Освітня програма "Агрохімія і грунтознавство"

Освітня програма 
«Агрохімія і грунтознавство»  

Форма навчання	денна
Термін навчання	1,5 роки ( 3 семестри)
Кваліфікація випускників	дослідник із агрохімії та грунтознавства

Концепція підготовки

Підготовка за освітньо-професійною програмою «Агрохімія і грунтознавство» спрямована на формування фахівця здатного проводити ґрунтові, геоботанічні, агрохімічні обстеження земель, складати ґрунтові і агрохімічні карти та картограми, раціонально використовувати землі і фактори інтенсифікації землеробства, розробляти системи застосування добрив, відтворювати родючість ґрунтів і природну рівновагу агроландшафтів, реалізовувати ґрунтозахисні технології обробітку ґрунту, впроваджувати агротехнології отримання рослинницької продукції високої якості, здійснювати агрохімічне обслуговування сільгосппідприємств на рівні передових агротехнологій у рослинництві.

Теоретичне навчання

       Тривалість - 40 тижнів (по 15 тижнів - 1 і 2 семестр, 10 - 3 семестр). Включає логічне поєднання наступних дисциплін:

Цикл  загальної підготовки

ОК 1. Методологія та організація наукових досліджень з основами інтелектуальної власності
Програма курсу дозволяє оволодіти основами методології наукових досліджень та знати призначення і особливості різних рівнів наукового пізнання. Програма дисципліни покликана сформувати в майбутніх фахівців необхідні компетенції з організації і проведення наукових досліджень та дати навички одержання точних і достовірних наукових даних. Вона дає можливість оволодіти основними навиками постановки проблеми, розробки гіпотези і визначає можливі шляхи створення наукової теорії. В ході курсу на науковому рівні висвітлюються питання етапів підготовки і проведення науково-дослідної роботи з обраної теми досліджень та  оформляти їх результатів  згідно вимог, які висуваються до робіт такого рівня. Магістри набувають практичних навичок статистичної обробки і математичної аналізу результатів досліджень
ОК 2. Оцінка якості грунтів та управління факторами ризику у землеробстві
Дисципліна знайомить студентів із  історією розвитку напрямів оцінки якості  ґрунтів,  проведений порівняльний аналіз сучасних методів оцінки ґрунтів як основного засобу виробництва рослинницької продукції, визначені головні показники оцінки якості ґрунтів. Висвітлений зв'язок між якістю ґрунту та вартістю земельних ділянок при нормативній та експертній оцінці земель, детально описані водний, тепловий, повітряний, токсикозний, біологічний та поживний  режими, їх показники та оцінка, вплив кожного ґрунтового режиму на  родючість ґрунтів, ріст, розвиток та врожайність сільськогосподарських культур, розкриті особливості проходження ґрунтових процесів і формування ґрунтових режимів, розроблені шляхи визначення  оптимуму  властивостей ґрунту та управління ґрунтовими режимами для покращення якості  ґрунтів шляхом мінімізації факторів ризику у землеробстві.
ОК 3. Педагогіка, психологія та управління персоналом
Предметом вивчення  навчальної дисципліни є механізми управління та керівництва вищими навчальними закладами, навчальним процесом у них, вивчення психолого-педагогічних основ передачі й засвоєння навчальної інформації, дослідження проблем активізації пізнавальної діяльності студентів, вдосконалення підготовки висококваліфікованих спеціалістів. Основним завданням вивчення дисципліни є підготовка до застосування психолого-педагогічних знань в організації навчально-виховного процесу ЗВО, викладанні дисциплін, сприяння в оволодінні новітніми технологіями навчання студентів; актуалізація професійного саморозвитку, самовдосконалення; розвиток професійно важливих якостей магістрантів.
ОК 4. Наукові комунікації та ділова іноземна мова
Метою вивчення англійської мови у ЗВО, де іноземна мова не є профілюючим предметом, є підготовка студента до професійного спілкування англійською мовою в усній і письмовій формах. Здійснюється професійно-орієнтоване навчання майбутніх спеціалістів сільського господарства. Існує ряд особливостей, які враховуються в процесі добору мовного матеріалу, необхідного на різних етапах навчання. Вивчення дисципліни сприяє оволодінню студентом основними категоріями фонетичного та граматичного ряду; базовою лексикою та основними моделями словотворення; формування мовленнєвих (діалогічних і монологічних) навичок побутової, соціально-культурної та професійної сфер спілкування, формування вмінь і навичок самостійної роботи з іншомовним текстом.

