Лісівники України розглянули питання відтворення лісових ділянок порушених унаслідок видобутку бурштину, збереження та відтворення рослинного світу

24 жовтня 2019 року
     15-16 жовтня 2019 р. на базі ННІ лісового і садово-паркового господарства НУБіП пройшла міжнародна науково-практична конференція «Відновлення, охорона й збереження рослинного світу лісів України в умовах техногенного навантаження та змін клімату», ініціаторами якої стали кафедра ботаніки, дендрології та лісової селекції, Товариство лісівників України, і Боярська ЛДС. У роботі конференції взяли участь представники навчальних, наукових, науково-дослідних установ і виробничники.

     Відкрив роботу конференції директор навчально-наукового інституту лісового і садово-паркового господарства Петро Лакида.

     На початку зібрання Голова Товариства лісівників України Юрій Марчук вручив нагороди переможцям ініційованого Президією Товариства лісівників України конкурсу на краще висвітлення лісової тематики у друкованих ЗМІ та соціальних мережах.

     Переможці у номінації «За серію авторських публікацій в ІНТЕРНЕТІ, популяризацію лісової тематики У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ»: 1-ше місце – творчий колектив під керівництвом прес-секретаря Закарпатського ОУЛМГ Юлії Давидової (номінант Закарпатського ОУЛМГ), 2-ге – кореспондент мережі гіперлокальних інтернет-ресурсів Район.UA Іванна Масяк (номінант Волинського ОУЛМГ), 3-тє – прес-секретар ДП «Жовківське лісове господарство» Галина Муравська (номінант Львівського ОУЛМГ) та прес-секретар Київського ОУЛМГ, адміністратор сторінки «ЛІСОЛЮБИ УКРАЇНИ» Ауріка Маліновська (пропозиція Ради ТЛУ).

     Переможці у номінації «За краще висвітлення лісової тематики У ДРУКОВАНИХ ЗМІ: перше місце залишилося без переможця, на 2-му - прес-секретар ДП «Гайсинське лісове господарство» Вінницького ОУЛМГ Оксана Нікітіна, 3-му – прес-секретар Рівненського ОУЛМГ Світлана Горошко (за випуск вкладки «Лісовими стежками» у газеті «Вісті Рівненщини»).

     Тематика конференції охоплювала питання збереження, охорони та раціонального використання рослинного біорізноманіття, стан і відтворення лісових екосистем на порушених територіях унаслідок техногенного навантаження та видобутку бурштину, біотехнологічні методи в лісовому та садово-парковому господарстві, збереженні генофонду багатовікових дерев й унікальних рослин.

     Зокрема, завідувач кафедри ботаніки, дендрології та лісової селекції Юрій Марчук та Сергій Ковалевський доповіли про стан і особливості сукцесійних процесів лісових ділянок Житомирщини, які були порушені внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину та проблеми, які постали перед лісівниками у відновленні насаджень. 

     Начальник відділу лісового господарства Волинського ОУЛМГ Борис Бабеляс зупинився на питаннях призупинення несанкціонованого видобутку бурштину на Волині та відновленні головних лісотвірних видів. 
     Головний лісничий ДП «Білокоровицьке ЛГ» Житомирського ОУЛМГ Ігор Тараканець зосередив увагу на проблемах знищення деревних і травянистих видів рослин на лісових ділянках після незаконного видобутку бурштину, необхідності пошуку шляхів і методів відтворення насаджень.

     Головний лісничий ДП «Клесівський лісгосп» Рівненського ОУЛМГ Олег Овчинніков звернув увагу учасників конференції на необхідності розробки рекомендацій з відновлення лісових ділянок ушкоджених внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину. Вказав на шляхи зупинення нелегального видобутку бурштину не лише з боку лісогосподарських підприємств, але і на рівні держави та законодавчої бази.
     У своєму виступі доктор біологічних наук, професор, академік НАН України Яків Дідух (Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України) окреслив коло сучасних проблем стосовно охорони і відновлення та раціонального використання лісових ресурсів. Доповідачем наведено фактори негативного впливу на ліси України та висвітлено роль таких факторів, як нераціональне лісокористування, знищення місцезростань представників раритетної флори лісів й лісових угруповань, порушення унаслідок лісових пожеж, нелегального видобутку бурштину і запропоновано заходи подолання негативних наслідків впливів на ліси України. 

