Подолання наслідків війни: труднощі вибору земельних ділянок для тимчасового зберігання відходів від руйнувань

  Внаслідок російської агресії масштаби руйнувань Ірпеня, Бучі, Куп’янська, Ізюма, Рубіжного, Кремінної та багатьох інших українських міст вражаючі. Деякі з населених пунктів вже не підлягають відновленню. Відбудова як частково пошкоджених так і повністю зруйнованих житлових будинків, навчальних і медичних закладів, об’єктів інженерної інфраструктури зіштовхне зацікавлені сторони з проблемами вибору земельних ділянок для тимчасового зберігання відходів від руйнувань внаслідок бойових дій.

  30 березня 2023 року факультет землевпорядкування Національного університету біоресурсів і природокористування України спільно із Асоціацією сертифікованих геодезистів України та ГО «Асоціація фахівців землеустрою України» ініціювали проведення круглого «Проблеми вибору земельних ділянок для тимчасового зберігання відходів від руйнувань внаслідок бойових дій».
  Понад 90 учасників долучилися до участі у заході, а ознайомитися із його записом можна на каналі YouTube за покликанням: https://youtu.be/1Z3LfvaWSjw.

  Декан факультету землевпорядкування Тарас Євсюков, на початку зустрічі, наголосив, що сьогоднішня тема надзвичайно актуальна і необхідна, оскільки масштаби збройної агресії рф на території України колосальні. Картини зруйнованих місць вказують на те, що зацікавлені сторони так чи інакше зіштовхнуться з проблемою вибору земельних ділянок для тимчасового зберігання відходів від руйнувань внаслідок бойових дій. Тому у колі експертів і зацікавлених сторін спробуємо дізнатися відповіді на питання:

• які відходи утворюються під час бойових дій та з чого вони складаються?
• чим вони відрізняються від будівельних відходів? Які перспективи їх переробки?
• як вибирати ділянки для розміщення тимчасових звалищ будівельних відходів, що утворені внаслідок бойових дій, і чому звичайні звалища не є варіантом?
• як обґрунтувати місце розміщення нового тимчасового звалища за «спрощеними» процедурами?
• як оцінити вплив тимчасового звалища будівельних відходів на довкілля та прилеглу забудову?
• які перспективи рекультивації тимчасових звалищ будівельного сміття, що утворені внаслідок бойових дій, та як вони можуть бути використані в майбутньому.

  Очільник ВГО «Асоціація фахівців землеустрою України» Анатолій Полтавець у своєму вітальному слові додав, що громади Київщини, зокрема Бучанська, на даний час має проблему з розширенням кладовища, не говорячи вже про земельні ділянок для складування відходів від руйнувань. Тому необхідно вирішити це питання на законодавчому рівні та передбачити використання цих відходів як вторинної сировини для відбудови доріг.
 Голова правління ГО «Асоціація сертифікованих геодезистів України» Павло Матвєєв додав, що для інструментального забезпечення вибору земельної ділянки для тимчасового зберігання відходів потрібно зробити комплекс робіт вимірювальних та землевпорядних, щоб обрати найменш придатні ділянки для подальшого використання або визначити комплекс робіт по рекультивації цих ділянок.

  Своєю думкою щодо розміщення твердих відходів на території громади поділилася експерт з питань просторового планування і розвитку територій, Тетяна Криштоп. Саме комплексний план просторового розвитку території громади може вирішити проблеми вибору земельних ділянок для тимчасового зберігання відходів від руйнувань в розділі ландшафтне планування. Тому потрібно спонукати територіальні громади до розробки цієї документації.
  Завідувач кафедри землевпорядного проектування НУБіП України Андрій Мартин, який був залучений до нормативного врегулювання проблеми утилізації відходів від руйнувань, що утворені внаслідок бойових дій, в своєму виступі відмітив що не можна прирівнювати цей вид відходів до звичайного будівельного сміття. Відходи, які залишилися після таких руйнувань, можуть містити небезпечні токсичні продукти горіння, органічні й вибухонебезпечні речовини та інші сполуки. Крім того, самі руйнування повинні бути задокументовані. Також, з правової точки зору, ці відходи є чиєюсь власністю. Тому під час утилізації треба визначити власника відходів.

  Експерт звернув увагу, що Постановою Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2022 р. № 1073 «Про затвердження Порядку поводження з відходами, що утворились у зв’язку з пошкодженням (руйнуванням) будівель та споруд внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій або проведенням робіт з ліквідації їх наслідків» визначено, що місця тимчасового зберігання слід організовувати з дотриманням вимог екологічної та пожежної безпеки, охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, а також необхідних санітарно-захисних зон, а саме: 2 км – від об’єктів водного фонду; 0,5 км – від житлової та громадської забудови, об’єктів соціальної інфраструктури; 0,2 км – від сільськогосподарських угідь, доріг загального користування та залізничних шляхів загальної мережі; 0,05 км – від лісів.
  На завершення виступу експерт підкреслив, що вибір місця тимчасового зберігання відходів від руйнувань все ж залишається проблемою.
  Член Ради Асоціації «Земельна спілка України», помічник-консультант голови підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин Сергій Біленко у своєму виступі розглянув детальніше особливості визначення земельних ділянок для розміщення місць тимчасового зберігання відходів від руйнувань внаслідок бойових дій. Згідно з пунктом 27 розділу Х “Перехідні положення” Земельного кодексу України. Місця тимчасового зберігання відходів від руйнувань, зумовлених бойовими діями, допускається без дотримання правил співвідношення між видом цільового призначення земельної ділянки та видом функціонального призначення території, визначеним відповідною містобудівною документацією, за умови що розміщення на земельній ділянці відповідних об’єктів не призведе до порушення обмежень у використанні земель (у тому числі у сфері забудови), вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та інших нормативних документів, обов’язковість застосування яких встановлена законодавством. Не допускається тимчасове зберігання відходів, якщо земельна ділянка розташована на ландшафтно-рекреаційній території, визначеній містобудівною документацією на місцевому рівні, природоохоронній території, визначеній такою документацією, або віднесена до категорії земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, земель історико-культурного призначення, земель водного фонду, а також у випадку, якщо згідно з містобудівною документацією на місцевому рівні на території, на якій розташована земельна ділянка, передбачено розміщення об’єктів освіти, охорони здоров’я, культури, соціального забезпечення, житлово-комунального господарства, цивільного захисту, військових та інших оборонних об’єктів, лінійних об’єктів інженерно-транспортної та енергетичної інфраструктури, інженерної інфраструктури меліоративних систем.