                                                       Цикл  спеціальної (фахової) підготовки
                                                                  Обов’язкові компоненти ОПП
ОК 5. Ґрунтові ризики в агровиробництві  
Дисципліна “Ґрунтові ризики в агровиробництві” дозволить студентам отримати знання відносно особливостей управління ґрунтовими ризиками за  різних природно-кліматичних зон України для вирощування сільськогосподарських культур. На основі вивчення їх агрофізичних, фізико-хімічних і агрохімічних показників можна кількісно оцінити потенційну продуктивність ґрунтів конкретних земельних ділянок, визначити ґрунтові ризики і кризові показники ґрунтів залежно від типу їх використання, а саме високорентабельне вирощування польових та овочевих  культур, багаторічних насаджень, та нішових культур. Оцінку ґрунтових ризиків  наведено для різного типу сільськогосподарських підприємств з метою раціонального використання земельних ділянок, у поєднанні із оцінкою придатності земель (ґрунтів) для виробництва органічної продукції, ризиками при їх ремедіації та рекультивації земель для цілей агровиробництва.
ОК 6. Рекультивація і меліорація порушених земель
Навчальна дисципліна спрямована на формування сучасних уявлень про масштаби руйнування ґрунтових ресурсів, екологічні наслідки техногенезу, проблему рекультивації порушених територій з використанням новітніх технологій меліорацій і інших методів їх відновлення. Вивчення дисципліни сприяє оволодінню науковими основами створення стійких, продуктивних, соціально і господарсько цінних ландшафтів на місці порушених промисловістю землях, основним компонентом яких є формування штучно створених ґрунтових конструкцій – різноякісних моделей техноземів залежно від подальшого цільового використання.
У результаті вивчення дисципліни здобувач повинен знати наслідки техногенного порушення природних і культурних ландшафтів, принципи класифікації техногенно порушених територій; вміти оцінювати зняту ґрунтову масу і розкривні гірські породи у якості субстратів для формування техноземів за різних напрямків рекультивації; вміти розробляти комплекс заходів з меліорації і раціонального використання рекультивованих земель в аграрному виробництві, розробляти технологічні схеми біологічного етапу рекультивації із запровадженням меліоративних фітоценозів і сівозмін.
ОК 7. Ґрунтові деградації і технології відтворення родючості грунтів
Основним завданням навчальної дисципліни є здобуття теоретичних, методологічних знань та практичних навичок з оцінювання та прогнозування стану ґрунтового покриву, розвитку деградаційних процесів за нераціонального використання ґрунтів, відтворення їх родючості. Вивчення навчальної дисципліни допоможе майбутнім фахівцям-ґрунтознавцям сприяти гармонізації відносин між агросферою і природним середовищем, розробляти нові підходи і принципи ґрунтоощадних агротехнологій з урахуванням ґрунтово-кліматичних умов, мінімізувати витрати енергетичних і матеріальних ресурсів, здійснювати ґрунтозахисні і ґрунтовідновлювальні заходи, їх прогнозування, планування, реалізацію та моніторинг з метою раціонального використання і охорони земель незалежно від форм власності і господарювання.
Навчальна дисципліна є логічним продовженням поглиблення знань з ґрунтознавства, землеробства, екології, меліорації, агрохімії та інших природничих і агрономічних дисциплін, озброює майбутніх ґрунтознавців знаннями не лише щодо експлуатації ґрунту як основного засобу сільськогосподарського виробництва, але й вчасно діагностувати початкові стадії деградаційних процесів, передбачати можливі наслідки, розробляти і виконувати заходи щодо їх запобігання.
ОК 8. Інновації та управління проєктами в агрономії
