Першокурсник–агроном: війна війною, але вологу закривати потрібно

Не дивлячись на воєнні дії, людям потрібно щось їсти, годувати країну. Продовольча безпека –важлива складова нашої перемоги, але ми повинні також бути освіченими і здобувати знання.

Прийшов час польових робіт і треба обробляти земельку. Зранку на парах навчаємся, а до пізнього вечора працюю на своїй техніці на рідній землі говорить студент першого курсу агробіологічного факультету Геннадій Перескок, обробляю землю. «Працюю з батьками з дитинства», тому поле й земля в нього в душі і в крові прищеплені надійно, на все життя. Як говориться в пісні, яка стала давно гімном агробіологічного факультету НУБіП України-....гарний хлопець з села...(«Агроном – син Землі» автор Дмитро Фурманов). На таких агрономах, які з дитинства в полі, в праці базується фундамент сільськогосподарського виробництва. «Наш Чернігівський край щедрий на врожаї, як і вся Україна». Наше господарство маленьке, але знання з агрономії, допоможуть мені у його розвитку. Цього року родина фермерів планує посіяти кукурудзу та ячмінь – зернові культури.

Як говорить Геннадій, про те, що буду агрономом, мріяв ще у дитинстві. Адже це збірна спеціальність, яка вимагає знання рослинництва і ґрунтознавства (ми як раз його почали вивчати), мікробіології та селекції. На практиці агрономи повинні бути не лише освіченими людьми, а й підкованими у природничих науках (фізика, хімія, біологія). Адже справжні професіонали цієї справи вміють розбиратися у видах ґрунтів, етапах росту і розвитку рослинних культур, принципах роботи сільськогосподарської техніки та бути готовими працювати в лабораторії.

Інтерв’ю брав доцент кафедри аналітичної хімія та якості води,

Руслан Лаврик