Біостимулятори, фітогормони, продуктивність сільськогосподарських культур у центрі уваги щорічної зустрічі по проекту ECOTWINS

   Перший день зустрічі був напрочуд продуктивним, оскільки формальні доповіді змінювалися неформальним обговоренням за кавою. Всі нагальні питання відповідно до запланованих робочих пакетів розподілені на окремі завдання, які в свою чергу координатори розподіляють в свої командах. Виступи проходили відповідно до запланованого розпорядку з окремими відхиленнями від регламенту в особливо цікавих випадках.

   Офіційна частина щорічної зустрічі розпочалася з вітального слова господарів – команди UCPH. Професор BhimBahadurGhaley привітав всіх учасників, коротко розповів про план роботи та перейшов до представлення координаторів. Вони в свою чергу представили основних виконавців, що присутні на зустрічі очно, а також приймають участь у дистанційному форматі. Після представлення учасників привітальне слово взяла Оксана Тонха, як координатор проекту. Після взаємних привітань та обмінів подарунками розпочались цікаві доповіді та жваві дискусії.

   У першій частині учасники обговорили основні завдання першого пакету, що стосується безпосередньо основної мети проекту – покращити навички дослідників з НУБіП у проведення та імплементації досліджень з агроекології та інтенсифікації галузі рослинництва. Bhim Bahadur Ghaley представив основні елементи, що стосуються планування експерименту, основну ідею польових дослідів та мінімальний набір даних, що потрібно отримати для імплементації результатів. Оксана Тонха представила основні ідеї щодо проведення воркшопу з написання наукових статей, а колеги з ESCI запропонували провести його у форматі «літньої школи» залучивши туди магістрів, аспірантів та основних дослідників. Цей формат за словами Jean Yong є оптимальним, оскільки на момент проведення цього заходу дослідники матимуть необхідні дані та зможуть реалізувати отримані навички на практиці – спробувати написати наукові статті, що можуть бути опубліковані у журналах з високим Impact factor.

   Основна частина робочого часу в перший день була присвячена робочому пакету 2 – проведенню спільних польових дослідів з інтенсифікації галузі рослинництва. До обідньої перерви аспіранти UCHP - Saad Mir та Vaibhav Pradip Chaudhary представили протокол досліджень в Данії та перші результати, що вони отримали в ході досліджень. Вони відмітили, що деякі біостимулянти мали істотний вплив на біомасу рослин, а також відмічали збільшення біомаси окремих рослин саме в сумісному посіві порівняно з посівом окремих культур.

   Після обідньої перерви Богдан Мазуренко представив протокол польових досліджень в Україні та основні результати, що були отримані. Слід відмітити, що при незначних відмінностях у протоколі урожайність сільськогосподарських культур в Україні суттєво вища, ніж в Данії, а ефект від біостимулянтів відрізнявся. Професор Jean Yong відмітив, що біостимулянти впливають на продуктивність через синтез фітогормонів та зміну концентрації цих гормонів у рослині, тому детально слід дослідити механізм дії конкретних стимулянтів на продуктивність ячменю та гороху. Оксана Тонха представила ключові результати досліду – урожайність культур за різних виробничих систем, їх залежність від біостимулянтів та окреслила основні завдання на найближче майбутнє – розробку методології для оцінки придатності продукції для різних цілей використання.

    Колеги з ESCI Sahar та Alba представили основні механізми оцінки технології вирощування та використання біостимулянтів за допомогою LCC (Life Cycle Costing). Вони вказали на необхідні дані для оцінки вуглецевого сліду в польовому досліді. Наталія Ракша, науковець з ННЦ “FOREL” представила результати по оцінці одного з перспективних біостимулянтів – Fish hydrolysate за комплексом ознак, серед яких фракційний склад пептидів та очікувані викиди парникових газів при виробництві стимулянту.

   Завершився перший робочий день обговоренням вже досягнутих результатів на ниві поширення результатів та залучення стейкхолдерів до проекту за основною доповіддю Ilija Sazdovski (ESCI). Представлені були цільові показники, яких потрібно досягти до завершення проекту та наш прогрес у їх досягненні.

   У другий день консорціум продовжив розгляд планів на майбутнє, а також відвідав чудову лабораторну базу і дослідні поля Університета Копенгагена.

   Теплиці із сучасною лабораторною базою для студентів і дослідників університету просто неймовірні - тільки уявіть собі близько 1 га високоавтоматизованих теплиць із вивчення впливу світла, інтенсивності фотосинтезу, селекційно-генетичних досліджень та ін. Близько 10 кліматичних камер, сканерів росту і розвитку кореневої системи та ін.

   Лабораторна база і дослідні поля вразили наших дослідників.