     Виступ кандидата біологічних наук, старшого наукового співробітника Миколи Гапоненка (Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України) було присвячено проблемам комплексного збереження генетичного різноманіття раритетних видів рослин поза межами їхнього природного середовища, за рахунок формування колекцій у ботанічних садах та наукових установах. Висвітлено роль ботанічних садів України та світу у збереженні десінентної флори, наголошено на необхідності формування мережі наукових установ для ефективності здійснення окреслених заходів.
     Доповідь кандидата біологічних наук, доцента Віталія Коломійчука (Ботанічний сад ім. акад. О.В. Фоміна КНУ ім. Тараса Шевченка) стосувалась лісової рослинності Чоробильського радіаційно-екологічого біосферного заповідника з огляду на сучасну структуру лісового фонду, факторам антропічного впливу на лісові масиви та перспективам використання природних комплексів зони відчудження у якості природоохоронної території міжнародного значення.

     Питання збереження унікальних генотипів лісових культур та багатовікових дерев in vitro висвітлили доцент кафедри ботаніки, дендрології та лісової селекції Світлани Білоус та завідувач лабораторії біотехнології рослин, ВП НУБіП України «Боярська лісова дослідна станція» Оксани Чорнобров. Вони представили результати багаторічної праці та показали, які переваги мають біотехнологічні підходи при розмноженні деревних видів рослин.
     Оригінальний погляд на процеси формування біоценозів в умовах штучно створених бучин представив доцент кафедри ботаніки, дендрології та лісової селекції Артур Ліханов. Головний акцент у доповіді було зроблено на тому, що в природних умовах рослина представляє собою складну динамічну систему, стабільність якої забезпечується наявністю збалансованих компонентів.
     У доповіді кандидата біологічних наук, провідного наукового співробітника Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України Віталія Смаголя охарактеризовано сучасний стан та напрямки трансформації фауністичних комплексів хребетних тварин на територіях, де проводився видобуток бурштину. Проаналізовано ступінь трансформації екотопів та можливість їхнього подальшого заселення представниками фауни Українського Полісся, запропоновано заходи з рекультивації порушених територій для створення оптимальних умов відтворення представників тваринного світу на порушених територіях.

  

     Основні наукові та практичні напрацювання знайдуть своє втілення в організації заходів щодо відтворення лісових ділянок, покращення роботи об’єктів природно заповідного фонду України.
     Конференція ухвалила рішення, згідно якого видобуток бурштину на Поліссі через його поверхневе залягання ведеться нелегально, кустарним способом з максимальною шкодою для природних екосистем.

     Враховуючи, що Україна займає друге місце у світі за запасами бурштину, як за його кількістю, так і якістю, врегулювання законного добутку бурштину є нагальним, в той же час потрібно враховувати:

  • посилення кримінальної відповідальності за незаконний видобуток та скупку бурштину;
  • необхідність організації ринку бурштину та створення бурштинової біржі, що допоможе визначити об’єктивну ціну та його реалізацію виключно на ринкових умовах;
  • зацікавленість, в тому числі економічну і соціальну, місцевих громад у легалізації видобутку бурштину;
  • прозорий порядок реалізації ліцензій на видобуток бурштину за обов’язкової рекультивації земель.

     Значні площі порушених земель, які потребують рекультивації в трьох поліських областях складають більше 5,5 тис. га. Для відновлення лісів на цих територіях потрібно:

  • визначитись з категоріями земель і перевести їх з лісових до не лісових; провести комплексну оцінку їх екосистемних послуг;
  • провести комплексний аналіз ґрунтів;
  • провести аналіз втрат рослинного різноманіття; наявність видів рослин і тварин, занесених до Червоної книги України (2004), рослинних угрупувань, занесених до Зеленої книги України (2009), цінних біотопів;
  • акцентувати увагу важливості аборигенних трав’янистих рослин як компоненту лісового фітоценозу у відновленні лісів;
  • визначити території для проведення лісомеліоративних робіт, особливо де видобування проведено гідромеханічним методом;
  • визначити території де потрібно провести рекультивацію з покращенням ґрунтів, що потребуватиме значних фінансових витрат;
  • визначити ділянки, де можливо сприяти природньому поновленню лісів, а де є необхідність виключно штучного тривалого створення лісів;
  • врахувати витрати на рекультивацію при формуванні пропозицій і реалізації дозволів на видобуток бурштину;
  • врахувати, що постанова КМУ від 30.11.2016 р. №1063 є виключно наміром і не забезпечила ні законності видобутку, ні рекультивації земель.

     Це рішення направили в робочу групу Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування для врахування в підготовці законодавчих актів. А з врахуванням необхідності досліджень з визначення стійких генотипів деревних рослин, розробки стимуляторів для використання в лісових розсадниках звернулись до ректора університету Станіслава Ніколаєнка з пропозицією організації міжінститутської біотехнологічної лабораторії.

Ірина Білоус
 

Захисти дисертаційНабір на навчання (синій)_2015Регіональні навчальні заклади (синій)

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook