Чи такий страшний був «київський туман» – відповідь екологів НУБіП
Екологія. Це слово, термін частіше за все згадують тоді, коли щось сталося. І пов’язують його, як правило, з небезпекою. За останні тижні мешканці столиці зіткнулися з неординарним явищем – сильним туманом і міфами навколо причин його появи. Ми вирішили дізнатися чи такий страшний «київський туман», а разом з тим чи готові до таких викликів студенти-екологи, завітавши на факультет захисту рослин, біотехнологій та екології.
Зізнаюсь чесно, мало що розумію в питаннях екології, тому керуючись інформацією на офіційному сайті університету та власною інтуїцією, вирушив до навчального корпусу №4 на кафедру екології агросфери та екологічного контролю. Тут я зустрів її завідувача – Володимира Чайку, який запросив відвідати оновлену лабораторію і поспілкуватися не тільки про «київський туман», а й про інші цікаві речі.
Ще не встигла, як кажуть, висохнути фарба, а в лабораторії навколишнього середовища і здоров’я людини кипить робота. Кипить – в прямому розуміння слова. Надвечір в п’ятницю тут працює Інна Сарич. Вона – магістрантка і в лабораторії проводить дослідження, пов’язані з дипломною роботою – вплив несанкціонованого видобутку бурштину на Поліссі на екосистему. Саме в цій лабораторії можна визначати вміст важких металів у воді, грунті та продуктах. Заступник декана факультету Юлія Рибалко під час розмови зазначає, що ця лабораторія як раз доукомплектовується і незабаром її буде відкрито офіційно.
До нашої розмови приєднуються професори Віктор Максін та Наталія Макаренко. Перебиваючи один одного вони діляться напрямками, які на разі актуальні, які викладають студентам і чим займаються на лабораторних роботах. Наприклад, бакалаври проводять екотоксичну оцінку нанопрепаратів, які використовуються в рослинництві. Магістри допомагають докторанту Валерії Бондар вивчати міграцію важких металів при застосуванні сучасних технологій вирощування сільськогосподарських культур. Наталія Макаренко наполегливо запрошує прес-службу відвідати лабораторію в понеділок, коли буде проводитися заняття з визначення вмісту і концентрації нітратного азоту. Студенти принесуть свої власні зразки – хто воду, хто грунт, хто звичайні харчі з дому – і буде відпрацьовуватися методика визначення цієї речовини.
Відволікшись від лабораторних, запитую переможницю всеукраїнської студентської олімпіади із загальної екології Марину Штиволаку: який же секрет її успіху? Тільки в особистій підготовці, мотивації і фаху викладачів, лунає відповідь. А Володимир Чайка додає – велику роль відіграє й базовий рівень знань, який має вступник. Саме відбір талановитих абітурієнтів у поєднанні з належною якістю навчання дав можливість в цьому році завоювати п’ять призових місць у всеукраїнських олімпіадах з різних екологічних дисциплін. Тобто у всіх, які тільки проводилися. А Віталій Гайченко додає: ми маємо ще й перемогу на всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт. Тема – тільки не лякайтеся – пов’язана з використанням місячного грунту в якості субстрату. З відкритих джерел була зібрана інформація про його склад, змодельований самий грунт та проведені початкові дослідження. Вони тривають і хто знає, можливо і на Місяці наші вчені виростять картоплю, жартує Володимир Чайка. А поки що – маємо результати на конкурсах і відмінно захищені курсові та дипломні проекти.
І тут дискусія пішла в більш широке русло. На факультеті в рамках спеціальності «екологія» вивчаємо класичні питання екології – як адаптується живе до змін навколишнього середовища, їхню взаємодію, провадимо контроль за видами діяльності і також їх впливу. А от питання побутові, на кшталт збирання батарейок чи сортування сміття, – це прерогатива охорони навколишнього середовища. Наші випускники, зазначає Володимир Чайка, в основному працевлаштовуються в екологічних інспекціях. Водночас на кафедрі підготовлені всі необхідні документи для ліцензування спеціальності «технологія захисту навколишнього середовища», але поки що вони не вийшли з факультету. Хоча і кадровий потенціал, і матеріально-технічна база, а головне запит суспільства і ринку праці – є. До речі, про батарейки. Віктор Максін говорить: науковці разом зі студентами розробляють технологію утилізації батарейок з метою використання їх в сільському господарстві для обробки насіння. Новим і перспективним напрямком, яке цікавить студентів, стало дослідження впливу відновлювальних джерел енергії на екосистему. Відтепер в Україні з’явилося багато полігонів – сонячні та вітрові електростанції, де ці процеси можна вивчати.
А чого приходив? Згадав – «київський туман»! Володимир Чайка дякує колегам і пропонує розповісти про це по дорозі до іншої лабораторії, де знаходиться прилад вимірювання забруднення повітря, аби наочно продемонструвати теперішній його стан і ознайомитися з динамікою. Вже на виході запитую: яке ще потрібно обладнання для цієї лабораторії? Дистилятор, аналізатори повітря і грунту – чую у відповідь. Повний перелік підготовлений і дещо вже замовлено.
На вході до лабораторії екологічної експертизи та паспортизації території і підприємств зустрічаємо декана факультету Миколу Долю, який особисто проводить екскурсію абітурієнтам – сьогодні в університеті день відкритих дверей. Школярі в захваті, а декан поспішає, аби встигнути показати всю навчальну базу.
У цій лабораторії студенти відпрацьовують методику біотестування – вплив шкідливих речовин різної концентрації на живе. Використовують ряску, дафній та навіть акваріумних рибок. Вони найбільш чутливі та прості в утриманні, говорить доцент кафедри Лариса Піскунова. Достаємо аналізатор і вмикаємо. Вміст дрібних частинок в повітрі в нашому приміщенні в нормі, а от великих – в два рази більше від норми. Студенти щодня проводять такі заміри в контрольних точках нашого району в визначений час. Вдень обидва показники зазвичай перевищують допустимі в два рази. У мене виникає логічне запитання: що з цим робити і як вберегтися, чи буде достатньо закривати вікна, робити вологе прибирання та користуватися побутовим очисником повітря? Відповідь була реалістична. Звісно в приміщенні можна досягти оптимальних умов, але все одно треба виходити на вулицю. Навіть припинення спалення листя мало чим допоможе, але хоча б смороду не буде. Чисте повітря питання глобального світу. А от дослідити ефективність побутових очисників повітря – чудова тема бакалаврської роботи!
«Київський туман». Причину його появи можна описати відомою фразою: маловірогідне співпадіння рідкісних факторів. В атмосфері утворився застій повітря, який супроводжувався великою вологістю та підвищенням концентрації газів. Також було накопичення води та різноманітних частинок, які звичайні для нашої території. Що і фіксували числені прибори «фахівців». Нашій лабораторії потрібні ще два аналізатори, які також замовлені, і тоді ми зможемо сказати що саме літає в повітрі, говорить Лариса Піскунова. Отже робимо висновок – ніякий то був не смог, і тим паче нічого шкідливого він не приніс.
Непогано було б встановити на території університету панель, де б в реальному часі відображалися основні метеорологічні показники, рівень забруднення повітря, його склад, радіаційний фон, розмірковує Володимир Чайка.
Ми дякуємо колегам за інформацію і беремо з них обіцянку – регулярно інформувати університетську родину про цікаві дослідження та екологічні загрози.
Вже виходячи з навчального корпусу №4 ніби на замовлення зустрічаємо професора кафедри радіобіології Ігоря Гудкова. Не могли не задати йому запитання щодо повідомлень в інтернеті про нібито викид радіації в приміщеннях на проспекті Науки. Ігор Миколайович гучно сміючись заспокоює: щоденно студенти на заняттях по кілька разів вмикають дозиметри і якщо було б перевищення природного фону, про це вже давно було повідомлено. Хоча локальні обмежені ситуації з підвищенням радіації можливі, проте навряд чи вони будуть небезпечними. А те що сталося на проспекті Науки – скоріше за все були знайдені якісь залишки джерел радіації ще з радянських часів. Просто тепер їх будуть правильно зберігати або ж утилізують.
Наче всі питання з’ясовані і ми спокійно повертаємося до робочого місця, аби заспокоїти і вас.
Денис Рудень,
Геннадій Кушанов
