Михайло Муштрук: виробництво альтернативних видів палива необхідне для збереження екологічної безпеки і отримання додаткових енергоресурсів

17 травня 2016 року

     У переддень відзначення Дня науки ми започатковуємо серію бліц-інтерв’ю з нашими молодими вченими, наступним поколінням науковців, які будуть рухати вперед вітчизняну економіку і Україну.

   

        Серед них – кандидат технічних наук, асистент кафедри процесів і обладнання переробки продукції АПК Михайло Муштрук. Він займається проблемою виробництва альтернативних видів палива сім років. І переконаний: при належній увазі, насамперед керівництва нашої держави, до заміни відповідних традиційних видів палива такими, що виробляються з нетрадиційних джерел та видів енергетичної сировини, Україна має дуже гарні перспективи в цьому напрямку. Чому саме цьому питанню він присвятив свою кандидатську і обрав шлях науковця – наша сьогоднішня розмова.

— Чому з усіх можливих варіантів Ви обрали саме шлях науковця?

     — Якось, коли ще був студентом, потрапив на велику наукову конференцію. З-поміж усього, що я там почув, найбільше зацікавила доповідь вченого, який розповідав про використання альтернативних джерел енергії в країнах ЄС. Тож я підійшов до нього поспілкуватися після виступу. Саме це, мабуть, і стало поштовхом до того, аби обрати шлях науковця.

— Ваша наукова тематика «Процеси переробки вторинних ресурсів переробних і харчових виробництв у альтернативні види палива». Чим зумовлений такий вибір?

     — Енергетична криза зачепила майже всі країни світу, не обійшла вона і Україну. А тому почали активно впроваджуватись альтернативні енергоресурси. Тільки на м’ясопереробних підприємствах України щорічно накопичується близько 200 тисяч тонн тваринних жирів, на заводах з виробництва м’ясо-кісткового борошна – близько 100 тисяч тонн. А якщо врахувати переробку шкіри, птахопереробні цехи, заклади ресторанного господарства, то ця цифра наближається до 800 тисяч тонн. Стає зрозумілою потреба їх утилізації задля збереження екологічної безпеки і отримання додаткових енергоресурсів. Тому розробка технологій і обладнання для переробки вторинних ресурсів переробних і харчових виробництв у рідке біопаливо стала дуже актуальною. Її я і обрав темою для досліджень.

— Яка прикладна цінність Ваших досліджень?

     — Це створення та дослідження нових процесів переробки тваринних жирів та їх відходів у альтернативне паливо для дизельних двигунів, пічне паливо, корм для худоби і птиці, добрива для сільськогосподарських підприємств, змащувальних матеріалів для машин і металообробних верстатів та їх апаратурне оформлення. Розробка технологічних регламентів на глибинну переробку жирів.
     Прикладного значення набудуть розробки нових апаратурно-технологічних схем виробництва, технологічних регламентів на виробництво інноваційної продукції, засоби автоматизованого проектування і установок для переробки жировмісних відходів, виготовлення експериментальної установки для синтезу рідких біопалив. Над цим я зараз працюю.

— Хто з наставників відіграв найбільшу роль у виборі напряму пошуку?

     — Насамперед, це керівник моєї кандидатської роботи – завідувач кафедри процесів і обладнання переробки продукції АПК професор Юрій Сухенко. З вдячністю згадую і доцента Руслана Шатрова, який відіграв велику роль у моєму науковому становленні.

— Про що мрієте сьогодні?

     — Тут все дуже просто: про мирне небо над головою.

Розмову вела Ірина Білоус
 

Регіональні навчальні заклади (синій)Захисти дисертаційНабір на навчання (синій)_2015

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook