пріоритетне завдання, як він сам зазначив, для профільного заступника міністра Єгора Стадного. Привабливою має стати мобільність викладачів, а не еміграція.
     Торкнувся Олег Шаров і питання економіки вищої школи, можливостей формування фінансування і балансу його цілей. Мова йшла і про формульний підхід у фінансуванні вишів, викорінення демпінгу та індикативну вартість навчання. Власне цією формулою міністерство розраховує підтримати природничі та технічні спеціальності, а економічні і гуманітарні конкурентно розвиватимуться за рахунок впровадження індикативної вартості. Говорячи про логіку дешевого контракту, він підкреслив вигідність для НУБіП: університети, які не мають бази і кадрового забезпечення демпінгують на ринку освітніх послуг та надають їх неякісно, а відтепер у них такої змоги не буде.

     Згадуючи про тандем вищої освіти і науки, генеральний директор зазначив, що остання має стати рушійною силою економіки і суспільства. Мова про нову процедуру захисту дисертацій, викорінення псевдонауки та плагіату, оновлення обладнання.
     До липня 2021 року припиняться відокремлені структурні підрозділи в університетських центрах, зазначив Олег Шаров.
     У доповіді також йшлося про законодавче забезпечення реформ, закон 392-IX: Україна потребує поширення кращих практик ЄПВО; замкненість багатьох освітніх програм у межах вузьких спеціальностей і парадигм; надмірно складна процедура ліцензування, неврахування особливостей регульованих професій, корупційні ризики; якість вищої освіти не відповідає вимогам суспільства; сакралізація дипломів державного зразка; недосконалість механізмів вступу; обмеженість повноважень ЗВО та невизначеність статусу дослідницьких університетів, академічна недоброчесність.

     Те, що ця інформація дійшла до слухачів засвідчили численні запитання учасників. Зокрема, ректор Станіслав Ніколаєнко запропонував при запровадженні формульного підходу у фінансуванні врахувати як складову обсяги фінансування наукових досліджень в університетах. Свої запитання адресували й інші наші колеги – проректор з навчальної і виховної роботи Сергій Кваша, декан економічного факультету Анатолій Діброва, професори Віталій Лисенко, Юрій Марчук, Володимир Боголюбов, директор Боярського коледжу екології і природокористування Сергій Кропивко.

     З подарунками – книгами власного авторства – на участь у семінарі завітав і відомий політик, знаний історик, голова Верховної Ради України двох скликань Володимир Литвин.

     Спілкуючись у невимушеній обстановці він висловлював свої міркування, які почасти носили філософський підтекст, проводив історичні паралелі в часі, і з ним не можна було не погодитися. Бо хіба те, що відбулося і зараз відбувається в світі, не засвідчує, що людство не усвідомило до чого ми йдемо. Однополюсний світ знову повертається – як і авторитаризм. Турбує і те, що зараз в Україні є помітна спроба відродити цензуру.

     Цікаво, спираючись на літературні приклади Володимир Литвин говорив про значення науки для розвитку людства, яка і буде забезпечувати технологічний прорив.

     На запитання слухачів, яким же він бачить майбутнє України, наш гість коротко сформулював свій прогноз: Україна повинна розвиватися на своїй власній основі. Можливості для цього, як може сказати поінформований оптиміст, вона все ще має, хоча ризики останнього часу дуже значні. І пам’ятати, що без віри і оптимізму жити не можна.

     Значне зацікавлення викликала і презентація наших колег з Сумського державного університету – проректора з науково-педагогічної роботи Володимира Любчака та директора організаційно-методичного центру технологій електронного навчання Юрій Зубань розповідали про досвід свого вишу: мова про сучасні ІТ рішення забезпечення діяльності університету.

     Сучасні технології – основні у забезпеченні освітньої діяльності. То ж їх, широко застосовують в СумДУ. Також організовуються численні конкурси та пілотні проекти, кращі з яких мотивуються. Це стратегічна політика розвитку університету, що потребує вкладення значних коштів. І їх знаходять зі спецфонду.
     Сьогодні у розпорядженні студентів вишу – віртуальні тренажери, сучасна відеостудія, репозитарій навчальних матеріалів у відкритому доступі, кілька платформ відкритих онлайн курсів «Екзаменаріум», дистанційного навчання, і остання за часом – для змішаного навчання «Міх». Родзинкою на цьому ІТ торті є VR/AR лабораторія ULAB: тут можна зануритися у віртуальну реальність, що запроваджується у навчальному процесі.

     Свої доповіді представили і директор Інституту водних проблем і меліорації НААН Михайло Ромащенко, професор кафедри рослинництва Джамал Рахметов та завідувач кафедри психології Віталій Шмаргун.

Валентин Обрамбальський