Методологія та організація наукових досліджень в агрохімії і ґрунтознавстві. Дисципліна формує знання і вміння, що дозволяють правильно провести наукове дослідження чи виробничий експеримент з послідовним встановленням їх мети, об’єкту і предмету, плануванням і повторністю експерименту, математичною обробкою результатів для обґрунтованого формулювання висновків. Використовуються для виробничого випробування прийомів, технологій, систем землеробства з розробкою пропозицій для впровадження. Даються методи статистичного аналізу та елементи математичного моделювання процесів.

Районування і структура грунтового покриву України. Вивчає закономірності просторового поширення ґрунтів і є основою їх обліку та оцінки як природного ресурсу. Основні принципи генетичної класифікації ґрунтів і нові підходи класифікації ґрунтів на еколого-субстанційній основі, критерії виділення таксономічних одиниць генетичної класифікації і діагностики ґрунтів. Просторова неоднорідність грунтів на земній поверхні і закономірності розміщення грунтів у природі. Межі просторової неоднорідності грунтів. Горизонтальна та вертикальна неоднорідності грунтів. Закономірності розміщення грунтів у природі. Широтна та гірська закономірності (зональності) грунтів. Азональне й інтразональне розміщення грунтів. Розміщення ґрунтового вкриття в топографічних рядах, провінціях і мікрозонах. Закони співвідношень між факторами ґрунтоутворення (кліматом, материнськими породами, рельєфом, рослинністю), генезою та морфолого-біологічними особливостями грунтів. Поняття про мікрозональність грунтів у гірських місцевостях: інверсію, інтерференцію та міграцію.

Логістика вирощування та реалізації продукції рослинництва. Метою теоретичного вивчення матеріалу та лабораторноих занять є формування у магістра теоретичних знать та практичних вмінь організовувати процес підбору сільськогосподарських машин і розраховувати потребу в ресурсах, а також їх завантаженість для забезпечення ефективної роботи агропідприємств. Майбутні фахівці здобудуть вміння оцінювати кліматичні, територіальні, технологічні ризики при веденні рослинництва, а також ефективно здійснювати менеджмент та маркетинг агрохімічних ресурсів з метою забезпечення формування продукції сільськогосподарських культур високої якості протягом їх вегетації і у період її доробки.

Оцінка і управління якістю грунтів. Основне місце в раціональному та ефективному використанні природних ресурсів займає використання землі, збереження та підвищення родючості грунтів. Дослідження, розуміння всіх процесів, що проходять в грунтах стає важливою умовою для реалізації цих завдань. Особливо актуальним є вміння управляти грунтовими процесами та режимами і на цій основі покращувати родючість грунтів.

Технологічний агросервіс використання земель. Метою теоретичного вивчення матеріалу та лабораторних занять є формування у магістра теоретичних знать та практичних вмінь щодо методів і засобів агрохімічного забезпечення та обслуговування галузі рослинництва, планування та організації забезпечення агрохімсервісу, тощо. До того ж, майбутній фахівець набуде вмінь контролювати, реалізовувати та застосувати засоби хімізації сільськогосподарського виробництва, а також організовувати ефективні взаємодії між товаровиробниками і організаціями із агрохімсервісу різних форм власності, визначати ефективність агрохімічного сервісу агропідприємств.

Меліорація порушених земель. Застосування різних технологій меліорацій на порушених землях необхідні для поліпшення родючості техноземних грунтів в пострекультіваціонний період з метою використання в сільському або лісовому господарстві. Вивчаються такі види і способи меліорацій: геоконструкційні (землювання, глинування, піскування, формування водоупорних і водонасичених горизонтів); культуртехнічні (очищення від самозаростання кущами і деревами, від побутового, будівельного і іншого сміття, а також від інших об'єктів, що ускладнюють використання ділянки за цільовим призначенням); біологічні (фітомеліорація, залуження, заліснення, біоконсервація, мікорізація, сидерація), а також хім-, гідро- і агротехнологічні меліорації. Види меліорацій і методи меліоративних робіт застосовують залежно від особливостей інженерного етапу рекультивації порушених земель з урахуванням господарсько-економічних і природних умов конкретного регіону для отримання найкращого еколого-економічного та соціально- естетичного ефектів.

Сучасні технології відтворення родючості грунтів. Дисципліна дозволить студентам опанувати наукові принципи відтворення родючості грунтів на засадах грунто- та енергозбереження. Вона має на меті всебічну оцінку існуючих технологій вирощування культур з точки зору їх впливу на показники родючості грунтів. Особлива увага буде приділена вивченню та розумінню студентами заходів із відтворення родючості грунтів з урахуванням конкретних умов, що включають генезу, властивості грунтів, їх будову, розташування за елементами рельєфу, рівнем залягання підгрунтових вод, а також особливостями вирощуваних культур. У результаті вивчення навчальної дисципліни студенти оволодіють теоретичними та практичними знаннями щодо особливостей відтворення родючості грунтів, що зазнали впливу агрофізичної деградації, дегуміфікації; кислих, солонцюватих, засолених, еродованих і забруднених грунтів.

 
Вибірковий блок «Агрохімсервіс та управління якістю грунтів»

Технології хімічної меліорації грунтів. Метою теоретичного вивчення матеріалу та лабораторних занять є формування у магістра теоретичних знать та практичних вмінь щодо встановлення потреби грунтів у хімічній меліорації, визначення властивостей сучасних меліорантів відповідно чинним стандартам, розробки сучасних технологій хімічної меліорації грунтів та їх проведення, оцінки якості хімічної меліорації.

Система застосування спеціальних агрохімічних препаратів. Метою теоретичного вивчення матеріалу та лабораторно-практичних занять є формування у магістра теоретичних знать щодо асортименту та властивостей спеціальних агрохімічних продуктів та практичних умінь щодо їх застосування із метою зменшення антропогенного тиску на агроекосистеми, нівелювання зовнішніх стресів і реалізації генетичного потенціалу сільськогосподарських рослин.

Рекультивація земель. Вивчає заходи відновлення порушених і деградованих земель у біогенний стан, зокрема для використання у сільському господарстві, для лісових насаджень, створення зон відпочинку, будівництва та зариблення штучних водойм, тобто створенням ландшафтів, гармонізованих з природним довкіллям. Метою дисципліни є вивчення параметрів і оцінки розкривних порід, класифікації порушених земель, розробка заходів відновлення їх родючості.

Хімія і біологія грунтів. Вивчає хімічні, фізико-хімічні і біологічні процеси, що формують родючість грунтів і продуктивність агроценозів. Саме знання суті цих процесів з участю окремих хімічних елементів, колоїдних систем і груп організмів, разом з методами їх регулювання, дає можливість підтримувати високий рівень родючості грунтів. Вони також є основою для прогнозування еволюції грунтів та їх раціонального використання.