Науково-практичний семінар «Досвід і перспективи застосування препаратів та добавок, що впливають на функціональний стан організму та середовище існування риби»
Науково-практичний семінар «Досвід і перспективи застосування препаратів та добавок, що впливають на функціональний стан організму та середовище існування риби»
18 вересня 2023 року
12 вересня 2023 року науково-педагогічний персонал, аспіранти та студенти зі спеціальності 207 «Водні біоресурси та аквакультура» прийняли участь в науково-практичному семінарі «Досвід і перспективи застосування препаратів та добавок, що впливають на функціональний стан організму та середовище існування риби», який проводив Інститут рибного господарства НААН України за участі фахівців та установ галузі рибництва.
Основними задачами науково-практичного семінару є формування явлень про сучасний стан наукових досягнень та передових технологій; підвищення наукового кругозору; розвиток експериментальних, практичних і творчих навичок.
Під час заходу було представлено та детально обговорено питання, пов’язані із досвідом застосування препаратів та добавок у рибництві, з метою покращення здоров’я риби.
Проаналізовано використання екологічно-безпечних сполук в аквакультурі у доповіді кандидата сільськогосподарських наук, старшого наукового співробітника Інституту рибного господарства НААН Олени Бернакевич. Пробіотики, еубіотики – живі мікроорганізми, які можуть позитивно впливати на здоров’я людини, нормалізувати склад і функції мікрофлори шлунково-кишкового тракту (найчастіше це біфідобактерії і лактобацили, здатні проявляти антагонізм проти патогенних й умовно-патогенних мікробів). Це також речовини мікробного або немікробного походження, які при природному способі введення сприяють гомеостазу за рахунок нормалізації мікрофлори у організмі; засоби підтримки балансу кишкової міклофлори на оптимальному рівні та її корекції.
Враховуючи середовище існування, визначення запропоноване для пробіотиків в аквакультурі це «пробіотичний організм можна розглядати як живий, мертвий або компонент мікробної клітини, який вводиться з кормом або водою для вирощування та приносить користь господареві, покращуючи стійкість до хвороб, стан здоров’я, продуктивність росту, використання корму, реакцію на стрес або загальну бадьорість, що досягається частково за рахунок покращення мікробного балансу господарів або мікробного балансу навколишнього середовища» (за Merrifield D.L.).
Пребіотики – це неперетравлювані компоненти їжі, які вибірково стимулюють ріст і активність захисної мікрофлори кишечника і покращують фізіологічний стан.
Розглянули вплив пробіотиків на патогенні бактерії риби, науковці та студенти слухали та приймали участь в обговоренні.
Досить змістовна доповідь кандидата біологічних наук, заступника директора Львівської дослідної станції Інституту рибного господарства НААН України Юрія Забитівського «Застосування пробіотичних препаратів для зміцнення неспецифічної резистентності організму молоді осетрових риб». Неспецифічна резистентність риб – стійкість, опірність і несприйнятливість організму риб до будь-яких факторів зовнішнього впливу – інфекцій, токсинів, забруднення, паразитів і ін. Це комплексна дія усіх біохімічних процесів організму, спрямованих на збереження гомеостазу (стабільність внутрішнього середовища).
Актуальність проблеми полягала в тому, що відтворення осетрових риб можливе завдяки використання рециркуляційних аквакультурних систем (РАС). Умови в РАС пов’язані з інтенсифікацією, а саме з підвищенням щільності посадки, годівлею штучними кормами з вмістом компонентів, які б ніколи не трапилися цим рибам в природі. Це та інше, спричиняє стреси, які призводять до зниження опірності організму і виникнення хвороб різної етіології. Можливими рішеннями проблеми є медикаментозний, що спрямований на зупинку росту та знищення патогенного організму та заходи з підвищення життєстійкості організму риб.
Не менш цікавою та дискусійною була доповідь кандидата сільськогосподарських наук, наукового співробітника відділу іхтіопатології Інституту рибного господарства НААН Андрія Ващенка «Продуктивна характеристика різновікових груп коропа (Cyprinuscarpio) при введенні до складу її раціону препарату «Біо-мос». Інгредієнти: джерело протеїну чи азоту, отримане з нежиттєздатної висушеної дріжджової культури виду Saccharomysescerevisiae. Цей препарат є специфічним кормовим інгредієнтом, який призначений для тваринництва та птахівництва.
Не залишила без уваги доповідь кандидата сільськогосподарських наук, старшого наукового співробітника Інституту рибного господарства НААН Ольги Дерень «Аналіз та обґрунтування використання в кормах для риб пробіотиків, пребіотиків та синбіотиків відповідно до комплексної оцінки впливу на продуктивні, фізіологічні та біохімічні показники організму».
Конкурентоспроможність галузі рибництва щодо насичення рибного ринку продукцією вітчизняного виробництва значною мірою залежить від розв’язання проблеми кормозабезпечення.
Основними тенденціями сучасної аквакультури у світі є пошук шляхів заміни дорогих компонентів корму тваринного походження у складі комбікормів, оскільки виробництво рибної продукції інтенсивно зростає, а ресурси тваринного білка скорочуються, що призводить до підвищення вартості штучних кормів.
Кліматичні та екологічні умови вирощування найбільш поширених в Україні рослинних кормових компонентів рибних комбікормів упродовж останніх років також істотно змінились. Поживність та продуктивність багатьох культур зменшуються, а вартість зростає.
Відповідно, у сучасних умовах актуальності набула необхідність пошуку методів оптимізації використання поживних речовин корму, що зокрема надає змогу включати до складу рибних кормів білки рослинного походження, ти самим знижуючи їхню вартість.
Це, у свою чергу, обумовлює можливість розширення обсягів застосування напівінтенсивних та ресурсоощадних технологій ставової аквакультури та забезпечення при цьому економічного ефекту в результаті вирощування.
Традиційно при вирощуванні коропа використовують сухі ферменти бактеріального походження Амілосубтилін і Протосубтилін. Ферменти отримані штучним шляхом речовини, ідентичні за складом та дією тим, які виробляються травними залозами тварин. Норми їхнього введення до складу раціону залежить від цільового призначення, видових особливостей, а також від складу корму.
Цікавою для всіх присутніх була ще одна доповідь Ольги Дерень на тему «Продуктивні та фізіолого-біохімічні показники дволіток коропа за введення до раціону препарату «Актіген»».
Метою цієї роботи було науково-біологічне обґрунтування ефективності використання в кормах при вирощуванні коропа до товарних кондицій пребіотика на основі мананових олігосахаридів з огляду на продуктивні, основні фізіологічні та біохімічні показники, що входять до спектру його дії.
Про мікробні біотехнології для підвищення ефективності виробництва аквакультури та відновлення екологічного стану водойм була доповідь завідувача лабораторії біотехнології мікробного синтезу Інституту мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України, кандидата технічних наук Сергія Скроцького. Розглянули прісноводні водойми України, вплив війни на аквакультуру в Україні, обговорили основні етапи процесу відновлення екологічного стану водойм та підвищення ефективності аквакультури, інфекційні захворювання аквакультури, використання пробіотичних штамів в аквакультурі, очищення водойм.
Про вивчення протекторних властивостей пробіотиків при спільнії дії з наноматеріалами при тривалій дії на молодь риби для оцінки можливих ризиків доповіла доктор біологічних наук, професор, завідувач відділу іхтіопатології Інституту рибного господарства НААН України Наталія Матвієнко.
Доповідач наголосила, що основна мета роботи полягала у вивченні протекторних властивостей пробіотиків при знаходженні риби у водному середовищі, де є потенційні токсиканти, а оскільки особливий інтерес на сьогоднішній день представляють наночастинки, а вивчення їх взаємодії з пробіотиками представляє особливий інтерес. Акценти на вивченні комплексної дії наночастинок з пробіотиками (ПР+НЧ) на лососевих риб на стадії малька, використовуючи рибу як модель трофічного харчування у водній екосистемі.
Міжнародне співробітництво в галузі досліджень та інновацій має важливе значення для більш ефективного вирішення глобальних проблем, таких як зміна клімату або інфекційні захворювання та є основою всіх ключових орієнтирів стратегічного плану для Horizon Europe. Співробітництво за виконання цього проєкту дозволить отримувати доступ до ресурсів, ноу-хау, передового досвіду, який є в європейській науковій сфері, а також дозволити вивчити проблеми, які зараз є дуже актуальними та гострими для України в контексті екології та забезпечення продовольчої безпеки.
Науково-педагогічні працівники, аспіранти та студенти факультету тваринництва та водних біоресурсів висловлюють подяку організаторам за проведення змістовного та пізнавального науково-практичного семінару. Дякуємо за цікаві, цінні доповіді. Бажаємо Вам і надалі продовжувати працювати, творити та ділитися досвідом роботи!
Ірина КОНОНЕНКО,
доцент кафедри аквакультури
Аліна МАКАРЕНКО,
старший викладач кафедри
гідробіології та іхтіології
