Як безпілотники землю допомагають впорядковувати?

21 лютого 2019 року
факультет землевпорядкування НУБіП України
Останнім часом безпілотні літальні апарати все завзятіше підкорюють сфери людської діяльності. Військова справа, енергетика, кіноіндустрія, сільське та лісове господарство й інші галузі вже не уявляють свій подальший розвиток без цих технологій. Не виключенням є геодезичні та землевпорядні роботи де безпілотники впевнено допомагають отримувати інформацію про земельні ресурси, проводити моніторингові та оцінювальні роботи тощо.
Саме тому 21 лютого 2019 р. на факультеті землевпорядкування зібралися провідні експерти, виробничники та вчені для обговорення технічних і правових аспектів використання безпілотних літальних апаратів для потреб геодезії та землеустрою, зокрема, під час проведення інвентаризації земель населених пунктів та здійсненні робіт із землеустрою. Даний захід зібрав понад 50 учасників з вищих навчальних закладів, держаних установ, організацій та приватних компаній.
 

До присутніх із вітальним словом звернувся декан факультету землевпорядкування Тарас Євсюков. Він зазначив, що за оперативними даними Держгеокадастру в Україні налічується 28 670 населених пунктів (без врахування АР Крим), з них встановлено межі у 21 529 населених пунктах, що складає 75,1 % від їх загальної кількості. Водночас, до Державного земельного кадастру внесено відомості лише про межі 1850 адміністративно-територіальних одиниць (близько 6% від загальної їх кількості), тому роботи для землевпорядників вистачає – як для інвентаризації земель тисяч сіл, селищ і міст України так і для їх впорядкування.
Наступним слово тримав голова ВГО «Асоціація фахівців землеустрою України» Анатолій Полтавець. Він наголосив, що тема сьогоднішньої зустрічі вкрай актуальна для землевпорядників та геодезистів адже використання безпілотників суттєво знижує вартість робіт, скорочує терміни проведення інвентаризації земель населених пунктів та об’єднаних територіальних громад. Анатолій Полтавець також нагадав, що традиційно трансляцію круглого столу можна переглянути на офіційній сторінці ВГО «Асоціація фахівців землеустрою України» у соціальній мережі Facebook, а глядачі можуть долучатися до обговорення і ставити питання нашим експертам.
Потому запросили до слова Наталію Фіялчук, директора ТОВ «Подільський земельний центр». Вона охоче поділилася практичним досвідом виконання робіт з інвентаризації земель проведених у більш ніж 30 населених пунктах загальною площею понад 20 тис. га та акцентувала увагу на головних проблемах, які виникали під час виконання цих робіт. По-перше, більшість вихідних даних, які повинен надати замовник для проведення інвентаризації є матеріалами з державного фонду документації із землеустрою та відомостями, які є тільки у кадастрі. Тож, для швидшого отримання результату при зборі вихідних даних необхідно надати замовнику технічну допомогу (сканувати акти, шукати документацію в архівах тощо). По-друге, виникають проблеми при узгодженні із замовником меж інвентаризації. Згідно із законодавством можна проводити інвентаризацію адміністративно-територіальної одиниці, а також і її частини (окрема вулиця, квартал, будь-яка частина населеного пункту, яка цікавить замовника). Але як правило, частину населеного пункту інвентаризують громади, у яких не вистачає коштів на повну інвентаризацію, або якщо вони хочуть навести лад в якійсь її зоні. По-третє, виникають проблеми при відображенні комунікацій, які не можливо візуалізувати при проведенні зйомки (водопроводи, газопроводи, каналізація, підземні комунікації, леп тощо), адже далеко не всі відомства та організації мають актуальні дані про інженерні мережі. Нерідко на практиці виникають проблеми з погодженнями технічної документації територіальними органами, які вже реорганізовані, але фактично ще працюють. Наразі, вартість проведення робіт з інвентаризації земель населених пунктів з використанням безпілотників стартує з 600 грн з одного гектару, а за сприятливих умов такі роботи будуть завершені протягом двох місяців. Для прикладу у Хмельницькій області 1450 населених пунктів, а їхній середній розмір – 210 га. Мовою грошей, в середньому вартість таких робіт для середньостатистичного села Хмельниччини – від 130 тис. грн. В кінці доповіді Наталія Фіялчук висловила сподівання, що кількість проблемних питань буде меншою, оскільки такий вид документації із землеустрою, як інвентаризація земель, набуває все більшої популярності.
