- Головна
- Навчальна робота
- Наукова робота
- Публікації
- Навчальні лабораторії
- Співпраця
- Послуги
- РОБОЧІ ПРОГРАМИ І СИЛАБУСИ
- Науковий гурток «Ґрунтознавець»
- Музей грунтів
- Наші випускники
- Навчально-науково-виробнича лабораторія
- ННВЛ Моніторинг якості грунтів
- Освітня програма "Агрохімія і грунтознавство"
- Проект освітньої програми для обговорення
- Зміст освітньо-професійної програми
- Студентам: процедура формування індивідуальної освітньої траєкторії
- Освітні нормативи
- Програма вступного випробування
- Анкетування учасників освітнього процесу
- Партнери програми
- Гарант Забалуєв Віктор Олексійович про магістерську освітню програму (інтерв'ю на ...)
- Пропозиції роботодавців
- Обговорення програми
- Тези МАГ 2 року спеціальності 201 "Агрономія"
- Програми навчальних практик
- Методичні рекомендації до виконання курсового проекту ОС "Бакалавр"
- Інструктаж з безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану
- Постерні презентації магістрів кафедри
- Конференції і семінари
Наші випускники
Список відомих випускників кафедри ґрунтознавства та охорони ґрунтів ім. проф. М. К. Шикули:
Мазур Генріх Адольфович, Тел.: (044)526-17-23
Дата народження: 23 листопада 1936
Звання: академік НААН України
Посада: головний науковий співробітник відділу агроґрунтознавства і ґрунтової мікробіології Інституту землеробства НААН (смт Чабани Київської області)
Вчене звання: професор
Науковий ступінь: доктор сільськогосподарських наук
Попередні посади:
1958 - 1963 - навчався в Українській сільськогосподарській академії на факультеті ґрунтознавства і агрохімії
1963 - 1974 - молодший науковий співробітник, старший науковий співробітник лабораторії агроґрунтознавства Українського науково-дослідного інституту землеробства
1974 - 2011 - завідувач лабораторії агроґрунтознавства Інституту землеробства НААН (смт Чабани Київської області)
2011 - головний науковий співробітник відділу агроґрунтознавства і ґрунтової мікробіології Інституту землеробства НААН (смт Чабани Київської області)
Наукова діяльність:
У 1968 р. в Українській сільськогосподарській академії захистив кандидатську дисертацію на тему: «Качественная оценка пахотных земель Киевской области»
У 1990 р. в Харківському сільськогосподарському інституті — докторську дисертацію на тему: «Научные основы технологии расширенного воспроизводства и регулирования плодородия дерново-подзолистых почв Украинского Полесья»
Займається проблемою відтворення і регулювання родючості ґрунтів на основі агрохімічних засобів. Особливу увагу він зосередив на теоретичному обґрунтуванні сутності родючості ґрунтів, її видів і форм прояву, зокрема поняття взаємозв'язку природної та антропогенної (штучної) родючості, потенційної та ефективної форм
Перший встановив закономірності вмісту і співвідношення форм кальцію та магнію в дерново-підзолистих ґрунтах, параметри сезонної і незворотної міграції рухомих сполук цих елементів, обґрунтовано методичні принципи вивчення їхнього кругообігу та балансу, визначено оптимальну періодичність вапнування ґрунтів України
Науково обґрунтував оптимальні параметри вмісту в ґрунтах гумусу, фосфору і калію, строки, способи та матеріальні затрати для їхнього досягнення в аграрному виробництві залежно від культури землеробства.Вчений теоретично обґрунтував і експериментально довів доцільність застосування природного цеоліту-клиноптилоліту на легких ґрунтах, розробив високоефективний спосіб їхнього окультурення на основі глибокопрофільного екранування
Є автором цілої низки рекомендацій з питань підвищення родючості ґрунтів, зокрема хімічна меліорація кислих ґрунтів здійснюється винятково за його рекомендаціями
Під його керівництвом створено наукову школу захищено 11 кандидатських та 1 докторську дисертації
Підготовлено до захисту ще по одній дисертації
Почесні звання, нагороди::
- 1992 - присвоєно вчене звання професора за спеціальністю ґрунтознавство і агрофізика
- Нагороджений срібною медаллю ВДНГ колишнього СРСР та двома дипломами І ступеня ВДНГ України
- 1995 - член-кореспондент УААН
- 1999 - дійсний член (академік) УААН (ґрунтознавство)
- Є членом Європейського товариства охорони ґрунтів, дійсним членом Нью-Йоркської академії наук
- Нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня (2000), двома медалями (1970, 1975), Грамотою Президії Верховної Ради УРСР (1978)
Публікації:
- Опублікував 175 наукових праць, у тому числі 7 монографій особистих і у співавторстві
- Має чотири винаходи
Тараріко Олександр Григорович, Тел.: (044)526-92-20
Дата народження: 11 липня 1936
Звання: академік НААН України
Посада: головний науковий співробітник Інституту агроекології і природокористування НААН
Вчене звання: професор
Науковий ступінь: доктор сільськогосподарських наук
Попередні посади:
1963 - 1970 - завідувач відділу, заступник директора з наукової роботи Драбівської дослідної станції
1970 - 1993 - старший науковий співробітник, завідувач лабораторії захисту ґрунтів від ерозії Інституту землеробства
1993 - 2000 - академік-секретар Відділення землеробства і агроекології Президії УААН
2000 - 2004 - завідувач Відділення агроекології Інституту агроекології і біотехнології (м. Київ)
1999 - за сумісництвом завідувач кафедри ґрунтознавства і охорони ґрунтів Національного аграрного університету
2000 - 2004 - професор кафедри ґрунтознавства і охорони ґрунтів Національного аграрного університету
2004 - 2005 - завідувач кафедри, проректор з наукової роботи Державної екологічної академії Мінприроди України
2005 - головний науковий співробітник Інституту агроекології і природокористування НААН
Наукова діяльність:
У 1969 р. захистив кандидатську дисертацію на тему: «Вплив добрив на урожай цукрових буряків при різних умовах їх застосування» в Національному аграрному університеті (м. Київ)
У 1987 р. захистив докторську дисертацію на тему: «Ґрунтозахисна система землеробства в Лісостепу України»(м. Київ)
Розробив і реалізував на практиці принципово нову ґрунтозахисну контурно-меліоративну систему землеробства (КМЗ). Результати цих науково-дослідних робіт було покладено в основу багаточисленних рекомендацій і пропозицій виробництву, державних і регіональних програм захисту ґрунтів від ерозії, низки відомчих нормативних документів, навчальних програм
Розпочав наукові дослідження з питань ландшафтної екології з використанням космічних інформаційних технологій (НТП «Агрокосмос»)
Брав участь у розробці законодавчого забезпечення охорони та раціонального використання земель, у тому числі Законів України «Про охорону земель», «Про державний контроль за використанням та охороною земель» у частині охорони ґрунтів
Підготував 14 кандидатів та 2 докторів наук
Почесні звання, нагороди::
- 1990 - присвоєно вчене звання професора
- 1986 - брав участь у ліквідації Чорнобильської аварії
- Присуджено Державну премію України в галузі науки і техніки
- 1990 - член-кореспондент УААН
- 1993 - дійсний член (академік)
- 1990 - 2000 - академік-секретар Відділення землеробства і агроекології УААН
- 1993 - 2000 - член Президії УААН
- 1978 - нагороджений Грамотою Президії Верховної Ради УРСР
- Має дипломи і медалі, в тому числі золоту ВДНГ СРСР і УРСР (1985-1990), Почесні грамоти Держкомітету УРСР з охорони природи (1981), Міністерства вищої і середньої освіти СРСР за кращу роботу серед вузів СРСР «Почвозащитное земледелие» (1985), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1991), Почесну відзнаку УААН (2006), заслужений діяч науки і техніки України (2007)
Публікації:
- Опублікував понад 225 наукових праць, у тому числі 3 монографії, 2 підручника
Тараріко Юрій Олександрович, Тел.: (044)490-95-48
Дата народження: 09 листопада 1964
Звання: член-кореспондент НААН Україн
Посада: завідувач відділу агроресурси Інституту гідротехніки і меліорації НААН (нині — Інститут водних проблем і меліорації)
Вчене звання: професор
Попередні посади:
1986 - 1989 - головний агроном у колгоспі «Нове життя» Гадяцького району Полтавської області
1992 - науковий співробітник при Інституті землеробства
1994 - 2004 - працював в Інститут агроекології та біотехнології УААН, де пройшов шлях від старшого наукового співробітника до завідувача відділу агроекології
2004 - завідувач відділу агроресурси Інституту гідротехніки і меліорації НААН (нині — Інститут водних проблем і меліорації)
Наукова діяльність:
У 1992 р. захистив кандидатську дисертацію на тему: «Біоенергетична ефективність різних технологій вирощування зернових культур з урахуванням їх впливу на родючість ґрунту» в Українському НДІ землеробства
Докторську дисертацію на тему: «Наукові основи формування моделей сталого розвитку агроекосистеми в Лісостепу та Поліссі України» захистив у Інституті агроекології та біотехнології
Розробив наукові і практичні основи формування сталих агроекосистем; опрацьовано теоретичні і методичні засади еколого-енергетичної оцінки агротехнологій різного рівня інтенсифікації і біологізації; розроблено методику створення моделей сталого розвитку енергозберігаючих агроекосистем; сформульовано науково-методичні положення щодо формування конкурентоспроможного стосовно до сучасних соціально-економічних умов сільськогосподарського виробництва шляхом біологізації агротехнологій, ресурсо- та енергозбереження
Опрацьовано нові підходи щодо використання результатів стаціонарних дослідів, як базової основи оцінки агроресурсного потенціалу сільськогосподарських територій, прогнозування розвитку агроекосистем, що дає змогу приймати обґрунтовані рішення на різних рівнях управління
Розробив низку маловитратних технологій підвищення врожайності основних сільськогосподарських культур на основі комплексного застосування бактеріальних препаратів, біологічно активних речовин та рідких полімінеральних добрив
Підготував 3 кандидатів наук
Бере активну участь у підготовці наукових кадрів, науковий керівник 4 аспірантів, має досвід викладацької роботи
Почесні звання, нагороди::
- 2000 - отримав вчене звання старшого наукового співробітника
- 2003 - доктор сільськогосподарських наук
- 2007 - обрано членом-кореспондентом УААН Відділення землеробства, меліорації та механізації
- Член спеціалізованих вчених рад при Інституті водних проблем і меліорації НААН та Житомирському агроекологічному університеті
- Член Держхімкомісії при Мінприроди України, екологічний аудитор
Публікації:
- Опублікував понад 150 друкованих праць, опублікованих у вітчизняних та зарубіжних виданнях, у тому числі 8 монографій, 11 патентів та 1 стандарту України