Гаряча професійна дискусія на факультеті землевпорядкування

     Чергову серію круглих столів з актуальних питань геодезії та землеустрою, які вже стало традицією проводити на факультеті землевпорядкування, розпочато, а план і тематику заходів на перше півріччя 2019 року погоджено із співорганізаторами – Асоціація «Земельна спілка України» та ВГО «Асоціація фахівців землеустрою України».

     Тож 7 лютого 2019 року двері факультету землевпорядкування гостинно були відкриті для експертів з Науково-дослідного інституту геодезії та картографії, представників Центру Державного земельного кадастру, членів громадських організацій, науковців і викладачів столичних вишів, виробничників, аспірантів і магістрів. Цього разу понад 50 учасників обговорили найгостріші проблеми топографо-геодезичного забезпечення землеустрою та земельного кадастру, а сам захід, як вже заведено, транслювався у мережі Facebook (посилання тут).

     Спершу декан факультету землевпорядкування Тарас Євсюков представив експертів, після чого з вітальними словами до учасників круглого столу звернулися голова ВГО «Асоціація фахівців землеустрою України» Анатолій Полтавець та президент Асоціації «Земельна спілка України» Андрій Кошиль, закликавши учасників до плідної співпраці.

     Найпершим експертним виступом була спільна доповідь директора НДІ геодезії та картографії, професора Юрія Карпінського та його заступника з наукової роботи професора Анатолія Лященка. У ній авторитетні фахівці намагалися дати відповіді на питання остаточного переходу на систему координат УСК-2000 та як назавжди позбутися "накладок" та "розривів" у земельному кадастрі? Які ж площі потрібні у земельному кадастрі та які допуски потрібні у землевпорядних роботах? Окремо висвітлив Юрій Олександрович питання щодо точності визначення площі земельної ділянки, необхідності введення допусків на визначання площі, розглянув як працюють еластичні мережі, акцентував увагу присутніх на підході до формування земельно-кадастрового покриття та методиці виправлення похибок топології в середовищі ArcGIS. На завершення він наголосив на необхідності виконання пілотного проекту по вирівнюванню меж земельних ділянок та формуванню земельно-кадастрового покриття з рівнем топології «Планарний граф».

     Наступним презентував дослідження щодо точності визначення площ територій в середовищі комерційних ГІС таких як ArcGIS, QGIS та MapInfo Данило Кінь, інженер науково-дослідного інституту геодезії і картографії.

     Своє бачення щодо проблем топографо-геодезичного забезпечення землеустрою в Україні висловив завідувач кафедри землевпорядного проектування Андрій Мартин. Він зазначив, що більшість меж земельних ділянок як об'єктів нерухомого майна взагалі ніяк не позначені на земній поверхні, а більшість накладок у земельному кадастрі – результат повної закритості та непублічності кадастрової системи до 2013 року, адже були відсутні засоби незалежного контролю якості геоданих, що вносяться до кадастру, а масові зміни геометричних характеристик ділянок вже неможливі – тепер це характеристики майна, що належить мільйонам окремих власників. Тому без згоди кожного окремого власника змінювати характеристики ділянок протиправно. Експерт вкотре наголосив на відсутності публічного доступу до координат, що є конкурентною перевагою для державного комерційного підприємства, що адмініструє Державний земельних кадастр. Висловив думку, що держава не може дозволяти або забороняти застосовувати геопросторові дані, оскільки жодним чином не впливає на науково-технічний прогрес і не контролює технології одержання геопросторової інформації, і загалом створює занадто багато штучних адміністративних перешкод для застосування сучасних технологій одержання геопросторових даних (апаратури GNSS, БПЛА тощо), а сертифікація інженерів-геодезистів є штучним бар'єром для обмеження економічної конкуренції, оскільки вона не створює жодних гарантів для замовників та не дозволяє ефективно контролювати якість робіт. Тому варто оновити топографічну основу на всю територію країни та забезпечити відкритий і безперешкодний доступ до неї через зручні веб-інтерфейси, а також зобов'язати усі органи влади забезпечити публічність геопросторових даних, та забезпечити належне підтримання Державної геодезичної мережі й створити державну GNSS-мережу із безкоштовним доступом до її сервісів, що дозволить забезпечити здорову конкуренцію у галузі.

     Продовжив жваву експертну дискусію голова правління ГО «Центр геопросторових даних» Андрій Тарнапольський. Він детально розповів про стан топографо-геодезичного та геоінформаційного забезпечення в Україні. На його думку, він визначається станом актуальності та достовірності матеріалів. За цими критеріями, в Україні взагалі відсутні картографічні матеріали всього масштабного ряду, який відноситься до повноважень Держави. Експерт підкріпив вищесказане наочними прикладами. Андрій Віліанович вбачає єдиний напрям, в якому спостерігається явний прогрес – це геодезичне забезпечення землевпорядних робіт, оскільки УСК 2000 забезпечила реальне підвищення точності виконання топографо-геодезичних і землевпорядних робіт, і в умовах межових конфліктів це є важливим важелем підвищення якості як робіт так і даних.

     Член Ради Асоціації «Земельна спілка України» доцент Петро Жолкевський у своєму виступі торкнувся проекту Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення інвентаризації земель», який оприлюднений на офіційному веб-сайті Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру. Експерт частково не погодився з окремими положеннями даного Порядку та закликав учасників семінару до активного обговорення та внесення зауважень і пропозицій.
     Енергійним та емоційним було обговорення. Спеціалістам були поставлені питання, а в обговоренні активну участь взяли професор Анатолій Лященко доцент кафедри геоінформатики КНУ Т.Шевченка Петро Крельштейн, Андрій Кошиль, Павло Урсуляк та ін.

     Пропозиції щодо дискусійних питань, які були підняті на семінарі, будуть узагальнені та направлені до відповідних органів державної влади.

Наталія Мединська,
доцент кафедри земельного кадастру