Цікаві факти про підготовку землевпорядників у день їхнього професійного свята

10 березня 2018 року

     Кожну другу суботу березня шанують люди професії землі, адже з 1998 року українці святкують День землевпорядника. Але, насправді, землевпорядник (землемір) – це одна з найдавніших професій. В Україні до початку земельної реформи таких фахівців готували лише декілька вишів. Потому в багатьох навчальних закладах стало престижним вести підготовку землевпорядників, так би мовити, «бути в тренді» сьогодення, не дивлячись на те, що не всі університети мають необхідну технічну і кадрову складову.

     Цікавий факт відкрив професор КНУ ім. Тараса Шевченка Володимир Сергійчук, який оприлюднив деякі документи Уряду УНР, а саме, що Уряд дбав про кваліфіковані кадри для українського села, адже ще тоді усі усвідомлювали, що Україна – це житниця Європи. Саме тому Уряд Директорії на чолі з Симоном Петлюрою, готує проект Закону про відкриття в Києві Сільськогосподарської академії. Нажаль, ці плани так і залишились на папері. Проте, варто знати, що ще тоді, серед запланованих 6 факультетів, мав місце і Межовий факультет. Серед навчальних дисциплін, які мали вивчати: українська та іноземна мови, фізика, хімія, механіка, геодезія, вища геодезія, описова та сферична астрономії, загальна та фізична географії, картографія, креслення і малювання, економіка, каліграфія, ґрунтознавство і бонітіровка ґрунтів, фотограмметрія, лісівництво, агрономія та основні земельні поліпшення. Цікаво, що більша половина з цих дисциплін (з дещо осучасненими назвами) вивчаються і тепер.

     А чи відомо вам, що перший випуск інженерів-землевпорядників в НУБіП припав на знаковий для країни день – 28 червня 1996 року?
     Наші випускники займають високі державні посади, неодноразово очолювали Держгеокадастр та його регіональні підрозділи, успішно ведуть бізнес та є затребуваними на ринку праці.
     Проте, сьогодення диктує нові вимоги до підготовки фахівців з геодезії та землеустрою, адже більше 40 вузів пропонує своїх випускників. Але чому роботодавці обирають вихованців факультету НУБіП України????

     Звісно, що провідний навчальний заклад, яким є НУБіП, повинен йти не лише в ногу з часом, а й бути на крок попереду. Конкуренція вимагає переходити на нове, сучасне бачення підготовки фахівця. Саме тому, колектив факультету землевпорядкування, на чолі з деканом Тарасом Євсюковим запроваджує нові форми і напрямки навчального процесу тісно співпрацюючи з радою роботодавців, громадськими організаціями у сфері землеустрою і геодезії. Останні десятиріччя у світі відбувається надзвичайно інтенсивний розвиток нових технологій одержання інформації про просторові характеристики об’єктів на поверхні Землі, в тому числі засобами дистанційного зондування, супутникової навігації, геоінформаційного моделювання, штучного інтелекту тощо. Завідувач кафедри землевпорядного проектування Андрій Мартин переконаний, що суцільна інформатизація охопила сферу кадастрової-реєстраційної діяльності, землеустрою та оцінки нерухомості. Наслідком цієї «науково-технічної революції» стають, серед іншого, разючі зміни на ринку праці, адже інженерні навички та вміння геодезистів, землевпорядників, фотограмметристів, картографів, які ще двадцять років тому могли вважалися вельми затребуваними, сьогодні досить швидко «застарівають» та втрачають актуальність. А важливим завданням для колективу факультету землевпорядкування НУБіП стає системний аналіз світових трендів, за якими геодезія та землеустрій розвиватимуться у найближчі десятиріччя, а також розроблення на цій основі програм підготовки та перепідготовки фахівців, які дозволять у подальшому зберігати конкурентоспроможність на вітчизняному, європейському і глобальному ринках праці.

     Саме тому, на часі, потрібно змоделювати головні тренди розвитку геодезії та картографії, землеустрою, геоінформатики, дистанційного зондування Землі, кадастрово-реєстраційної діяльності та оціночної діяльності, а також управління у галузі земельних відносин, які обумовлюють напрями модернізації геодезичної і землевпорядної освіти.

     Перші кроки до цього вже зроблені. За допомогою роботодавців та керівництва університету активно оновлюється геодезичний парк, замінюється застаріла комп’ютерна технічка на більш сучасну і потужну, ведеться моніторинг якості освітнього процесу, проводяться науково-практичні заходи, організована Школа професійності майстерності тощо. Значна увага приділяється міжнародному стажуванню, залученню студентів-іноземців і провідних європейських вчених до викладання нашим студентам.

     Яким має стати зміст навчання у галузі «Геодезія та землеустрій», аби випускники навчальних закладів стали успішними, затребуваними та високооплачуваними професіоналами? Очевидно, що слід дотримуватися таких принципів:

  • не менше 80% навчання має бути присвячене тому, що буде завтра, а не тому, що було вчора, хоча це й позбавляє більшість викладачів їх «зони комфорту»;
  • навчальні програми мають бути безжально очищені від застарілого та непотрібного матеріалу, який не має практичного застосування;
  • найкраще, що Університет може дати студенту – це вміння критично мислити, не довіряти догмам, бути інтелектуально мобільними;
  • під час навчання студент повинен «доторкнутися» до всіх найбільш прогресивних технологій, які визначатимуть майбутнє галузі у середньостроковій перспективі, аби бути готовим до їх практичного застосування;
  • практичне навчання повинно бути побудоване так, щоб студент без «доучування» зміг відразу самостійно працювати у галузі.

     З першого погляду, може здатися, що ми різко «ламаємо» класичні традиції підготовки землевпорядника. Проте, це вимушені зміни, які неодмінно потрібно робити задля підготовки фахівців високого ґатунку.
     Наостанок, в честь професійного свята, хочемо побажати усім землевпорядникам наснаги і творчого пошуку в реалізації усіх задумів!

Людмила Гунько,
доцент кафедри землевпорядного проектування

Набір на навчання (синій)_2015Захисти дисертаційРегіональні навчальні заклади (синій)

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook