6 грудня – День Збройних Сил України

6 грудня 2023 року

Одним із найважливіших атрибутів державності, гарантом безпеки та свободи України є її Збройні сили. 6 грудня українці відзначають одне з найважливіших національних свят – День збройних сил України. Щодня тисячі бійців ЗСУ захищають країну на передовій, охороняють її кордони на землі, у воді та в повітрі – rada.gov.ua.

День Збройних Сил України – загальне професійне свято всіх українських військовослужбовців – давно заслужило всенародну повагу і шану з боку офіційних державних структур усіх рівнів. Цей День приурочений до дати прийняття Закону незалежної України від 6 грудня 1991 р. «Про Збройні Сили України». Саме свято День Збройних Сил України було встановлено у 1993 р. постановою Верховної Ради України від 19 жовтня № 3528-XII – dilovamova.com. Збігається з початком Першого Зимового Походу армії УНР (6 грудня 1919 – 6 травня 1920 рр.).

ЯК ВИНИКЛА ІДЕЯ ВІДЗНАЧАТИ ДЕНЬ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ?

Історію наших Збройних Сил неможливо відокремити від історії України, яка дуже довго та не завжди успішно намагалася вибороти незалежність. Національні збройні сили почали формуватися ще на початку минулого століття.

СІЧОВІ СТРІЛЬЦІ

Першим таким військовим утворенням можна вважати Українських січових стрільців, що згодом навіть стали героями народних пісень. Цей легіон, що складався з патріотично налаштованих добровольців, був створений у 1914 р. Головною Українською Радою.

І хоч стрільці воювали в складі Австрійської армії, вони були першим власне українським збройним формуванням. Українські січові стрільці протистояли російській імперії в Першій світовій війні та мали національну символіку, власну форму одягу, окрему систему відзнак. Офіційною мовою у війську була українська.

Сьогодні на честь січових стрільців названо 223 зенітний ракетний полк, який захищає західну частину України від російських повітряних атак – napensii.ua.

Січові стрільці

УКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА

У щойно створеної молодої Української Народної Республіки було багато зовнішніх ворогів. Тож у 1917 р. з воїнів-українців, що раніше служили в протидіючих арміях – російській та австро-угорській, – а також з добровольців було сформована армія Української Народної Республіки. Навесні 1918 р. їй вдалося витіснити більшовицькі війська з рідної землі.

УНР існувала недовго. 29 квітня 1918 р. відбувся так званий гетьманський переворот, коли до влади в Україні прийшов генерал Павло Скоропадський. Українське військо було скорочене.

Восени 1918 р. Армія УНР стала поступатися радянським військам та в лютому 1919 р. залишила Київ, а в квітні відступила на Правобережжя.

Наприкінці 1919 р. армією УНР було здійснено так званий Перший зимовий похід, що по суті був партизанським рейдом в тилу більшовицької армії та армії Денікіна. Зазнаючи поразок у боях з червоноармійцями, армія УНР в кінці осені 1920 р. відступила за Збруч, а в 1924 р. припинила своє існування.

Армія УНР

ГЕТЬМАНАТ

Гетьман П. Скоропадський як кадровий військовий, генерал-лейтенант російської армії, не мав соціалістичних ілюзій щодо міліційного ополчення і почав творити регулярну армію. Передусім довелося долати опір німців, які говорили гетьманові: «Для чого вам армія? Ми перебуваємо тут, нічого поганого Вашому урядові всередині країни ми не дозволимо, а з приводу Ваших північних кордонів Ви можете бути цілком спокійним: ми не допустимо більшовиків. Створіть собі невеликий загін у дві тисячі людей для підтримування порядку в Києві і для охорони Вас особисто».

Саме так ситуація й виглядала на початку правління гетьмана. Переважну більшість військових частин, що перейшли йому в спадок від Центральної Ради, було ліквідовано відразу після державного перевороту. Так, за відмову присягати новій владі було розформовано полк Січових стрільців. Крім того, німці ліквідували дві так звані Синьожупанні дивізії, створені ними після укладення Берестейського миру з військовополонених колишньої царської армії української національності.

Від старих з'єднань лишився тільки Запорізький корпус, знову реорганізований у дивізію. Проте з політичних міркувань її теж планували розформувати. А поки справа до цього не дійшла, запорожців, серед яких були досить потужні антигетьманські й прореспубліканські, демократичні настрої, відправили охороняти східний кордон Української Держави. Це, можна сказати, великою мірою й врятувало з'єднання.

За цих умов, вимушений дослухатися «дружніх» порад німців, П. Скоропадський почав створювати низку військових формувань, які б мали виконувати здебільшого охоронні та церемонійні функції. Так, з'явилися: власний конвой Ясновельможного пана гетьмана всієї України (укомплектований переважно колишніми офіцерами):

піша сотня;
кінна сотня;
особиста охоронна команда (вояки якої здійснювали безпосередню фізичну охорону голови держави та членів його родини);
800-особовий загін особливого призначення (мав забезпечувати порядок у місцях перебування гетьмана, маючи для цього навіть панцерні автомобілі).

Армія, мова і віра гетьмана Скоропадського. Чому сто років тому впала Українська держава

Військові гетьмана П. Скоропадського

УПА

За часів срср українці мали за обов’язок служити в радянській армії. Під час Другої світової війни знову з’явилася надія на відновлення незалежності України. З’явилася Українська Повстанська Армія в 1942 р. і проіснувала до 1960 р. – була знищена владою СРСР після війни.

Згідно з позицією ОУН (б) офіційною датою створення УПА вважається 14 жовтня 1942 р., хоча деякі історики вважають цю дату умовно пропагандистською та переносять період заснування приблизно на пів року вперед. У травні 1943 р. загони ОУН(б) почали офіційно іменуватися «Українською повстанською армією». Ряди УПА поповнювалася за рахунок добровольців з числа ідейних націоналістів, перебіжчиків із допоміжної поліції, дезертирів з червоної армії.

Своїм головним завданням УПА декларувала підготовку потужного повстання, яке мало розпочатися в сприятливий для того часу момент, коли срср і Німеччина виснажать один одного в кровопролитній війні, а потім створення самостійної єдиної Української держави, яка мала включати в себе всі етнічні українські землі. Крім українців, яких була переважна більшість, у складі УПА воювали євреї, росіяни та бійці інших національностей.

Військові частини УПА

НЕЗАЛЕЖНА УКРАЇНА. ЗАНЕПАД УКРАЇНСЬКОЇ АРМІЇ

Після здобуття незалежності в 1991 р. Україні дісталася в спадок значна частина від радянської армії, в тому числі ядерне озброєння. Теоретично наша країна могла посісти одне з перших світових місць щодо військової могутності. Спочатку розбудова армії проводилася досить активно, але незабаром цей процес загальмувався або й зовсім зупинився.

Під виглядом реформування українське військо переживало численні скорочення озброєння та кадрового складу, а міністрами оборони незалежної України нерідко призначалися люди з російським громадянством. У результаті наша армія не розвивалася, а занепадала.

Особовий склад 55-го полку зв’язку в розташуванні частини у Рівному, 1991 рік.

Фото з архіву підполковника В. Катеринчука / «Історична правда»

ВІДРОДЖЕННЯ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

Початком нового відродження українських збройних сил став 2014 р., коли з’явилася нагальна потреба протистояти російській агресії. Довелося прискореними темпами відновлювати й кількісний склад війська, і насичувати його сучасними видами зброї.

Велику допомогу в цей період держава отримала від волонтерських організацій. Наша армія змогла відновитися на достатньому рівні та відстояти свободу рідної землі.

Зараз перед українськими військовиками чимало викликів – від протидії агресії рф до реформування відповідно до стандартів НАТО – daytoday.ua.

Зараз до складу української армії входять всі роди військ, які представлені Повітряними і Військово-морськими силами України, а також Сухопутними військами. У структуру Сухопутних військ входить армійська авіація і аеромобільні війська, механізовані і танкові війська, ракетні війська і артилерія, високомобільні десантні війська і Війська протиповітряної оборони. До структури Повітряних сил включені винищувальна і штурмова авіація, розвідувальна, транспортна і бомбардувальна авіація, зенітно-ракетні та радіотехнічні війська.

Доблесть і честь солдатів і офіцерів – у цьому справжня сила будь-якої армії. Українські військовослужбовці зберегли все це і примножили. Український воїн – надійний захисник, відданий патріот і людина, для якої честь, свобода і незалежність далеко не порожній звук – dilovamova.com.

Збройні сили України – це ті, хто дали потужну відсіч російським загарбникам, що на початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 р. мали кількісну перевагу в авіації, артилерії, ракетах різних систем та призначення, танках тощо. А вже сьогодні ЗСУ, продовжуючи протистояти ворогу, здійснюють блискучі контрнаступи, звели нанівець панування росіян у повітрі й методично та регулярно завдають їм значних втрат в озброєнні, бойовій техніці та живій силі.

Такі успіхи викликають захоплення світової спільноти й перевершують усі її очікування у відбитті російської агресії. Це стрімко наближає Україну до членства у НАТО. В Альянсі вже запровадили програму, спрямовану на забезпечення повної оперативної сумісності Збройних сил України з майбутніми союзниками.

Українська армія – це професійність, самовідданість і прогресивність. На рівні з чоловіками беруть участь у відсічі ворогу й розбудові нової армії жінки. Вони освоюють військові професії і специфічний функціонал там, де ще донедавна це було важко уявити.

За даними щорічного рейтингу від фахівців авторитетного міжнародного інформаційно-аналітичного ресурсу Global Firepower (GFP), у 2023 р. армія України посіла 15 місце за рівнем військової могутності у світі зі 140 країн, покращивши свої показники одразу на 7 позицій – ukrinform.ua.