Наступним виступив Сергій Гурман, інженер-фотограмметрист, інженер-геодезист ТОВ «КАЙЛАС А». Він представив блок-схему інвентаризації земель з використанням безпілотників і розповів про технічні характеристики "білого птаха", який може перебувати у польоті до 100 хвилин. Така аерозйомка має свої переваги: велике просторове розширення знімків, висока періодичність зйомки та оперативність, низька собівартість, економічна доцільність на невеликих площах, висока швидкість отримання готових результатів (ортофотоплан, ЦММ), зйомка в складних умовах без ризику для життя (гірська місцевість, болота, та ін.). Технології його компанії дозволять зняти за добу до 5000 га у літній період і до 2000 га у зимовий.
Тетяна Мацієвська, інженер-землевпорядник ТОВ «Подільський земельний центр», у своїй доповіді привернула увагу учасників на перевагах сучасних геоінформаційних систем при проведенні інвентаризації земель для розробників і, в першу чергу, для замовників, які чекають на якісний та зручний у користуванні кінцевий продукт. Основною одиницею інвентаризації земель та просторових даних в ГІС є земельна ділянка. Векторизувавши на основі аерофотознімків та польових топографо-геодезичних робіт всю територію об’єкту інвентаризації в розрізі земельних ділянок створюється “просторова основа” для внесення необхідної інформації, зазначає Тетяна Мацієвська. Сюди можна віднести не тільки атрибутивну інформацію, але й просторову, наприклад склад угідь в межах земельних ділянок, наявність інженерних мереж, обмежень тощо.
Фахівці ТОВ «Архізем», архітектор Надія Гудима та керівник землевпорядного підрозділу Віталіна Волканова у своєму виступі звернули увагу на важливості містобудівної документації при зміні меж населених пунктів. Сьогодні головним стимулом для зміни меж адміністративно-територіальних одиниць переважно виступає природне прагнення багатьох органів місцевого самоврядування збільшувати територію своїх населених пунктів з метою розширення власних управлінських повноважень, пов’язаних із розпорядженням нерозподіленими землями державної власності, а також створення передумов для освоєння нових територій для містобудівних потреб.
Крім того, вони торкнулися проблеми правового забезпечення встановлення (зміни) меж населених пунктів, оскільки встановлення та зміна меж адміністративно-територіальних одиниць є однією з найважливіших функцій управління в галузі використання й охорони земель. Відсутність меж або їхнє необґрунтоване визначення не тільки суттєво ускладнює діяльність цих органів, а й призводить до виникнення численних порушень чинного земельного законодавства під час розпорядження землями, недоотримання місцевими бюджетами грошових надходжень, провокує виникнення спірних і конфліктних ситуацій.
Роман Балабаник, директор ПП «КАЙЛАС К», в своєму виступі детально розглянув практичні проблеми при зміні меж населених пунктів.
Під час дискусії представник компанії DroneUA Февзі Аметов зупинився на правових аспектах використання безпілотних літальних апаратів в Україні, його підтримав Антон Куценко та Ігор Григор’єв. В обговоренні взяли участь Богдан Шаманський, Олексій Куценко, Андрій Денисов, Андрій Галайда, Петро Дячук, Тетяна Марун та ін.
Приємно, що подібні зустрічі на факультеті землевпорядкування вже традиційно стали відкритим майданчиком для професійної дискусії та обміну досвідом серед галузевих експертів, відомих вчених, виробничників, аспірантів, магістрів та дають можливість знайти відповіді на актуальні питання у галузі геодезії та землеустрою.
 
 

Людмила Гунько,

доцент кафедри землевпорядного проектування

 
Набір на навчання (синій)_2015Регіональні навчальні заклади (синій)Захисти дисертацій

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook