Нова методика оцінки просторової неоднорідності продуктивності земель на полях з мікрозападинами: застосування на прикладі університетських господарств

9 лютого 2019 року

     Професор Володимир Стародубцев (кафедра кафедри загальної екології та безпеки життєдіяльності) у тандемі з доцентом Русланом Басарабом (кафедра комп’ютерних наук) розробили методику оцінки просторової неоднорідності продуктивності земель на полях з мікрозападинами. Тривалі наземні дослідження у науково-дослідних господарствах університету виявили цю важливу наукову і економічну проблему, а використання аерокосмічних матеріалів дозволило згенерувати багаторічні результати у перспективну методику, придатну для впровадження в зоні Правобережного Лісостепу України.

     Аналіз часових рядів космічних знімків Сентінел 2а і 2в дав змогу визначити оптимальні строки картування полів за цим показником з настанням весни як на посівах озимих культур, так і полях під ярі культури. А класифікація зображень знімків конкретизувала просторове розміщення мікрозападин, їх розміри, частки від загальної площі полів.

     Неоціненну допомогу у дослідженні дронами водного режиму ґрунтів у таких западинах та розумінні процесів, які у них відбуваються, надала кафедра автоматики та робототехнічних систем ім. акад. І.І. Мартиненка (професор Віталій Лисенко та доцент Дмитро Комарчук). Саме часові ряди знімків квадрокоптером дозволили кількісно визначити тривалість періодів затоплення рослин озимої пшениці та пригнічення їх стану аж до повної загибелі.

     Спостереження за подальшою вегетацією озимої пшениці на полі із западинами велися за активної участі аспіранта І. Власенко та студентів-дипломників С. Криворучко і О. Криволапа. Вони показали, що пригнічення рослин пшениці у період весняного затоплення було практично незворотне, зате у западинах активно розвивались бур’яни.

     У зоні типових чорноземів Україна втрачає більше 1 тони зерна пшениці на кожному гектарі посівів на рівнинах з мікрозападинами. Тільки у 2017 році НДГ НУБіП отримали на 700 т. пшениці менше саме через малу врожайність у мікрозападинах. А у 2018 р. лише на одному полі біля селища «Гвардійське», де впроваджувалось мікробіологічне добриво «Екстракон» (розробник – проф. Микола Патика) за досить високої середньої врожайності озимої пшениці (71 ц/га) у глибоких западинах врожай був лише 27,7 ц/га, зате на рівних ділянках поля він перевищував 84 ц/га. Отже, через вплив мікрозападин господарство отримало лише на цьому полі на 236 т пшениці менше, ніж потенційно можливо. У цілому ж для Правобережної України цей ресурс стає дуже суттєвим.

     Це свідчить про нагальну необхідність картування земель за показником просторової неоднорідності продуктивності полів, враховувати цей показник при грошовій оцінці земель, уточнювати великомасштабні і детальні ґрунтові карти. Терміновим стає і пошук заходів щодо ослаблення такої негативної дії мікрозападин на продуктивність земель. Саме тому нашими партнерами у дослідженнях стали і фахівці кафедри сільськогосподарських машин та системотехніки ім. акад. П.М. Василенка.

 Володимир Боголюбов,
завідувач кафедри загальної екології
та безпеки життєдіяльності

Регіональні навчальні заклади (синій)Захисти дисертаційНабір на навчання (синій)_2015