Дисципліна «Інновації та управління проєктами у агрономії» спрямована на формування знань з оптимізації елементів технологій вирощування сільськогосподарських культур за рахунок управління продуційним процесом з використанням інноваційних агротехнологічних заходів. Інноваційність базується на принципах диференціації технологій вирощування відповідно до конкретних ґрунтово-кліматичних умов, екологізації виробництва, адаптування до різного рівня виробничо-ресурсного потенціалу агровиробництва.
Дисципліна передбачає вивчення основ проєктування розвитку виробничого процесу в сільському господарстві та практичну їх реалізацію в розробці технологічних карт вирощування культур. Правильно складений проєкт в остаточному підсумку дозволяє оцінити окупність інвестування у вирощування. Володіння комплексом знань і навиків дозволить випускнику приймати рішення на рівні господарства щодо вибору видів, напрямів і способів здійснення комерційних операцій в рослинництві.
ОК 9. Технологічний агросервіс використання с.-г. земель
Метою вивчення матеріалу та лабораторно-практичних занять є формування теоретичних знань та практичних умінь щодо основ агрохімічного забезпечення та обслуговування агропідприємств, моніторингу та застосування засобів хімізації у технологічних процесах плодівництва, збереження та підвищення родючості ґрунтів з урахуванням природних умов, ринку агрохімікатів, специфіки виробництва, забезпечення товаровиробника у галузі плодівництва та рослинництва засобами та послугами хімізації.
Завданням є формування знання технологій, практичного уміння аналізу стану ґрунту і господарства з питань застосування добрив і підвищення продуктивності сільськогосподарського виробництва.
ОК 10. Моніторинг якості грунтів
Моніторинг якості ґрунтів – навчальна дисципліна розроблена для ОС «Магістр» за спеціальністю 201 «Агрономія», яка опікується комплексним аналізом сучасного стану, проблем та перспектив оцінки якості та охорони земель в Україні. Розкривається існуючий зарубіжний досвід оцінки земель та окремих параметрів, що визначають їх якість. Визначені основні юридичні, фінансові та інституційні проблеми запровадження ефективного механізму охорони земель в Україні. Висвітлено сутність основних проблем деградації земельних ресурсів та ґрунтового покриву. Розроблено новий, матричний підхід до класифікації деградаційних процесів. Запропоновано нові методики оцінки ступеня деградації ґрунтів, зокрема – їх еродованості. Дисципліна повністю методично забезпечена: підручник, електронний курс, комплекс лекцій, лабораторних робот і задач, на 100% адаптована для проведення занять в он-лайні.
ОК 11. Смарт-технології в агрономії
Використання фахівцями-агрономами сучасних технологічних й інформаційних засобів  потребує теоретичної ф практичної підготовки. Поняття SMART є абревіатурою (Specific, Measurable, Achievable, Relevant, Time bound) і передбачає, насамперед, пошук оптимального шляху досягнення постановку цілей у рослинництві. Навчальна дисципліна  покликана забезпечити набуття студентами необхідних знань та умінь щодо системи збору, зберігання, обробки даних про стан агрофітоценозів, відповідність настання й проходження фаз росту і розвитку (етапів органогенезу), аналізу й використання даних для своєчасних ефективних управлінських і прогностичних рішень. Студент познайомиться з принципом роботи сучасних IT-технологій: збирання і оброблення інформації (GNSS, GIS, RS, Web, Big Data, Yield monitoring, Soil-test і т.д.), управління і прийняття рішень (Crop-, Land-, Livestock-management), виконання прийнятих рішень (Variable Rate Technology).
                                                                                             

                                                                Вибіркові компоненти ОПП
ВК 1. ГІС-технології у агрономії
Завдання курсу з дисципліни «ГІС-технології у агрономії» – сформувати у студентів теоретичні знання і практичні навички з використання ГІС-технологій при вирощуванні сільськогосподарських культур (моніторингу стану рослинності і грунту протягом вегетації), а також при дослідженнях грунтового покриву і проектуванні агроландшафту. При вивченні даної дисципліни студент ознайомиться з компонентами і основними функціями ГІС, методами просторового аналізу даних в ГІС, які використовуються при моніторингу посівів, при агрохімічних і грунтових дослідженнях, розгляне типи космічних знімків і принципи їх дешифрування, а також основні навігаційні супутникові системи і поширені системи координат. На підставі набутих знань студент зможе створювати електронні карти в ГІС-програмі, прив’язувати в заданій системі координат растрове зображення супутникового знімку чи знімку паперової карти, оцифровувати карту в ГІС-програмі, будувати цифрову модель рельєфу (ЦМР) і на її основі виділяти елементи рельєфу і визначати площі (з врахуванням рельєфу), будувати агрохімічні картограми на основі даних агрохімічного обстеження полів, а також карти-завдання диференційного внесення добрив при запровадженні точного землеробства, самостійно розраховувати вегетаційні індекси при моніторингу полів протягом вегетації з метою планування диференційного внесення пестицидів і добрив.
ВК 2. Сучасні агрохімічні продукти в рослинництві
Курс «Сучасні агрохімічні продукти в рослинництві» передбачає узагальнення професійних знань та вмінь і набуття нових. У розрізі дисципліни розглядаються добрива нового покоління та особливості їх застосування з метою зменшення антропогенного тиску на агроекосистеми, нівелювання зовнішніх стресів і повнішого розкриття генетичного потенціалу сучасних сортів та гібридів сільськогосподарських рослин. Mетою курсу є формування у спеціалістів високих професійних знань із ефективного використання сучасних агрохімічних продуктів.
ВК 3. Фітомеліорація і фіторемедіація деградованих земель
Навчальна дисципліна охоплює питання відновлення продуктивності деградованих грунтів із застосуванням рослин-фітомеліорантів, що дозволить майбутнім фахівцям-ґрунтознавцям розробляти і запроваджувати нові підходи щодо біологічного очищення хімічно забруднених і фізично зруйнованих грунтів шляхом застосування агротехнологій на основі фітомеліоративного і фіторемедіаційного ефекту асортименту рослин зі специфічними відновлювальними і очищувальними властивостями. Такі технології  дозволять також мінімізувати витрати енергетичних і матеріальних ресурсів для відновлення родючості еродованих, забруднених і деградованих  грунтів.
Навчальна дисципліна є логічним продовженням поглиблення знань з ґрунтознавства, землеробства, рослинництва, рекультивації і меліорації земель, агрохімії і інших природничих і агрономічних дисциплін, що дозволить не лише діагностувати деградаційні процеси і передбачувати можливі негативні наслідки, але й розробляти і запроваджувати фітомеліоративні і фіторемедіаційні заходи щодо їх запобігання і відновлення продуктивності.
ВК 4. Біологія грунтів
Вивчає хімічні, фізико-хімічні і біологічні процеси, що формують родючість грунтів і продуктивність агроценозів. Саме знання суті цих процесів з участю окремих хімічних елементів, колоїдних систем і груп організмів, разом з методами їх регулювання, дає можливість підтримувати високий рівень родючості грунтів. Вони також є основою для прогнозування еволюції грунтів  та їх раціонального використання.
ВК 5. Краплинне зрошення
Курс передбачає знайомство з особливостями прибуткового використання систем краплинного зрошення для різних природних, виробничих та фінансових умов господарства. Розглядаються питання проектування, монтажу, автоматизації та вимоги щодо експлуатації систем наземного, підземного, імпульсного краплинного зрошення. Вивчаються технічні особливості, переваги та недоліки кожного різновиду облаштування іригаційних систем. У курсі передбачені розрахунки режимів зрошення  та внесення добрив разом з водою (фертигація). За результатами вивчення курсу формується  розуміння потенціалу  краплинного зрошення як ефективного технологічного інструменту для підвищення прибутковості агробізнесу, а також шляхи реалізації щодо проектування та експлуатації систем краплинного зрошення.
ВК 6. Фертигація культур
Програма курсу дозволяє оволодіти основами регулювання умовами живлення за фертигації. Включає вивчення факторів формування  продуктивності культур їх взаємодію, враховуючи біологічні особливості культур та технологічні можливості. Забезпечує підготовку фахівця, що володітимуть знаннями  та уміннями, які дозволятимуть створювати оптимальні моделі режимів живлення та  управляти ними відповідно до біологічних вимог культури протягом періоду вегетації. Метою теоретичного вивчення матеріалу та лабораторних занять є формування у магістра теоретичних знать і практичних вмінь щодо основ регулювання умовами живлення за фертигації їх взаємодію на основі біологічних особливостей культур та технологічних можливостей агропідприємств, створення моделей режимів живлення протягом періоду вегетації.
ВК 7. Безпілотні апарати в управлінні врожаєм с.-г. культур
Метою вивчення дисципліни «Безпілотні апарати в управлінні врожаєм с.-г. культур» є формування у магістрів  теоретичних  знань  щодо  розуміння  можливостей використовувати безпілотні апарати у сучасних технологіях вирощування сільськогосподарських культур  (моніторинг  стану  ґрунтів, рослин,  внесення агрохімічних  засобів,  висів сидеральних  культур,  внесення  трихограми, тощо)  і практичних  умінь  щодо організації  ефективної  роботи  безпілотними апаратами  у  полі  за  різних  цілей  із  дотриманням необхідних логістичних заходів, а також набуття практичних навиків по управлінню ними.
ВК 8. Менеджмент живленння рослин у сівозміні
Метою теоретичного і практичного вивчення дисципліни є формування у магістрів теоретичних знань і практичних умінь управляти продуктивністю сільськогосподарських культур із врахуванням внутрішньо-польової варіабельності поля та оптимізації використання витратних матеріалів; удосконалювати існуючої техніки, керовану бортовим комп’ютером і здатної диференційовано проводити агротехнічні операції; використовувати професійні інтернет-портали, мобільні додатки, ГІС-програми моніторингу полів для успішного менеджменту агроресурсів.
ВК 9. Агрохімічний scouting у точному землеробстві
Навчальна дисципліна має за мету  формування теоретичних знання і практичних навиків обстеження агрофітоценозів із використанням різних методів і засобів щодо оцінки показників родючості ґрунту, як джерела елементів живлення, їх неоднорідності, характеру розподілу в межах окремо взятого поля. Лекційний курс розкриває методичні і методологічні підходи до моніторингу екотопів, практично опрацьовувати алгоритм проведення таких обстежень, навчития раціонально інтерпретувати отримані дані для практичного застосування. Практичні заняття дозволяютьь визначати критичні, лімітуючі фактори в межах поля, володіти знаннями оптимального вмісту та співвідношення елементів живлення, їх ефективного використання відповідно біологічних вимог культури з метою реалізації генетичного потенціалу. Повинен вміти студент складати карти диференційованого внесення мінеральних добрив, враховуючи форми добрив, способи та строки внесення, біологічні особливості культури, використовуючи характеристики погодних умов, ґрунтових показників рівня забезпечення мікроелементами та мікроелементами.
ВК 10. Лабораторна діагностика ґрунтів і земель
Дисципліна “Лабораторна діагностика ґрунтів і земель” несе в собі глибоке пізнання та вивчення грунтового вкриття, знайомить з актуальними на теперішній час правилами відбору зразків грунту, лабораторними методами визначення основних показників фізичних, фізико-хімічних, водних і агрохімічного режимів, а також органічної частини грунту. Розкриває вимоги до системи якості в лабораторії, відповідність ISO, ДСТУ. Сприяє розумінню процесів взаємодії грунту з навколишнім середовищем, дозволяє передбачати та моделювати особливості грунтових процесів з метою запобігання деградації грунтів, допомагає відновленню родючості грунтів.
ВК 11. Декарбонізація агросфери
Розробка і впровадження методів сталого управління органічним карбоном ґрунту надзвичайно важливі для збереження ґрунтів Україні. Наша країна долучилася до Конвенції ООН із боротьби з опустелюванням, в якій прийняла добровільне національне зобов'язання до 2030 року збільшити вміст органічного карбону в ґрунтах принаймні на 0,1%. Збільшення запасів органічної речовини ґрунту покращує властивості ґрунту, в тому числі збереження і відновлення ґрунтової біоти, поживний режим, забезпечення вологою, забезпечуючи стійкість орних земель до деградації під впливом антропогенних факторів . Науковці і практики відмічають загрозливі масштаби дегуміфікації грунтів України, які зумовлені зниженням надходження традиційних органічних добрив. Саме тому важливим є пошук альтернативних шляхів збільшення секвестрації вуглецю в агроекосистемах.
ВК 12. Агроекологічна паспортизація грунтових ресурсів
В результаті вивчення дисципліни студенти знайомляться з методиками обстеження земель сільськогосподарського призначення. Опановують техніки відбору ґрунтових проб з метою кількісного визначення показників родючості ґрунтів і рівнів забруднення їх важкими металами, радіонуклідами та залишковими кількостями пестицидів із подальшим виготовленням на замовлення землекористувачів та землевласників агрохімічних картограм, еколого-агрохімічних паспортів полів або земельних ділянок. На цій основі студенти розробляють конкретні науково обґрунтовані рекомендації щодо ефективного, екологобезпечного застосування мінеральних та органічних добрив, мікродобрив, хімічних меліорантів, мікробіологічних препаратів, регуляторів росту рослин, застосування сидеральних культур.
ВК 13. Регенеративне та органічне землеробство
Регенеративне  та органічне землеробство - це ведення сільського господарства в гармонії з природою, спрямоване на відновлення води і повітря, ландшафтів, ґрунтів, тваринних і рослинних угруповань, а також на підвищення прибутковості сільського господарства на світовому ринку. Регенеративне  та органічне землеробство виходить за рамки природоохоронного, органічного та кліматично-розумного сільського господарства. Філософське розуміння регенеративного та органічного землеробства базується на: сільському господарстві в гармонії з природою, відновленні ґрунту-ландшафту-клімату, залученні великих і малих переробників, добробуті тварин і соціальній справедливості.