  У випадку, якщо на території, у межах якої розташована відповідна земельна ділянка, відсутня затверджена містобудівна документація на місцевому рівні, рішення приймається на підставі мотивованого висновку уповноваженого органу містобудування та архітектури сільської, селищної, міської ради щодо можливості розміщення на земельній ділянці місця тимчасового зберігання відходів від руйнувань.
  Далі до обговорення приєднався заступник директора з наукової роботи ДП УДНДІПМ «Діпромісто» Юрій Палеха. Юрій Миколайович наголосив, що зберігання відходів від руйнувань є загальнодержавною проблемою. На жаль, до загальнодержавної цільової програми використання та охорони земель зміни ще не внесені. Необхідно розробити містобудівну програму по встановленню місць зберігання відходів, а також комплексні плани просторового розвитку територій громад. Також до уваги учасників заходу він представив алгоритм розрахунку об’єму відходів від руйнувань з використанням ГІС.

  Потому до слова запросили експерта з питань управління земельними ресурсами проєкту USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку» Сергія Кубаха, який у своєму виступі зазначив, що утилізація відходів від руйнувань внаслідок бойових дій це складний і довготривалий процес. Експерт погодився, що комплексні плани просторового розвитку територій громад можуть допомогти з вибором місця тимчасового зберігання відходів.
  Аналітик аналітичного центру «Асоціації міст України» Тетяна Медвецька, підняла питання щодо проблеми з наявністю фахівців з розробки проектів рекультивації земель, які зазнали пошкоджень внаслідок бойових дій. Оскільки в Україні за попередніми даними налічується близько 9 тис га звалищ, які потребують рекультивації. Рекультивацію таких земель потрібно здійснювати протягом тридцяти років. Крім того, процес рекультивації таких земель потребує 30 тис. євро/га.

  Також були питання до законотворців щодо колізій у повноваженнях органів місцевого самоврядування у сфері управління відходами, які зазначені в Законі України «Про управління відходами» від 20 червня 2022 року № 2320-IX.
  Далі виступили представники органів місцевого самоврядування, територіальних громад. Інна Стойка, начальник відділу земельних відносин, містобудування, архітектури та державного архітектурно-будівельного контролю Балаклійської міської ради, зазначила, що в громаді є 18 га під звалищем, яке офіційно оформлено і на сьогодні заповнено на чверть. Тому проблем із складуванням відходів поки не виникає, проблеми є з населеними пунктами на околицях громади, оскільки надто затратно перевозити такі відходи на великі відстані.

  Євген Дерев’янко, т.в.о. начальника відділу земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища Шевченківської селищної ради Куп’янського району Харківської області, повідомив, що поки потужності звалища дозволяють приймати відходи із сусідніх громад.
  Заступниця директора компанії БломInfo Катерина Резнікова представила цікаве рішення за принципом замкнутого циклу та інтеграції вже використаних матеріалів. Пілотний проєкт у Гостомелі показує, як екологічно та економічно ефективно використовувати такі матеріали повторно. Після сортування 10% будівельного сміття як потенційно небезпечного відходу (такого, що містить азбест) або такого, що не підлягає повторному використанню. Решту 90% будвідходів успішно перероблено на місці. Детальніше на сайті Rubryka.com. https://rubryka.com/2023/03/28/pererobka-budsmittya-u-gostomeli/

  Головний спеціаліст відділу містобудування, архітектури та земельних відносин Дергачівської міської ради Оксана Закорко, розповіла, що значна частина громади до вересня 2022 року перебувала в окупації. Наразі ж головною проблемою для громади є заміновані території, руйнування внаслідок бойових дій також є, але проблема тимчасового зберігання відходів це питання другого плану. На першому все ж розмінування. На сьогоднішній день створені добровольчі бригади які допомагають у вивезенні сміття, розбору будівель, накриття даху та ін.

  Також, до обговорення долучилися Тетяна Олійник, начальник відділу земельних відносин Роганьської територіальної громади, Тамара Кошиль, заступник начальника департаменту екології і природних ресурсів Харківської обласної військової адміністрації, Ярослав Макєєв, спеціаліст виконавчого комітету Роганьської територіальної громади та інші.

Людмила Гунько,
доцент кафедри землевпорядного проектування